Історія справи

Постанова КЦС ВП від 15.10.2019 року у справі №295/5729/17

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 295/5729/17

провадження № 61-33513св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2017 року у складі судді Перекупки І. Г. та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 05 вресня 2017 року у складі суддів: Талько О. Б., Гансецької І. А., Григорусь Н. Й.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (далі - КП "Житомиртеплокомуненерго") про захист прав споживача.

Позов мотивовано тим, що відповідач систематично порушує його права споживача комунальних послуг на протязі тривалого часу. Вказував, що неодноразово звертався до відповідача щодо неналежної якості послуг з централізованого опалення його квартири. З травня 2014 року відповідачем припинено гаряче водопостачання, внаслідок чого у ванній кімнаті та вбиральні, які не обладнані батареями, температура повітря не відповідаєсанітарним та будівельним нормам.

Крім того, вказав, що ванна кімната та вбиральня не відноситься до опалювальної площі, на які повинна нараховуватись плата за теплопостачання. Позивач вважає, що КП "Житомиртеплокомуненерго" не виконує взяті на себе зобов'язання щодо перерахунку коштів за неякісно надані послуги.

Посилаючись на викладені обставини просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виключити площу ванної кімнати та вбиральні, яка складає 3,6 кв. м з опалювальної площі квартири, відшкодувати завдані йому збитки в сумі 2 681
грн 45 коп. та стягнути на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення на його користь коштів сплачених ним за опалення з врахуванням площі ванної кімнати та вбиральні у розмірі 2 681 грн 45 коп. є безпідставними та не підлягають задоволенню. З метою виявлення можливого факту неналежного надання послуг, відповідачем було проведено відповідні виміри температури у квартирі ОСОБА_1, за результатами яких було встановлено, що середня температура у житлових приміщеннях квартири позивача відповідала санітарним нормам і складала 19°С, в тому числі ванна кімната 19°С та вбиральня І9°С, що підтверджується актом-претензією від 22 лютого 2017 року. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 "Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження якості" кількісним та якісним показником являється температура повітря в житловому приміщенні, а не температура опалювальної системи або тепловіддавальних поверхонь.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди місцевий суд виходив із того, що позивачем не надано суду доказів щодо систематичного порушення відповідачем прав позивача, як споживача комунальних послуг, що потягло погіршення стану його здоров'я та втручання в його особисте життя.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 05 вересня 2017 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювальна площа визначається як загальна площа квартири без врахування площі лоджій, балконів, терас. Вилучення із загальної площі квартири приміщень, в яких не встановлені опалювальні прилади, зокрема, ванної кімнати та вбиральні, зазначеними Правилами не передбачено. Оскільки приміщення ванної кімнати та вбиральні з'єднані дверними блоками з коридором, нагріте опалювальними приладами повітря поширюється у межах всієї квартири.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не з'ясовано у повній мірі всі обставини справи. Обігрів ванної кімнати та вбиральні, згідно проектної документації, проводився від системи гарачого водопостачання, тому відсутність гарячого водопостачання у належній йому квартирі є підставою для виключення площі ванної кімнати та вбиральні із загальної площі, яка враховується при обчисленні плати за надані відповідачем послуги. Судами попередніх інстанцій не враховано положення постанов Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619, від 09 грудня 1999 року № 2246, Кодексу газорозподільних систем, а також не враховано ту обставину, що ванна кімната та вбиральня розташовані у коридорі, який також не опалюється.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Суди установили, що позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг із централізованого теплопостачання, які надає КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки КП "Житомиртеплокомуненерго" від 26 січня 2015 року гаряче водопостачання у квартирі позивача відсутнє з травня 2014 року. Нарахування плати за послуги з гарячого водопостачання не проводиться.

16 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок оплати за опалення з травня 2014 року без врахування в опалювальну площуквартири площу ванної кімнати та вбиральні.

07 лютого 2017 року листом № 534/6 заступника начальника КП "Житомиртеплокомуненерго" позивача повідомлено, що ванна кімната та вбиральня входять в опалювальну площу та роз'яснено, що перерахунок здійснюються підприємством на підставі акту-претензії, якщо температура повітря в квартирі нижча від 18 С.

13 лютого 2017 року ОСОБА_1. повторно звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку нарахувань за опалення.

24 лютого 2017 року листом № 842/6 повідомлено ОСОБА_1 про порядок перерахунку оплати послуг з централізованого опалення. Крім того, повідомлено, що актом теплового інспектора встановлено, що температура в квартирі позивача відповідає встановленим санітарним нормам.

Зі змісту акта-претензії від 22 лютого 2017 року температура в квартирі АДРЕСА_1 відповідає санітарним нормам та становить +19 С, включно з ванною кімнатою та вбиральнею.

Нормативно-правове обґрунтування

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно із статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

У частині 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, при цьому відповідно до частині 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювальна площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) є загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів від 08 червня 1996 року № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" під приміщеннями, площа яких не входить до опалювальної площі квартири слід розуміти приміщення, які відокремлені від приміщень, що опалюються, стінами або дверними чи віконними прорізами із заповненням, які відповідають вимогам з опору теплопередачі для огороджуючих конструкцій житлових будинків. В іншому разі площа цих приміщень входить до опалювальної площі квартири.

Згідно з "Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773, загальна площа квартири визначається як сума площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас - 0,3; для лоджій - 0,5; для засклених балконів - 0,8; для веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0.

Порядок здійснення нарахувань за послугу з централізованого опалення врегульовано Правилами № 630, відповідно до пункту 12 яких у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

При цьому, обсяг спожитих Гкал, визначений згідно показань будинкового засобу обліку теплової енергії, розподіляється між житловою та нежитловою частинами будинку відповідно до теплових навантажень цих частин, визначених пропорційно їх опалювальних площ.

Опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт (пункт 2 Правил № 630).

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 "Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження якості" кількісним та якісним показником являється температура повітря в житловому приміщенні, а не температура опалювальної системи або тепловіддавальних поверхонь.

Підпунктом 4 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, також передбачено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено згідно вимог статті 212 ЦПК України 2004 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що температура повітря у квартирі позивача відповідає встановленим показникам, вірно виходив із відсутності підстав для здійснення перерахунку та вилучення із загальної площі квартири позивача приміщень, в яких не встановлені опалювальні прилади, зокрема, ванної кімнати та вбиральні.

Доводи касаційної скарги по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При вирішенні даної справи суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 05 вресня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко