Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.06.2019 року у справі №686/9001/18

Постанова

Іменем України

18 липня 2019 року

м. Київ

справа 686/9001/18

провадження № 61-10256св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України»,

третя особа - філія Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля Центр»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2018 року у складі судді Карплюка О. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - ПАТ «НСТУ»), третя особа - філія ПАТ «НСТУ» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля Центр», про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 10 грудня 2004 року він працював ведучим радіопрограм в Хмельницькій державній телерадіокомпанії, яка з 19 січня 2017 року остаточно реорганізована у філію ПАТ «НСТУ» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля Центр».

Зазначав, що наказом філії ПАТ «НСТУ» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля Центр» від 28 березня 2018 року № 53-К його було звільнено з посади заступника завідуючого відділу радіо ФМ творчо-виробничого об`єднання з 30 березня 2018 року на підстав пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки відповідач у наказі про звільнення зазначив про його відмову від запропонованих посад, в той час як він надав згоду на переведення на посаду ведучого програм радіо, що залишилося без реагування.

Відповідачем не враховано його переважне право на залишення на роботі, оскільки він має стаж роботи на посаді ведучого програм радіо та заступника завідуючого відділу радіо більше 13 років, вищу освіту, постійно проходив навчання з підвищення кваліфікації, один раз на п`ять років проходив атестацію, за результатами якої визнавався таким, що відповідає займаній посаді, не допускав порушення трудової дисципліни.

Крім того, його було звільнено без згоди виборного органу профспілки, членом якого він є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки. В січні 2018 року йому було запропоновано роботу в інших філіях ПАТ «НСТУ», за межами Хмельницької області, однак це не відповідає вимогам закону щодо працевлаштування працівника, оскільки ця обставина пов`язана з переїздом в іншу місцевість.

Посилаючись на наведене, позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив, визнати незаконним та скасувати наказ філії ПАТ «НСТУ» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля Центр» від 28 березня 2018 року № 53-К про його звільнення з роботи, поновити його на роботі на посаді ведучого програм радіо ФМ ТВО філії ПАТ «НСТУ» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля-центр» та стягнути з ПАТ «НСТУ» на його користь оплату за вимушений прогул з 31 березня 2018 року по день ухвалення судового рішення, виходячи з середньоденного розміру заробітної плати 553,65 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ

філії ПАТ «НСТУ» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля Центр» від 28 березня 2018 року № 53-К про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника завідуючого відділу радіо ФМ ТВО радіопрограм з 30 березня 2018 року на підставі

пункту 1 частини першої статі 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника завідуючого відділу радіо ФМ ТВО радіопрограм філії ПАТ «НСТУ» Хмельницька регіональна дирекція «Поділля Центр». Стягнуто з ПАТ «НСТУ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі

54 538,24 грн. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки відповідачем не враховано рішення профспілкової організації про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , як і згода останнього на запропоновані йому посади.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що правильними є висновки суду першої інстанції про те, що звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки на момент звільнення особа була членом профспілкового комітету підприємства, а відповідно до статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства не допускається протягом року після закінчення терміну, на який вони обирались. У зв`язку з поновленням позивача на роботі суд, з дотриманням вимог статті 235 КЗпП України, стягнув на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення по день постановлення судового рішення.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників

У травні 2019 року ПАТ «НСТУ» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про недотримання відповідачем вимог закону щодо забезпечення права позивач на працевлаштування на вакантні посади з урахуванням освітньо-кваліфікаційних вимог спростовується матеріалами справи. Апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи апелянта про те, що позивач був ознайомлений зі списком всіх вакантних посад на підприємстві, але ним була обрана посада, яку може займати особа виключно з освітою в сфері журналістики, якої позивач не має.

Проте, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині обґрунтування підстав задоволення позову щодо незаконного звільнення позивача без згоди профспілкової організації, членом якої він був.

Такі висновки судів є помилковими, оскільки у передбаченому законом порядку товариство звернулося до профспілкового органу з усіма необхідними документами, у тому числі зі списком посад, які підлягають скороченню, техніко-економічним обґрунтуванням рішення правління щодо змін в організації виробництва і праці у

ПАТ «НСТУ». Було створено комісію щодо вирішення питання про працевлаштування осіб, які підлягають звільненню за скороченням штатної чисельності працівників з урахуванням вакантних посад, вимог щодо кваліфікації працівників. Рішення профспілкових органів про відмову у наданні згоди на звільнення позивача є необґрунтованим, оскільки не містить посилання на передбачені законом підстави для залишення працівника на роботі з урахуванням того, що товариством було виконано усі вимоги закону щодо процедури звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Судами також не враховано, що поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника завідуючого відділу ФМ ТВО радіопрограм філії фактично є неможливим, оскільки у зв`язку зі скороченням така посада у відповідача відсутня.

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначивпро відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Вважає безпідставними посилання відповідача у касаційній скарзі на можливість його звільнення без згоди профспілкових організацій у зв`язку з необґрунтованістю їх рішень, оскільки відмова у наданні згоди на його звільнення пов`язана, зокрема, з тією обставиною, що він, як особа, яка займає виборну посаду в профспілковій організації має додаткові, в порівнянні зі статтею 43 КЗпП України, гарантії при звільненні, передбачені статтею 252 КЗпП України та статтею 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судами встановлено, що 21 грудня 2017 року правлінням ПАТ «НСТУ», відповідно до основних напрямів діяльності товариства на 2017 рік було прийнято рішення про затвердження та введення в дію з 02 квітня 2018 року нової структури та штатного розпису та видано наказ від 21 грудня 2017 року № 469 «Про організацію заходів, пов`язаних зі змінами в організації виробництва і праці».

ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» було подано усім профспілковим організаціям, членами яких є працівники відповідача та посади яких підпадають під скорочення, відповідні листи з додатками - списками посад по категоріям, які підпадають під скорочення, копією техніко-економічного обґрунтування рішення правління відповідача щодо змін в організації виробництва і праці у Центральній дирекції та відокремлених структурних підрозділах відповідача.

Листом Центральної дирекції ПАТ «НСТУ» від 05 січня 2018 року № 02-18/15-1 надано усім філіям перелік вакантних посад в ПАТ «НСТУ».

Також встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений про майбутнє скорочення з одночасним ознайомленням з переліком усіх наявних у відповідача вакантних посад, що підтверджується письмовим попередженням про наступне вивільнення

від 11 січня 2018 року, в якому позивач зазначив, що ознайомлений з попередженням, не згоден з переведенням на запропоновану посаду.

16 березня 2018 року ОСОБА_1 повторно був ознайомлений з переліком наявних у відповідача вакантних посад, одночасно йому було запропоновано переведення на відповідні вакантні посади з урахуванням освітньо-кваліфікаційних вимог. Позивач письмово вказав, що згоден з переведенням на посаду ведучого програм радіоредакції ТВО теле-радіо новин.

Наказом філії ПАТ «НСТУ» «Хмельницька регіональна дирекція «Поділля-центр»

від 09 січня 2018 року № 2, з метою вивчення питання переважного права на залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи, було створено комісію у складі спеціалістів підприємства та голови профспілкового комітету.

З урахуванням відсутності у ОСОБА_1 необхідної кваліфікації для призначення на посаду ведучого програми редакції програм радіо, рішенням комісії (протокол № 3 від 23 березня 2018 року) йому відмовлено у переведенні на вакантну посаду ведучого програми редакції програм радіо.

З 25 січня 2017 року ОСОБА_1 займає виборну посаду члена комітету первинної профспілкової організації філії ПАТ НСТУ «Хмельницька регіональна дирекція «Поділля-центр», що підтверджується витягом з протоколу зборів первинної профспілкової організації від 25 лютого 2017 року.

Встановлено, що 06 березня 2018 року відповідачем до первинної профспілкової організації філії «Хмельницька регіональна дирекція» «Поділля-центр» та Хмельницької обласної організації професійної спілки працівників культури було надіслано подання щодо надання згоди звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Відмова первинної профспілкової організації Хмельницької телерадіокомпанії «Поділля-центр» від 10 січня 2018 року та 15 березня 2018 року, а також відмова Хмельницької обласної організації професійної спілки працівників культури

від 12 березня 2018 року у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 визнані відповідачем необґрунтованими.

Наказом ПАТ «НСТУ» від 28 березня 2018 року № 63-к ОСОБА_1 звільнений з посади заступника завідувача відділу радіо FM ТВО філії ПАТ НСТУ «Хмельницька регіональна дирекція «Поділля-центр» на підставі пункту 1 частини першої статті

40 КЗпП України.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються додатково із дотриманням загальних норм.

Згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною

04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.

Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

З урахуванням вищезазначеного можна зробити висновок про те, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у порушення вимог частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» позивача було звільнено без надання згоди на його звільнення профспілкової організації, членом якої він був.

Посилання касаційної скарги на необґрунтованість рішень профспілкових організацій про відмову у наданні попередньої згоди на розірвання трудового договору з позивачем не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне.

Первинна профспілкова організація філії «Хмельницька регіональна дирекція» Поділля-центр» протоколом від 10 січня 2018 року № 8 визнала недопустимим скорочення чисельності працівників більше 3 % від їх загальної чисельності з урахуванням положень Галузевої угоди між Держкомтелерадіо України та Профспілкою працівників культури.

У відповіді на подання від 06 березня 2018 року № 131 профспілковий комітет Хмельницької телерадіокомпанії «Поділля-центр» відмовив у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посиланням на наявність у нього, як члена виборного органу профспілкового комітету гарантії щодо звільнення з роботи протягом одного року після закінчення строку, на який було обрано. Також наголошено на значних досягненнях ОСОБА_1 у роботі під час перебування на різних посадах відповідача, його високому освітньо-кваліфікаційному рівні.

У відмові Хмельницької обласної організації професійної спілки працівників культури на надання згоди на звільнення ОСОБА_1 від 12 березня 2018 року № 9 зазначено, що оскільки працівник є обраним членом комітету первинної профспілкової організації, тому з урахуванням вимог статті 252 КЗпП України, статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» він має додаткові гарантії від звільнення протягом одного року після закінчення строку, на який обирався цей склад.

Врахувавши наведені обставини та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення профспілкових органів про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 є обґрунтованим у розумінні частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки містить посилання на неврахування власником суттєвих фактичних обставин та деталізоване правове обґрунтування незаконності звільнення.

Доводи касаційної скарги про те, що звільнення позивача проведено із дотриманням усіх вимог трудового законодавства, не дають підстав для скасування оскаржуваних рішень суду, так як зводяться до переоцінки доказів, такі доводи були предметом розгляду суду першої та апеляційної інстанцій і не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик