Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.01.2022 року у справі №942/915/21
Постанова КЦС ВП від 12.01.2022 року у справі №942/915/21

Постанова

Іменем України

12 січня 2022 року

м. Київ

справа № 942/915/21

провадження № 61-17627св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгоспагростандарт",

третя особа - приватний нотаріус Старобільського нотаріального округу Кулікова Яна Володимирівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспагростандарт" на ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 01 липня 2021 року у складі судді Чалого А. В. та постанову Луганського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Луганської В. М., Назарової М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Сільгоспагростандарт", третя особа - приватний нотаріус Старобільського нотаріального округу Кулікова Я. В., в якому просив, а саме:

- визнати дійсним договір застави нерухомого майна та земельної ділянки, розташованого у АДРЕСА_1 від 01 липня 2016 року між ним як заставодержателем та відповідачкою ОСОБА_3 як заставодавцем по забезпеченню виконання зобов'язання за договором позики між ним як кредитором та ОСОБА_2;

- визнати недійсним нотаріально-посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, розташованого у АДРЕСА_1 від 01 липня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Сільгоспагростандарт";

- стягнути судові витрати.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ "Сільгоспагростандарт" відчуження у будь-який спосіб спірного майна, а саме, земельної ділянки площею 1,1675 га, кадастровий номер 442355100:03:002:0117, розташованої: АДРЕСА_1, та розташованого на ній нерухомого майна загальною площею 2140,29 кв. м, реєстраційний номер 234664044233, а саме - А1-службове приміщення, Г-службове приміщення, Б-1-гараж, Е-зерносховище, Ж-зерносховище, К-зерносховище, Е1-столова, З-службове приміщення, Д-службове приміщення, О-службове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що між сторонами існує спір про визнання дійсним договору застави нерухомого майна та земельної ділянки від 01 липня 2016 року розташованого у АДРЕСА_1 та визнання недійсним нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 01 липня 2016 року розташованого за цією ж адресою. ОСОБА_1 вважає, що існує ризик відчуження спірного майна, тому існують підстави вважати, що не застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження ТОВ "Сільгоспагростандарт" спірного майна у подальшому може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Зазначив, що обраний вид забезпечення позову не обмежить права ТОВ "Сільгоспагростандарт" щодо володіння і користування спірним майном.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 01 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Заборонено ТОВ "Сільгоспагростандарт" відчуження у будь-який спосіб спірного майна: земельної ділянки площею 1,1675 га, кадастровий номер 442355100:03:002:0117, розташованої: АДРЕСА_1, та розташованого на ній нерухомого майна загальною площею 2140,29 кв. м., реєстраційний номер 234664044233, а саме - А1-службове приміщення, Г-службове приміщення, Б-1-гараж, Е-зерносховище, Ж-зерносховище, К-зерносховище, Е1-столова, З-службове приміщення, Д-службове приміщення, О-службове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії є співмірними із заявленими позовними вимогами. Вимоги заяви є обґрунтованими і такими, що дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав за захистом яких звернувся позивач.

Постановою Луганського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Сільгоспагростандарт" залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, виходив з того, що між сторонами дійсно існує спір, предметом позову є спірне нерухоме майно, що належало на праві власності відповідачу ОСОБА_3, яке 01 грудня 2020 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Старобільського нотаріального округу Куліковою Я. В. відчужено ТОВ "Сільгоспагростандарт", тому забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Сільгоспагростандарт" відчуження у будь-який спосіб спірного майна є співмірними із заявленими позовними вимогами про визнання дійсним договору застави нерухомого майна та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

20 жовтня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ТОВ "Сільгоспагростандарт" подало касаційну скаргу до Верховного Суду у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно дійшли висновку про те, що між сторонами існує спір. Заявник не обґрунтував співмірність і необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати спірне майно позовним вимогам. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що відповідачі можуть ускладнити виконання судового рішення, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою правовою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Суди не врахували, що у разі задоволення позову судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому незабезпечення позову в обраний спосіб не ускладнить і не уможливить виконання рішення суду, не з'ясували співмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, не встановили реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позовних вимог.

Суди попередніх інстанції не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 363/2197/17, від 06 травня 2020 року у справі № 700/720/17, від 17 листопада 2020 року у справі № 367/5973/18, від 09 червня 2021 року у справі № 646/5878/20, від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18, від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що вимоги заяви є обґрунтованими, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав за захистом яких він звернувся, заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії є співмірними із заявленими позовними вимогами.

ОСОБА_1 також зазначив, що 03 листопада 2021 року він змінив та збільшив позовні вимоги у справі, згідно яких він просить застосувати наслідки недійсного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 01 грудня 2020 року укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ "Сільгоспстандарт" шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майна та земельну ділянку, розташовані за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ "Сільгоспстандарт", державної реєстрації права власності на вказане майно за ОСОБА_4 та стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ "Сільгоспстандарт" вартості вказаного майна-грошової суми, отриманої нею відповідно до умов вказаного оспорюваного договору купівлі-продажу;

рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2021 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість, тобто зазначеним судовим рішенням встановлено, що між сторонами існує спір про правовідносини, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном - земельною ділянкою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Сільгоспагростандарт", витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 листопада 2021 року зазначено, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Суди встановили, що у справі пред'явлені вимоги про:

визнання дійсним договору застави нерухомого майна й земельної ділянки, розташованого у АДРЕСА_1 від 01 липня 2016 року укладеного між ОСОБА_1 як заставодержателем та відповідачкою ОСОБА_3 як заставодавцем по забезпеченню виконання зобов'язання за договором позики між ним як кредитором та відповідачем ОСОБА_2 як боржником 01 липня 2016 року;

визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, а самеоб'єктів нерухомості - приміщення та земельної ділянки розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 і ТОВ "Сільгоспагростандарт" 01 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Старобільського нотаріального округу Куліковою Я. В.

У частині 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У частині 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (пункт 2).

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [..] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [..] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

У справі, що розглядається, суди:

застосували такі заходи забезпечення позову, як заборона відчуження ТОВ "Сільгоспагростандарт" у будь-який спосіб спірного майна: земельної ділянки площею 1,1675 га, кадастровий номер 442355100:03:002:0117, розташованої: АДРЕСА_1, та розташованого на ній нерухомого майна загальною площею 2140,29 кв. м, реєстраційний номер 234664044233, а саме - А1-службове приміщення, Г-службове приміщення, Б-1-гараж, Е-зерносховище, Ж-зерносховище, К-зерносховище, Е1-столова, З-службове приміщення, Д-службове приміщення, О-службове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1;

при задоволенні заяви про забезпечення позову суди вважали, що заборона відповідачу ТОВ "Сільгоспагростандарт" відчужувати спірне майно є ефективним захистом прав сторони по справі і такі заходи є співмірними із заявленими позовними вимогами у справі.

Колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову, шляхом заборони відчужувати спірне майно, а саме відчужувати спірне нерухоме майно, із позовними вимогами про визнання дійсним договору застави нерухомого майна та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна не є співмірними і не забезпечують ґарантії виконання можливого рішення про задоволення позову, яке не підлягає примусовому виконанню, що виключає можливість їх застосування в межах розгляду цієї справи.

За таких обставин, судові рішення належить скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити; оскаржені судові рішення скасувати; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

ТОВ "Сільгоспагростандарт" сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн та за подання касаційної скарги - 2 270,00 грн. Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сільгоспагростандарт" підлягають стягненню судові витрати, понесені за сплату судового збору.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспагростандарт" задовольнити.

Ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 01 липня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгоспагростандарт" 4 540,00 грн судових витрат, понесених за сплату судового збору.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Новопсковського районного суду Луганської області від 01 липня 2021 року та постанова Луганського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М.

Русинчук