Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2020 року у справі №570/6008/18

Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 570/6008/18

провадження № 61-6642св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2, Комунальне підприємство "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради,

треті особи: обслуговуючий кооператив "Барматське джерело", громадська організація - об'єднання власників гаражів "Джерело",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструк С. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання права власності на майно.

Позов мотивований тим, що у 1995 році з дозволу правління колгоспу "Зірка" він побудував гараж за АДРЕСА_1. Гараж побудований на асфальтній площадці майнового паю ОСОБА_3.

З метою задоволення прав власників гаражів 30 квітня 2015 року створений обслуговуючий кооператив "Барматське Джерело". ОСОБА_1 є членом цього гаражного кооперативу.

Однак, у 2018 році він дізнався, що державний реєстратор КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Чернацька О. В. провела державну реєстрацію права власності на цей гараж за відповідачем на підставі довідки № 27 від 26 серпня 2018 року, яку видала Громадська організація "Об'єднання власників гаражів "Джерело".

Позивач вважає таке рішення протиправним. Так, державний реєстратор провів дію з реєстрації майна всупереч частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" та пунктів 41,81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Чернацької О. В. за індексним номером 41855288 від 02 липня 2018 року;

скасувати запис про право власності № 26852121;

визнати за ним право власності на гараж за АДРЕСА_1.

стягнути з відповідачів понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката у сумі 3 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", треті особи: обслуговуючий кооператив "Барматське джерело", громадська організація - об'єднання власників гаражів "Джерело", про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання права власності на майно, відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що його права щодо нерухомого майна - гаража площею 19,7 кв. м. є невизнаними чи порушеними відповідачами, і що реєстрація права власності за відповідачем на гараж площею 22,1 кв. м. порушує права позивача, тобто заявлений позов є безпідставним та недоведеним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чехомського О. В. задоволено частково.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", треті особи: обслуговуючий кооператив "Барматське джерело", громадська організація - об'єднання власників гаражів "Джерело", про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання права власності на майно задоволено частково.

Рішення державного реєстратора КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Чернацької О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1588425056246, запис № 26852121 скасовано.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави в сумі 1 921,00 грн за подачу позовної заяви та перегляд рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що підставою для державної реєстрації спірного гаража була лише заява ОСОБА_2, копія технічного паспорта від 25 травня 2018 року, довідка № 27 від 26 червня 2018 року, видана об'єднанням власників гаражів "Джерело".Жодних доказів отримання відповідачем ОСОБА_2 відповідних дозволів на будівництво гаражу як об'єкта нерухомості, введення об'єкта в експлуатацію та присвоєння йому адреси матеріали справи не містять. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач є членом кооперативу та таким членом кооперативу пайовий внесок внесений в повному обсязі, оскільки така довідка державному реєстратору не надавалась.

Суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність доказів, які б вказували на відведення належним чином земельної ділянки для будівництва гаражу № НОМЕР_1 загальною площею 22,1 кв. м., як для Об'єднання власників гаражів "Джерело", так і для ОСОБА_2, право власності, на який було зареєстровано згідно з оспорюваним в даній справі рішенням, а також на його побудову у період до 05 серпня 1992 року. Таким чином, внаслідок прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора Аврамишин В. А. незаконно набув право власності на зазначений об'єкт самочинного будівництва.

Вимога про визнання права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки позивач до відповідних реєстраційних органів не звертався, а тому такі вимоги є передчасними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, залишити в цій частині в силі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права в подібних правовідносинах. Апеляційний суд не надав жодної оцінки доводам відповідача, що позивач не має жодного відношення до гаража, який зареєстрований на ім'я позивача. Позивач не надав доказів про те, що йому надавався дозвіл на будівництва гаража та що він збудував саме цей гараж. Кооператив "Барматське Джерело" був створений лише 30 квітня 2015 року.

Гараж збудовано до 1992 року, коли кооперативу не існувало. Гараж, на який претендує позивач, і гараж, який належить відповідачу на праві власності, є різними гаражами. Права позивача не порушені. Апеляційний суд не обґрунтував, чому гараж є самочинно збудованим. Доказів самочинного будівництва відповідачем не встановлено. Апеляційний суд незаконно стягнув з відповідача весь судовий збір.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 570/6008/18, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року відмовлено.

У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01червня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням державного реєстратора комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради, Рівненської області Чернацькою О. В. № 41855288 від 02 липня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1588425056246, запис № 26852121 на підставі довідки, серія та номер 27, виданий 26 червня 2018 року об'єднанням власників гаражів "Джерело", зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення гараж № НОМЕР_1, загальною площею 22,1 кв. м, розташоване за адресою: провулок Хутірський село Бармаки Рівненського району Рівненської області.

ОСОБА_4 є власником гаража АДРЕСА_2.

Згідно технічного паспорта, виготовленого 25 травня 2018 року, гараж побудований у 1990 році, і має наступні розміри:

- ширина - 3,83 м,

- довжина - 5,76 м,

- висота - 2,5 м,

- площа - 22,1 м2.

Позивач просив визнати за ним право власності на гараж АДРЕСА_2.

Згідно технічного паспорта на гараж, виготовленого 12 липня 2006 року, гараж побудований у 1995 році, і має наступні розміри:

- ширина - 3,48 м,

- довжина - 5,65 м,

- висота - 2,5 м,

- площа - 19,7 м2.

В технічному паспорті міститься відмітка про те, що цей гараж самочинно побудований.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи касаційної скаргиз таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У частині 1 та 2 статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених частині 1 статті 11 ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. З урахуванням положень частини 1 статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

У позові ОСОБА_1 зазначив, що у 1995 році він з дозволу правління колгоспу "Зірка" побудував гараж за № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2. Гараж побудований на асфальтній площадці майнового паю ОСОБА_3.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про власність", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Суди на зазначену обставину уваги не звернули, не з'ясували: чи є позивач власником спірного гаражу, в чому полягає порушення, невизнання чи оспорення його прав, чи є пред'явлена вимога ефективним способом захисту прав власника з урахуванням того, що належним способом захисту права власності є витребування майна з чужого незаконного володіння.

Крім того, суди не звернули уваги, що позов заявлений до неналежного відповідача, а саме, КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації".

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/30146/18 (провадження № 61-21583св19) зазначено, що "спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів відбувається за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру спору.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава, до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача. Отже, можливість інших суб'єктів, зокрема посадових осіб, у тому числі державних реєстраторів, брати участь у цивільному процесі в якості позивачів і відповідачів у цивільному процесі обмежена.

Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Таким чином, у даній справі належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно".

У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір існує між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" є неналежним відповідачем. Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" необхідно було відмовити саме із зазначеної підстави.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Згідно частини 4 статті 411 ЦПК України права направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки вказані порушення допущені також і судом першої інстанції, то рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені частини 4 статті 411 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 3 статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/30146/18 (провадження № 61-21583св19) колегія суддів вважає, що судові рішення в оскарженій частині прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог до КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасувати, рішення суду першої інстанції в цій частині змінити, виклавши в редакції цієї постанови, судові рішення в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та в частині стягнення судового збору скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасувати.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень змінити, виклавши в редакції цієї постанови.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 рокута рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та в частині стягнення судового збору скасувати.

Справу № 570/6008/18 в скасованій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року та постанова Рівненського апеляційного суду від 05 березня 2020 року в скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов