Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №757/17488/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 757/17488/16-ц

провадження № 61-28854 св 18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчук М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

представник відповідача - адвокат Дуднік-Дубіняк Дмитро Іванович,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Дудніка-Дубіняка Дмитра Івановича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Київенерго», на рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року в складі судді Писанця В. А. та на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 листопада 2017 року в складі колегії суддів Шебуєвої В. А., Українець Л. Д., Немировської О. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 пред`явив у суд позов до ПАТ «Київенерго» та просив стягнути з відповідача на його користь 22 268,33 грн у відшкодування завданої майнової шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що внаслідок прориву труби теплопостачання теплової мережі був пошкоджений належний йому автомобіль.

Позивач уважає, що майнова шкода йому завдана з вини відповідача внаслідок неправомірної бездіяльності працівників ПАТ «Київенерго».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року позов задоволено, стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 22 268,33 грн у відшкодування завданих збитків.

Суд першої інстанції виходив із наявності безпосереднього причинного зв`язку між завданою шкодою і виною відповідача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим із правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з урахуванням усіх обставин справи, повним та всебічним дослідженням доказів. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2017 року адвокат Дуднік-Дубіняк Д. І., який діє в інтересах ПАТ «Київенерго», подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрите касаційне провадження в даній справі.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що судами не встановлено фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

Просив оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу

Заперечення на касаційну скаргу в установлений судом строк позивачем не подані.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 17 вересня 2015 року стався прорив труби тепловодопостачання по вул. Симиренка, поряд з будинком № 7 у м . Києві, внаслідок чого утворилася яма в асфальтобетонному покриті, в яку провалився належний на праві власності ОСОБА_1 транспортний засіб ЗАЗ-DАЕWOO Т13110, д. н. з. НОМЕР_1 .

Відповідно до звіту № 109/09/15 від 23 вересня 2015 року, складеного ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику внаслідок пошкодження автомобіля ЗАЗ-DАЕWOO Т13110, д. н. з. НОМЕР_1 , складає 21 468,33 грн.

Вартість складання вказаного звіту становить 800 грн.

Згідно із висновком інспектора Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві Єршова О. О. за результатом розгляду матеріалів ЄО-15446 від 10 березня 2016 року, на момент прориву труби тепловодопостачання, біля місця, де був припаркований автомобіль ЗАЗ-DАЕWOO Т13110, д. н. з. НОМЕР_1 , не було забороняючих знаків для паркування, поряд розташована стоянка автомобілів. Відповідальним за технічний стан зовнішніх теплових мереж є ПАТ «Київенерго».

До моменту виникнення аварії напис «не паркувати», як і будь-які інші забороняючі знаки, на стіні теплового пункту (бойлерної) були відсутні.

ПАТ «Київенерго» не спростувало презумпцію вини в заподіянні шкоди майну ОСОБА_1

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Частиною першою та другою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина перша та друга статті 1166 ЦК України).

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини першої статті 12, частини першої статті 60 у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Дудніка-Дубіняка Дмитра Івановича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Київенерго» залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук