Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.08.2019 року у справі №607/25299/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 607/25229/18

провадження № 61-13855св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Тернопільська міська рада,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Ходюк Катериною Миколаївною, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року, ухвалене у складі судді Гречаківської О. Я., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 червня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Сташківа Б. І., Костіва О. З., Хоми М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (далі - КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Тернопільська міська рада, про визнання права та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позову вказував, що він є власником квартири

АДРЕСА_1. Рішенням № 24 засідання постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, від 30 серпня 2007 року йому надано дозвіл на влаштування автономної системи теплопостачання у вказаній квартирі.

На підставі вказаного рішення 16 жовтня 2008 року

КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" видано технічні умови № 16202 на відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в зв'язку з влаштуванням автономного опалення у вказаній квартирі; в установленому порядку Відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) "Тернопільміськгаз" розроблено робочий проект реконструкції газопостачання житлової квартири АДРЕСА_1.

14 серпня 2009 року спеціалістом відділу теплової інспекції

КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" складено акт про відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Однак у 2009 році не прийнято остаточне рішення про відключення квартири позивача від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Позивач вказував, що з липня 2015 року тривав судовий розгляд справи № 607/11933/15-ц за позовом КПТМ "Тернопільміськтеплоенерго" до нього про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення. У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у вказаній справі зазначено, що за наявності у споживача наміру відмовитися від послуг централізованого теплопостачання він не позбавлений можливості здійснити це у передбачений законом спосіб.

3 липня 2018 року позивач звернувся із заявою до

КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" про відключення його квартири від системи централізованого теплопостачання будинку.

Проте листом від 19 липня 2018 року № 1827/15 теплопостачальна організація повідомила, що умови договору про надання послуг з теплопостачання у квартирі АДРЕСА_1 підлягають перегляду після надання акта, затвердженого міжвідомчою комісією з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Листом від 9 серпня 2018 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради роз'яснив, що на час звернення позивача працює постійно діюча міжвідомча комісія з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Дана комісія розглядає лише відключення окремих житлових будинків та надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку системи теплопостачання населеного пункту та відповідно до неї. Зазначено, що на час звернення дозволено відключення лише житлових будинків в цілому, які схемою теплопостачання міста планується перевести на поквартирні (автономні) системи опалення та гарячого теплопостачання.

1 жовтня 2018 року КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" надало позивачу відповідь про те, що між сторонами існують цивільно-правові відносини щодо надання та споживання послуг з централізованого опалення, а наданий ним акт про відключення його квартири від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення і гарячого водопостачання не підтверджує факту такого відключення.

На думку позивача, процедура відключення від мереж централізованого опалення, яка передбачає наявність технічної можливості у споживача та підтверджується отриманням у встановленому законом порядку відповідного дозволу і відповідної технічної документації, була ним дотримана, Тернопільська міська рада в межах своїх повноважень визнала за ним право на влаштування окремої системи опалення шляхом надання відповідного дозволу.

За таких обставин просив визнати його право на відключення квартири АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання з 3 липня 2018 року; зобов'язати КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" припинити нарахування коштів за надання послуг з централізовоного теплопостачання вказаної квартири з 3 липня 2018 року та провести перерахунок (списання) наявної заборгованості за послуг теплопостачання.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 12 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано право

ОСОБА_1 на відключення належної йому квартири

АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання

з дня набрання рішенням суду законної сили. Зобов'язано

КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" припинити нарахування за надання послуг централізованого теплопостачання до вказаної квартири з дня набрання рішенням суду законної сили. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що процедура відключення квартири позивача була розпочата до 9 грудня

2007 року, а законом не встановлено заборони на завершення процедури відключення окремої квартири від центрального опалення та гарячого водопостачання. Вказав, що неповнота дій позивача щодо такої процедури полягала у ненаданні ним довідки про відсутність заборгованості перед теплопостачальною організацією на час розгляду документів міжвідомчою комісією з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення, про що позивача не було повідомлено.

Суд першої інстанції зазначив, що сторонами не заперечується факт обладнання квартири позивача системою автономного опалення; будь-які мережі централізованого опалення, крім центральних стояків, від'єднання яких технічно неможливо, у квартирі позивача відсутні. Однак, в силу відсутності документального підтвердження міжвідомчою комісією органу місцевого самоврядування факту від'єднання житла позивача від теплопостачання,

ОСОБА_1 оплачує послуги за користування системою автономного опалення та за централізоване теплопостачання, яке йому фактично не надається.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ходюк К. М. залишено без задоволення, апеляційну скаргу КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" задоволено, скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з ненадання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження факту правомірного відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання з дотриманням чинного на момент відключення законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ходюк К. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 червня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що, дійшовши висновку про можливість здійснити відключення від мережі централізованого опалення виключно на підставі рішення постійно діючої комісії, суд апеляційної інстанції не врахував, що на момент звернення позивача до суду постійно діюча комісія, яка створювалась органом місцевого самоврядування відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - порядок № 4 від 22 листопада 2005 року), вже не діяла. Апеляційний суд не врахував вказаних обставин, які повідомлені позивачу листом виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 9 серпня 2018 року.

Вказує, що відмова ОСОБА_1 у відключенні його квартири від централізованого опалення за умови законного встановлення ним автономної системи опалення за відсутності документальної згоди постійно діючої комісії, яка на час звернення з позовом не діє, є порушенням статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскарження рішення суду першої інстанції заявник мотивувала тим, що цей суд не навів мотивів на спростування доводів позову щодо відсутності у позивача обов'язку зі сплати послуг з централізованого опалення з 3 липня 2018 року, тому безпідставно відмовив у задоволенні позову про захист прав позивача саме з цієї дати, зазначивши про захист його прав з дня набрання рішенням законної сили.

Позиція інших учасників справи

У жовтні 2019 року представник Тернопільської міської ради Хромчак Р. О. та КПТМ "Тернопільміськтеплоенерго" подали до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та додержання норм процесуального права, просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 24 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Згідно з рішенням № 24 засідання постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, від 30 серпня 2007 року позивачу надано дозвіл на влаштування автономної системи теплопостачання вказаної квартири.

16 жовтня 2008 року КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" видано позивачу технічні умови № 16202 на відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення у зв'язку з влаштуванням автономного опалення у квартирі АДРЕСА_1.

Суди встановили, що проектним відділом ВАТ "Тернопільміськгаз" розроблено робочий проект реконструкції газопостачання вказаної житлової квартири, який видано на підставі технічних умов від 9 вересня 2008 року № 1912.

15 квітня 2009 року Відділом державного пожежного нагляду міста Тернопіль за № 1179 видано позивачу технічні умови № 88/2009 з пожежної безпеки з влаштування у квартирі АДРЕСА_1 індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Відповідно до експертного висновку № 101 Відділом державного пожежного нагляду міста Тернопіль Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Тернопільській області проведеною перевіркою правильності і повноти виконання протипожежних вимог діючих нормативних актів у проектній документації "Реконструкція системи газопостачання житлової квартири АДРЕСА_1" порушень вимог протипожежної безпеки не виявлено.

24 квітня 2009 року Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" видано позивачу технічні умови № 151/09 на підключення індивідуальної (автономної) системи теплопостачання вказаної квартири до мереж водопостачання.

Крім того, суди встановили, що заява ОСОБА_1 від 14 серпня 2009 року про реєстрацію факту від'єднання системи опалення квартири зареєстрована під № 15684, про що інженер КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" склав відповідне повідомлення.

14 серпня 2009 року спеціалістом відділу теплової інспекції

КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" складено акт про відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 29 квітня 2016 року у справі № 607/11933/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 19 липня 2016 року та постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року, стягнено з ОСОБА_1 на користь КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" 13 131,27 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення та 243,60 грн судового збору.

Зі змісту постанови Верховного Суду 16 травня 2018 року

у справі № 607/11933/15-ц суди встановили, що рішенням комісії з питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, від 18 серпня 2009 року (протокол № 51) питання про відключення квартири ОСОБА_1 по суті не вирішено. Комісія вважала за необхідне повторно розглянути акт на відключення квартири

АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання після представлення документа з оплати всього боргу за комунальні послуги у двомісячний строк.

3 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до

КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" про відключення його квартири від системи централізованого теплопостачання будинку. Листом від 19 липня

2018 року № 1827/15 КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" повідомило позивача про те, що умови договору про надання послуг з теплопостачання у вказаній квартирі буде переглянуто після надання акта, затвердженого міжвідомчою комісією з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Листом від 9 серпня 2018 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради повідомив позивача про те, на час надання відповіді діє постійно діюча міжвідомча комісія з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Ця комісія розглядає лише відключення окремих житлових будинків та надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку системи теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. На час надання відповіді дозволено відключення лише житлових будинків в цілому, які схемою теплопостачання міста планується перевести на поквартирні (автономні) системи опалення та гарячого теплопостачання.

Також суди встановили, що 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" з пропозицією розірвати договір про надання послуг з теплопостачання до квартири АДРЕСА_1, укладений ним з відповідачем, на що 1 жовтня

2018 року йому надано відповідь № 2637/18 про відсутність підстав розірвання договору з централізованого опалення.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої адвокатом Ходюк К.

М., на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 березня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзивів на неї, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до статті 19 Закону України від 2 червня 2005 року № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Крім того, відповідно до Порядку № 4 від 22 листопада 2005 року для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження.

Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України

від 6 листопада 2007 року № 169 внесено зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року процедури.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України

від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15, постановах Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 209/4950/15-ц (провадження № 61-12661св18),

від 17 квітня 2019 року у справі № 683/2223/17 (провадження № 61-44982св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 215/1724/16-ц (провадження № 61-1632св18).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не дотримано визначеної Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року процедури та не надано до суду акта встановленої форми, затвердженого комісією з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення, який є підставою для відключення від мереж.

Встановивши, що позивачем здійснено самовільне відключення від мереж централізованого опалення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Касаційний суд відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції того, що на час звернення до суду визначена Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року процедура вже не діє, оскільки такі обставини не вказують на дотримання позивачем процедури відключення його квартири від центрального опалення, яка розпочата ним у вересні 2007 року. Крім того, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України

від 6 листопада 2007 року № 169 внесено зміни до порядку № 4 від 22 листопада 2005 року, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Також не впливають на правильність висновку апеляційного суду доводи касаційної скарги про те, що відмова ОСОБА_1 у відключенні його квартири від централізованого опалення за умови законного встановлення ним автономної системи опалення за відсутності документального згоди постійно діючої комісії, яка на час звернення із позовом не діє, є порушенням його прав, оскільки ненадання позивачем акта встановленої форми, затвердженого комісією з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення вказує про самовільне відключення його квартири від централізованого опалення та спростовує його доводи про законність встановлення ним автономної системи опалення.

Суд касаційної інстанції не перевіряє доводи касаційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки таке рішення скасовано апеляційним судом, з висновком якого суд касаційної інстанції погодився.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини 1 статті 411 ЦПК

України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, судові

рішення підлягають обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і на такі заявник не вказує.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про

захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України").

Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови апеляційного суду, оскільки суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Ходюк Катериною Миколаївною, залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 19 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В.

А. Стрільчук