Історія справи

Постанова

Іменем України

17 вересня 2018 року

м. Київ

справа №761/25669/17

провадження № 61-12536св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., КратаВ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог указувала, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_6. З травня 2009 року відповідач участі у вихованні дочки не приймає, дочка проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні. Дочка навчається в Британській міжнародній школі з поглибленим вивченням англійської мови та вартість навчання складає 24 436 доларів США. Посилаючись на викладене, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на дочку в сумі 2 500 грн та додаткові витрати в сумі 10 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2017 року в складі судді Рибака М. А., позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_6 у розмірі 2 500 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 липня 2017 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки дитина сторін проживає з матір'ю та знаходиться на повному її утриманні, а відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги на дитину, з нього слід стягнути аліменти в сумі 2 500 грн.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2017 року змінено, зменшено розмір стягнутої судом суми аліментів з ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_6 з 2 500 грн до 1 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 21 липня 2017 року, з індексацією відповідно до закону. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виходячи з наданих відповідачем відомостей про його доходи сума аліментів підлягає зменшенню до 1 500 грн.

У квітні 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду в частині стягнення аліментів на дитину та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував доходу відповідача при відчуженні ним будинку та земельної ділянки, у зв'язку з чим він має можливість сплачувати аліменти в сумі 2 500 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою від 26 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

16 травня 2018 року справа надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду про стягнення аліментів в сумі 1500 грн. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується та не переглядається в касаційному порядку.

Суди встановили, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилась дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина проживає з матір'ю, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідно до статті 180 СК України кожен з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що аліменти на дитину підлягають стягненню з відповідача в сумі 2500 грн.

Змінюючи розмір аліментів до 1500 грн, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що враховуючи відомості про доходи відповідача та інші істотні обставини у справі, сума аліментів на дитину підлягає зменшенню до 1500 грн з подальшою індексацією відповідно до норм СК України.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував доходів відповідача від продажу нерухомого майна, не заслуговують на увагу, оскільки зазначений дохід є єдиноразовим і не може бути врахований під час визначення розміру аліментів.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, а зводяться до незгоди з постановою апеляційного суду та переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.І. Крат