Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 686/7636/17

провадження № 61-14875св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Всеукраїнське громадське об`єднання «Журналісти проти корупції»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року у складі судді Палінчака О. М. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 18 січня 2018 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Всеукраїнського громадського об`єднання «Журналісти проти корупції» (далі - ВГО «Журналісти проти корупції»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» (далі - ТОВ «Шепетівка Енергоінвест»), про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ВГО «Журналісти проти корупції», ОСОБА_2 , який є журналістом та головою Хмельницького осередку ВГО «Журналісти проти корупції», розмістив статтю, яка містить недостовірну інформацію: «ІНФОРМАЦІЯ_2», за змістом «… Не важко зрозуміти, що користуючись своїм посадовим становищем ОСОБА_1 намагається своїми діями приховано вимагати хабара. Всі мої зауваження, що в одному випадку ТОВ діє протизаконно і порушує низку законодавчих актів, на ОСОБА_1 ніякого впливу не мали», «… на сьогодні ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» так і не надала громадянці ОСОБА_5 довідку про стан оплати за спожиту теплову енергію. Я думаю, що ні в кого не має сумніву, що чиновники тепломережі, своїми діями і користуючись службовим становищем, намагаються спонукати і примусити громадянку ОСОБА_5 дати хабар».

ОСОБА_1 просив суд визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять його честь, гідність, ділову репутацію вищезазначені відомості, а також зобов`язати ОСОБА_2 на сайті ВГО «Журналісти проти корупції» спростувати вказані відомості.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Твердження, які позивач просить визнати такими, що не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність і ділову репутацію, суд визнав оціночними судженнями.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 18 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позов ОСОБА_1 є безпідставним і не підлягає задоволенню, оскільки поширені відомості, які позивач просить визнати такими, що не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність і ділову репутацію, є оціночними судженнями.

Короткий зміст доводів касаційної скарги та її вимог

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили всіх фактичних обставин справи та не дослідили наявні в матеріалах справи докази. ОСОБА_1 вважає, що розповсюджена ОСОБА_2 інформація не є оціночним судженням, а викладена у формі ствердження, суб`єктивна думка висловлена в брутальній, непристойній формі, що принижує його гідність, честь та ділову репутацію.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» зазначило, що зміст поширеної в мережі Інтернет інформації щодо ОСОБА_1 викликає у читачів негативні враження і формує думку, яка змінює позитивне ставлення до особи на негативне. Розповсюджена стосовно позивача інформація є негативною інформацією, що принижує його честь, гідність та дискредитує його в очах суспільства, вона не є оціночним судженням, а викладена у формі ствердження, суб`єктивна думка висловлена в брутальній, принизливій, непристойній формі, тому відповідно до частини третьої статті 277 ЦК України є недостовірною і підлягає спростуванню.

У відзиві на касаційну скаргу ВГО «Журналісти проти корупції» зазначило, що за своїм характером висловлювання, викладені в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», не містять стверджувального характеру, не висловлені в брутальній чи образливій формі, що принижує гідність, честь і ділову репутацію позивача, не містять будь-яких фактичних даних і не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, тому є оціночними судженнями та критичною оцінкою певних фактів, які є особистим вираженням суб`єктивної думки і поглядів.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суддів першої й апеляційної інстанції

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ВГО «Журналісти проти корупції» ОСОБА_2 , який є журналістом та головою Хмельницького осередку цього громадського об`єднання, розмістив статтю: «ІНФОРМАЦІЯ_2», за змістом «… Не важко зрозуміти, що користуючись своїм посадовим становищем ОСОБА_1 намагається своїми діями приховано вимагати хабара. Всі мої зауваження, що в одному випадку ТОВ діє протизаконно і порушує низку законодавчих актів, на ОСОБА_1 ніякого впливу не мали», «… на сьогодні ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» так і не надала громадянці ОСОБА_5 довідку про стан оплати за спожиту теплову енергію. Я думаю, що ні в кого не має сумніву, що чиновники тепломережі, своїми діями і користуючись службовим становищем, намагаються спонукати і примусити громадянку ОСОБА_5 дати хабар».

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).

Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

У пункті 1 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), § 46).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши, що висловлювання відповідача є оціночним судження, яке не підлягає спростуванню, суди першої та апеляційної інстанцій правильно вирішили спір по суті та ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які не підлягають скасуванню.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Отже, доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків судів та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 18 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В.Черняк