Історія справи

Постанова КЦС ВП від 16.07.2025 року у справі №449/1010/22
Постанова КЦС ВП від 16.10.2023 року у справі №449/1010/22
Постанова КЦС ВП від 16.10.2023 року у справі №449/1010/22

Постанова

Іменем України

16 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 449/1010/22

провадження № 61-13655св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи

позивач - Охримович Ганна Тадеївна ,

відповідачі: ОСОБА_2 ,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана адвокатом Охримович Ганною Тадеївною, на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року в складі судді: Гуняк О. Я., та постанову Львівського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У жовтні 2022 року Охримович Г. Т. звернулася з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в якому просила скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та припинити право власності на земельні ділянки.

Позов мотивовано тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року по справі № 449/765/19 визнано незаконним та скасовано рішення 12 сесії 7 скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 26 липня 2017 року № 343 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стрілківської сільської ради» в частині передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2197 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, в АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір дарування номер 326, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 12 квітня 2019 року приватним нотаріусом Перемишлянського районного нотаріального округу Рудою С. В., земельної ділянки площею 0,2197 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2019 року, згідно з яким право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4623387200:10:001:0160 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Втім, ОСОБА_2 здійснив поділ земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0160, а тому є необхідність скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та припинити право власності на земельні ділянки.

У квітні 2023 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до Охримович Г. Т. про усунення перешкод в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 площею 0,1295 га для його обслуговування в с. Малі Ланки шляхом знесення за рахунок Охримович Г. Т. самочинно збудованого гаража по АДРЕСА_2 на лінії АБ межі вказаної земельної ділянки та звільнення її від належного Охримович Г. Т. сміття.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Охримович Г. Т. про усунення перешкод в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 площею 0,1295 га для його обслуговування в с. Малі Ланки шляхом знесення за рахунок Охримович Г. Т. самочинно збудованого гаража по АДРЕСА_2 на лінії АБ межі вказаної земельної ділянки та звільнення її від належного Охримович Г. Т. сміття.

Повернуто відповідачу ОСОБА_2 зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

відповідно до вимог статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову. Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову;

задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову. В ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року в справі № 753/15412/18 зазначено, що буде визнано правильним повернення судом заявнику зустрічної позовної заяви з тих підстав, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов`язаними, правовідносини різними, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а тому спільний розгляд вимог не представляється можливим;

суд вважав, що об`єднання цих них позовів в одне провадження та спільний розгляд вищезазначених позовів є недоцільним, оскільки, позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи;

згідно частини третьої 3 статті 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. З огляду на зазначене, наявні правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви заявнику. Суд роз`яснив ОСОБА_2 , що повернення зустрічного позову не обмежує право відповідача на звернення до суду з позовною заявою у загальному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , підписану представником ОСОБА_4 , залишено без задоволення, а Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

як вказано у згаданій статті 193 ЦПК України прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним не є обов`язком суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям. Згідно вимог статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову;

задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову. В ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року в справі № 753/15412/18 зазначено, що буде визнано правильним повернення судом заявнику зустрічної позовної заяви з тих підстав, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов`язаними, правовідносини різними, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а тому спільний розгляд вимог не представляється можливим;

суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що об`єднання цих позовів в одне провадження та спільний розгляд зазначених позовів є недоцільним, оскільки, позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Аргументи учасників справи

У вересні 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником Охримович Г. Т. , на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року, в якій просив: скасувати оскаржені судові рішення; направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до спільного розгляду із первісним позовом Охримович Г. Т .

Касаційна скарга мотивована тим, що:

Охримович Г. Т. оспорює право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1295 га. ОСОБА_2 , як власник, заперечує втручання позивачки у його право мирно володіти своїм майном шляхом усунення перешкод з підстав, визначених позовом. Очевидно, що обидва позови пов`язані спільним характером земельних правовідносин, оскільки стосуються одного об`єкта - земельної ділянки кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 і прав на неї, тому оперативному і правильному вирішенню спору сприятиме саме їх спільний розгляд;

судами не досліджувалось, що і первісний позов Охримович Г. Т. і зустрічний позов ОСОБА_2 , сторони в яких є суміжними землекористувачами, стосуються однорідних спірних земельних правовідносин, пов`язані одним об`єктом цих правовідносин;

висновок апеляційного суду про дотримання місцевим судом процедури перевірки додержання вимог, викладених у статі 175 і 177 ЦПК України не відповідає обставинам справи і вимогам статі 185 ЦПК України;

суди не залишили зустрічний позов без руху внаслідок несплати судового збору, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення зустрічної позовної заяви;

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до Охримович Г .Т. щодо однорідних земельних правовідносин, який з цих підстав перебуває у взаємозв`язку з первісним позовом, тому безпідставне повернення зустрічної позовної заяви порушує процесуальний закон і право ОСОБА_2 на доступ до правосуддя у справі, що розглядається.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

04 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Касаційний суд відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21) зазначено, що «згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково. В даному випадку як первісний позов ОСОБА_1, так і зустрічний позов ОСОБА_2 виникли з одних правовідносин, що пов`язанні з оформленням спадкових прав після смерті ОСОБА_1 , їх спільний розгляд сприяв оперативному і правильному вирішенню спору, дозволив повно і об`єктивно встановити фактичні взаємовідносини сторін та виключив ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2023 року в справі № 459/1490/21 (провадження № 61-12807 св 22) вказано, що:

«відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483 цс 19).

Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково».

У справі, що переглядається:

позивач за первісним позовом просила скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та припинити право власності на земельні ділянки, а позивач за зустрічним позовом просив про усунення перешкод в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 4623387200:10:001:0350 площею 0,1295га для його обслуговування в с. Малі Ланки шляхом знесення за рахунок Охримович Г. Т. самочинно збудованого гаража по АДРЕСА_2 на лінії АБ межі вказаної земельної ділянки та звільнення її від належного Охримович Г. Т. сміття, що не виключає можливості задоволення позовних вимог за первісним позовом. Суди встановили, що позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи. За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про повернення зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не залишили зустрічний позов без руху внаслідок несплати судового збору, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення зустрічної позовної заяви, касаційний суд відхиляє, оскільки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2023 року по справі № 592/2533/20 (провадження № 61-1074св23) вказано, що: «посилання заявника на те, що ОСОБА_2 при зверненні до суду з позовом не сплатила судовий збір у встановленому розмірі не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки після ухвалення рішення по суті спору вказане питання, за наявності до того підстав, може бути вирішено в порядку, передбаченим статтею 270 ЦПК України».

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржені судові рішення залишити без змін; тому судові витрати покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана адвокатом Охримович Ганною Тадеївною, залишити без задоволення.

Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков