Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.08.2019 року у справі №357/819/19

Постанова

Іменем України

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 357/819/19

провадження № 61-15616св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа",

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року у складі судді Ярмола О. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Олійника В. І., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (далі - КП БМР "Білоцерківтепломережа") та просив: зобов'язати відповідача надати квитанції для оплати послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_1, помісячно, починаючи з 01 липня 2017 року, без урахування заборгованості, яку він не має сплачувати; зобов'язати відповідача надати квитанції для оплати послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_2, помісячно, починаючи з 01 липня 2017 року, без урахування заборгованості, яку він не має сплачувати; зобов'язати відповідача заключити договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_3; зобов'язати відповідача надати квитанції для оплати послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_3, помісячно, починаючи з 01 жовтня 2018 року, без урахування заборгованості, яку він не має сплачувати.

В обґрунтування позову зазначав, що йому на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів належать на праві власності три квартири в місті Біла Церква Київської області. Працівники абонентського відділу КП БМР "Білоцерківтепломережа" запропонували позивачу переоформити на себе старі особові рахунки та взяти зобов'язання з погашення заборгованості, яка утворилася на особових рахунках в результаті несплати за послуги з теплопостачання попередніми власниками цих квартир.

Вінн неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договори про надання послуг з централізованого опалення та відкрити нові особові рахунки, що не заборонено Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Відкриття нових особових рахунків виключає оплату по квитанціям з боргами, тим самим не надає підстав для вчинення дій по визнанню боргу.

Він уклав з відповідачем договори про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 28 серпня 2018 року за адресами: АДРЕСА_1, та на АДРЕСА_2.

Договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 відповідач відмовився підписати.

КП БМР "Білоцерківтепломережа" не направляє йому квитанції на оплату послуг з теплопостачання, не виконує свої обов'язки за укладеними договорами та ігнорує письмові звернення про надання рахунків, чим порушує права позивача як споживача житлово-комунальних послуг.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано КП БМР "Білоцерківтепломережа" надати ОСОБА_1 квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих КП БМР "Білоцерківтепломережа" за адресою: АДРЕСА_1, з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 01 червня 2017 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

Зобов'язано КП БМР "Білоцерківтепломережа" надати ОСОБА_1 квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих КП БМР "Білоцерківтепломережа" за адресою: АДРЕСА_2, з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 01 липня 2018 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

Зобов'язано КП БМР "Білоцерківтепломережа" розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року та надати відповідь щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_3.

Зобов'язати КП БМР "Білоцерківтепломережа" надати ОСОБА_1 квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих КП БМР "Білоцерківтепломережа" за адресою: АДРЕСА_3, з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з 01 жовтня 2018 року, без інформації стосовно інших періодів та споживачів за вказаною адресою.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з наявності підстав для зобов'язання відповідача надати позивачу квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати комунальних послуг з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з часу набуття ОСОБА_1 квартир у власність, оскільки на позивача не може бути покладено обов'язок по сплаті заборгованості за надані послуги теплопостачання в період часу до придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2019 року КП БМР "Білоцерківтепломережа" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року і постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначало, що позивач є єдиним власником квартири АДРЕСА_1, квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3.

Колишні власники вказаних квартир не є членами сім'ї позивача та не користуються житлом за вказаною адресою. Чітко визначеного механізму та процедури відкриття нового особового рахунку як у добровільному, так і у примусовому порядку немає.

Відповідно до наказу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва № 170 від 23 жовтня 2013 року "Про затвердження Порядку відкриття, закриття та ведення особових рахунків для обліку абонентів-споживачів послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій" особовий рахунок є номерним, що дозволяє ідентифікувати його відповідно до конкретного житлового приміщення, та являє сукупність даних про це житло. Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу.

Особовий рахунок, відкритий в КП БМР "Білоцерківтепломережа" є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

Відмова у відкритті нового особового рахунку не порушує права позивача, оскільки така вимога є протиправною.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

24 вересня 2019 року справа № 357/819/19 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24 травня 2017 року, від 03 липня 2018 року, від 02 жовтня 2018 року, виданих державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М. В., належать на праві власності три квартири в м. Біла Церква Київської області, а саме: квартира АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 відповідно.

У серпні 2017 року, липні 2018 року та жовтні 2018 року позивач звертався з письмовими заявами до КП БМР "Білоцерківтепломережа" щодо укладення договорів про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Також у заявах позивач просив відкрити йому новий особовий рахунок, оскільки наявна заборгованість попередніх власників з оплати комунальних послуг.

28 серпня 2018 року сторони уклали два договори про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до квартир за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

Встановлено, що відповідач відмовив позивачу у відкритті нових особових рахунків у зв'язку з тим, що можливе лише переоформлення на нього, як нового власника, старих особових рахунків, в яких буде зазначена заборгованість попередніх власників за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК Української РСР за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частинами 1 , 3 , 4 статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Таким чином, новий власник майна не зобов'язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов'язку з їх сплати.

Встановлено, що ОСОБА_1 придбав квартири на прилюдних торгах та не брав на себе обов'язок з погашення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг попередніх власників.

Будь-які правочини позивач та відповідач, в тому числі договори про реструктуризацію заборгованості, не укладали.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 01 лютого 2019 року особові рахунки за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, переоформлені на позивача, а квитанції приходять на його ім'я із зазначенням усієї суми боргу за цими житловими приміщеннями.

Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача надати позивачу квитанцію та/або інший платіжний документ для оплати послуг, наданих до належних йому квартир, з відображенням вартості кожного місячного платежу, починаючи з часу набуття їх у власність, оскільки на позивача не може бути покладено обов'язок по сплаті заборгованості за надані послуги теплопостачання за період до придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статі 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором

Згідно з частиною 3 статті 6, частиною 1 статті 630 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (зі змінами),умови типового договору про теплопостачання, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є обов'язком виконавця і запропонований договір повинен відповідати типовому договору (додаток 1 до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення). Відмова чи зволікання теплопостачальника від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини 3 статті 6, статей 627, 630 ЦК України та зазначених Правил.

Встановивши, що зволікання КП БМР "Білоцерківтепломережа" у вчиненні дій щодо укладення договору з теплопостачання до квартири ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 не ґрунтується на вимогах закону та порушує права позивача щодо реалізації права власності на належне йому нерухоме майно, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року та надати відповідь щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води до цього житлового приміщення.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу КП БМР "Білоцерківтепломережа" залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов