Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.06.2019 року у справі №396/596/17

Постанова

Іменем України

20 червня 2019 року

м. Київ

справа № 396/596/17

провадження № 61-31344св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 рокуу складі колегії суддів: Голованя А. М., Дьомич Л. М., Черненка В. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суд уз позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні.

Відповідач працює, отримує щомісячну заробітну плату, має постійний дохід і повинен надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх своїх доходів до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Добровільно аліменти відповідач сплачувати відмовляється.

ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до виповнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області

від 02 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, а з 08 липня 2017 року - не менше 50 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнення аліментів розпочато з 13 квітня 2017 року.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 640,00 грн в дохід держави .

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки на батьків покладено обов`язок утримувати неповнолітніх дітей, то ураховуючи, що дитина проживає з матір`ю і утримується нею, то з відповідача, враховуючи відсутність домовленості між батьками та матеріальне становище відповідача слід стягнути аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку відповідача.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області

від 02 серпня 2017 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

06 листопада 2017 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачка самочинно змінила місце проживання дитини, що не було враховано судом. Справа в апеляційному суді була розглянута без участі відповідача, чим було обмежено його права на участь у судовому засіданні.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.

Розпорядженням від 05 червня 2019 року № 592/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-31344св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тлумачення положень статті 180 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.

Аналіз глави 15 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (стаття 183 СК України) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 СК України).

За змістом статті 183 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

За таких обставин, врахувавши, що відповідач є працездатною особою за віком, інших дітей та/або дружини, непрацездатних батьків на утриманні не має, суди обґрунтовано визначили аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розгляд справи, який відбувся 17 жовтня 2017 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить особистий підпис відповідача (а. с. 62).

В цей же час, стаття 305 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) визначала, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанцій, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області

від 17 жовтня 2017 року, якою залишено без змін Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року,- без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року, якою залишено без змін Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко