Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.07.2018 року у справі №372/1891/17

Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 372/1891/17

провадження № 61-682св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., Олійник А. С., Яремка В. В., учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року у складі судді Зінченка О. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Голуб С. А., Іванової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що 25 квітня 2017 року на вул. Каштановій у м. Обухові на належний йому автомобіль марки «Сhevrolet-Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , впала частина дерева, внаслідок чого йому як власнику транспортного засобу завдана майнова шкода. Крім того, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди шкода заподіяна також його здоров`ю, оскільки у цей час він разом зі своєю дружиною знаходилися у салоні автомобіля. Вказані обставини підтверджуються висновком Обухівського ВП ГУ НП в Київській області від 25 квітня 2017 року, винесеним за результатами перевірки за фактом вказаної пригоди. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Сhevrolet-Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до звіту від 07 травня 2017 року «Про визначення вартості матеріального збитку» становить 166 275,88 грн. 07 червня 2017 року ним подано письмову претензію до Обухівської міської ради, а 22 червня 2017 року Виконавчим комітетом Обухівської міської ради надано відповідь про те, що відсутні підстави для відшкодування завданої майнової шкоди.

Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути із Виконавчого комітету Обухівської міської ради на свою користь 166 275,28 грн на відшкодування майнової шкоди, 10 100,00 грн - на відшкодування моральної шкоди, витрати на проведення експертного звіту в розмірі 1 000,00 грн, витрати на лікування у розмірі 5 804,80 грн, витрати з надання правової допомоги (юридичні послуги) у розмірі 9 820,00 грн, а всього 193 000,00 грн.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем заявлених ним позовних вимог, а саме завдання йому шкоди внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності Виконавчого комітету Обухівської міської ради.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2017 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із недоведеності складових елементів шкоди, у тому числі: факту заподіяння шкоди діями (бездіяльністю) відповідача, вини відповідача у неналежному утриманні об`єктів благоустрою та протиправності його дій (бездіяльності), безпосереднього причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та спричиненою позивачу шкодою у зв`язку з падінням гілки дерева, яка спричинила пошкодження автомобіля.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників

У травні 2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що позивач та його представник не були запрошені до зали судових засідань під час розгляду справи в апеляційному суді, розгляд справи відбувся без учасників процесу, про що секретарем складена відповідна довідка, проте, як убачається з описової частини оскаржуваної ухвали, «суд заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справі …..», тобто зі змісту рішення сторони давали пояснення, а в довідці зазначено про розгляд справи за відсутності сторін. Відповідно до положень статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а останній доводить відсутність своєї вини, на що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення районного суду, уваги не звернув та неправильно застосував норму права, яка перерозподіляє тягар доказування у цій категорії справ та зазначених правовідносинах. Відповідач не довів відсутність своєї вини у спричиненні шкоди належному позивачу транспортному засобу, оскільки відповідальними за збереження зелених насаджень та належний догляд за ними є, зокрема на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності, - балансоутримувачі цих об`єктів, в цьому випадку Виконавчий комітет Обухівської міської ради. Крім того, судами неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 1173 ЦК України, яка є спеціальною нормою, оскільки передбачає певні особливості, відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Судами не вирішено питання щодо відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог статті 23 ЦК України з огляду на те, що особа, якій завдано порушення її прав, має право на відшкодування моральної шкоди.

У вересні 2018 року Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу відхилити, рішення судів залишити без змін, посилаючись на те, що бездіяльність відповідача з питань догляду за зеленими насадженнями на території Обухівської міської ради відсутня, Виконавчий комітет Обухівської міської ради виконував та продовжує виконувати всі свої зобов`язання з цього приводу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на неї.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Сhevrolet-Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до звіту від 07 травня 2017 року «Про визначення вартості матеріального збитку» становить 166 275,88 грн.

У матеріалах справи відсутні відомості про надходження до Обухівської міської ради заяв від фізичних чи юридичних осіб щодо видалення дерева (каштана) за адресою: вул. Каштанова, 7 у м. Обухів Київської області.

Рішенням Обухівської міської ради від 24 грудня 2015 року № 40-3-УІІ затверджено Програму охорони навколишнього природного середовища на території Обухівської міської ради на 2016 рік.

Відповідно до акта загального огляду зеленого господарства від 21-31 березня 2016 року загальний стан зелених насаджень, які належать до комунальної власності міста, задовільний.

Згідно з актом загального (осіннього) огляду зеленого господарства від 19-30 вересня 2016 року проведений огляд земельних насаджень, які належать до території Обухівської міської ради, здійснено видалення дерев та санітарне обрізання вітровально-небезпечних гілок.

Відповідно висновку Обухівського ВП ГУ НП в Київській області від 25 квітня 2017 року майнова шкода та шкода здоров`ю позивача, що спричинена падінням дерева на автомобіль, є нещасним випадком.

Нормативно-правове обґрунтування

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила від 10 квітня 2006 року № 105 ) передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил від 10 квітня 2006 року № 105 відповідальними за збереження зелених насаджень належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Пунктом 2 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними сила, або може на конкурсних засадах залучати до цього інші підприємства, установи, організації.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягуються особи, винні у неналежному утриманні об`єктів благоустрою.

Рішенням тридцять другої сесії шостого скликання Обухівської міської ради від 25 грудня 2012 року № 445-32-УІ затверджено «Правила благоустрою населених пунктів Обухівської міської ради» (далі - Правила № 445-32-УІ).

Відповідно до Правил № 445-32-УІ, управління у сфері благоустрою на території Обухівської міської ради та організацію благоустрою забезпечують Обухівська міська рада та її Виконавчий комітет.

Пунктом 1 розділу V Правил № 445-32-УІ передбачено, що утримання зелених насаджень на території Обухівської міської ради здійснюється відповідно до Правил.

У розділі 12 Правил від 10 квітня 2006 року № 105 зазначено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Весняний огляд проводять з метою перевірки стану насаджень, газонів, квітників, доріжок, площадок та інших елементів благоустрою. Під час огляду уточнюють обсяги робіт з поточного ремонту, садіння дерев та чагарників, багаторічних рослин, газонів. За даними обстежень складають акт та перелік заходів, необхідних для підготовки об`єктів до експлуатації в літній період. Під час осіннього огляду перевіряється готовність об`єктів благоустрою до зими і складається акт.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладений обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із недоведеності складових елементів правопорушення, а саме: факту заподіяння шкоди діями (бездіяльністю) відповідача, вини відповідача у неналежному утриманні об`єктів благоустрою та протиправності його дій (бездіяльності), безпосереднього причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та спричиненою позивачу шкодою у зв`язку з падінням гілки дерева, яка спричинила пошкодження автомобіля, оскільки, як встановлено судами, відповідач, який є балансоутримувачем зазначених земельних насаджень, виконав зобов`язання щодо утримання зелених насаджень на території Обухівської міської ради, здійснив у передбачені законом терміни видалення дерев та санітарне обрізання вітровально-небезпечних гілок.

Верховний Суд не може погодитися із таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави дійти висновку, що Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області, як балансоутримувач об`єктів комунальної власності, є відповідальною особою за стан зелених насаджень на території Обухівської міської ради, у зв`язку із чим на нього покладений обов`язок приймати рішення про видалення зелених насаджень.

У випадку заподіяння майну чи здоров`ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримовача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказаною нормою встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини, а саме у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що проведення відповідачем загальних оглядів зелених насаджень на території міста та здійснення видалення дерев свідчить про відсутність його вини у заподіянні позивачеві шкоди, спричиненої падінням гілки на автомобіль останнього.

Враховуючи те, що судами не встановлено порушення позивачем Правил дорожнього руху України, єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка свідчитиме про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку її відшкодувати, буде заподіяння такої шкоди у зв`язку із дією об`єктивних обставин, зокрема те, що падіння гілки на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо.

За таких обставин, висновок судів про відмову у задоволенні позову не можна вважати обґрунтованим та таким, що відповідає завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Виходячи з викладеного, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, враховуючи необхідність встановлення таких обставин.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 листопада 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник Г. І. Усик В. В. Яремко