Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.11.2019 року у справі №756/6851/18

Постанова

Іменем України

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 756/6851/18

провадження № 61-18754св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: Пуща-водицький психоневрологічний інтернат, орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року в складі судді Шевчука А. В., присяжних: Малиш Т. В., Пархоменко П. М., та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Головачова Я.

В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення цивільної дієздатності.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року його було визнано недієздатним та призначено опікуном його сестру ОСОБА_2.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією серії АВ № 0077301 він є інвалідом ІІ групи загального захворювання з 15 жовтня 2013 року по 15 жовтня 2014 року та відповідно до довідки АВ № 0418001 з 01 листопада 2014 року йому встановлено ІІ групу інвалідності загального захворювання безстроково.

Зазначав, що за період з 2014 року по сьогоднішній день його психічний стан значно покращився, що підтверджується випискою з історії його хвороби, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду про визнання його недієздатним.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, в задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від 26 лютого 2019 року заявник має психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року й поновити його в цивільній дієздатності та скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні його заяви, суди попередніх інстанцій не врахували, що в усіх наданих судово-психіатричними експертами висновках не наводиться жодного задокументованого факту прояву його неусвідомлення значення вчинених дій та їх наслідків, а також жодного факту його нездатності керувати своїми діями в повсякденному житті. Зазначає, що всі випадки його примусової госпіталізації до психіатричних лікувальних закладів були незаконними, оскільки він не звертався за психіатричною допомогою і згоди на добровільне лікування не надавав.

Окрім цього вказує, що рішенням суду від 29 квітня 2013 року, яким його позбавлено дієздатності, його опікуном призначено ОСОБА_2, проте своєї згоди на таке призначення він не надавав, фактично членом її сім'ї не був, у зв'язку з чим просить відсторонити її від виконання обов'язків опікуна.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

19 грудня 2019 року справа № 756/6851/18 надійшла до Верховного Суду.

03 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, проте суд касаційної інстанції не враховує їх при перегляді цієї справи, оскільки такі надійшли після закінчення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим відповідно до частини 2 статті 126 ЦПК України вважає за необхідне залишити їх без розгляду.

ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано недієздатним та встановлено над ним опіку з призначенням опікуна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка є його сестрою.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії АВ № 0418001 від 12 листопада 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Згідно з довідкою від 19 травня 2014 року ОСОБА_1 направлено в будинок-інтернат.

З 27 серпня 2017 року ОСОБА_1 зараховано до списку підопічних інтернату та постановлено на всі види забезпечення у зв'язку з прибуттям в інтернат по путівці, про що свідчить виписка з наказу № 238 від 28 серпня 2014 року.

Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові НОМЕР_1 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про переміну прізвища, імені, по батькові 04 грудня 1997 року зроблено відповідний запис.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 26 від 26 лютого 2019 року у теперішній час ОСОБА_1 страждає на шизофренію, параноїдна форма, безперервний перебіг, дефектний стан; за психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; потребує встановлення над ним опіки.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними (частина 1 статті 30 ЦК України).

Відповідно до частин 1 -2 статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 42 ЦК України за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Частиною 4 статті 300 ЦПК України передбачено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

За правилами частини 1 статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров'я або видужання.

Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 26 лютого 2019 року у теперішній час ОСОБА_1 за психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За викладених обставин, оскільки висновком судово-психіатричної експертизи не підтверджено факт видужання або значного поліпшення психічного стану ОСОБА_1, якого раніше за рішенням суду визнано недієздатним, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду про визнання заявника недієздатним та поновлення його цивільної дієздатності.

Посилання заявника в касаційній скарзі на незаконність призначення його опікуном ОСОБА_2 та необхідність відсторонення її від виконання обов'язків опікуна колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі обставини не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій і судами не оцінювалися.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Доповнення до касаційної скарги ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков