Історія справи

Постанова

Іменем України

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 454/1581/17

провадження № 61-1270св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя - доповідач), Штелик С.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - старший державний виконавець Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Марчук Наталія Петрівна,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року, постановлену у складі судді Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до старшого державного виконавця Червоноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Марчук Н. П. (далі - Червоноградське МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області) про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області

від 14 липня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі статті 121 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення ухвали.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_2 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2017 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали, на усунення вказаних в ухвалі недоліків, зокрема сплати судового збору в розмірі 320 грн.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2017 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_2 без руху. Скаржник отримав зазначену ухвалу апеляційного суду 6 жовтня 2017 року, проте вимоги апеляційного суду не виконав, зазначивши про покладення вказаних судових витрат на відповідача, тому наявні правові підстави для застосування вимог статті 297 ЦПК України, в редакції, чинній на момент постановлення ухвали апеляційного суду.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при зверненні до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю державного виконавця Червоноградського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області позивач звільнений від оплати судового збору. Крім того, скаржник вказував, що повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції з підстав несплати судового збору є порушенням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти позову та зазначив, що державний виконавець вживає всіх заходів щодо виконання рішень суду. Просив залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Апеляційна скарга на судове рішення місцевого суду підлягає оплаті судовим збором за ставками, визначеними підпунктами 6, 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на момент звернення із апеляційною скаргою.

У статті 3 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на момент звернення із апеляційною скаргою, визначено об'єкти справляння судового збору.

Згідно з положеннями пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній на час звернення із позовною заявою, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Із наведеного слідує, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних скарг.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що з урахуванням змісту позовних вимог та суб'єктного складу, позивач звільнений від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин ухвала апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року не може вважатись законною і обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька Судді С. Ю. Мартєв В. В. Пророк І. М. Фаловська С. П. Штелик