Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.04.2018 року у справі №752/713/17

Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 752/713/17

провадження № 61-14364 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С., Лесько А. О., Пророка В. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_2,відповідач-приватне акціонерне товариство Страхова компанія Євроінс Україна

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва у складі судді Лапчевської О. Ф., від 06 вересня 2017 року в справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову та рішення Голосіївського районного суду м. Києва у складі судді Плахотнюк К.Г. від 10 листопада 2017 року і постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепа О. В., Іванченко М. М., від 30 січня 2018 року.

Встановив:

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Євроінс Україна (далі - ПрАТ СК Євроінс Україна ) про стягнення невиплаченої заробітної плати за контрактом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням наглядової ради публічного акціонерного товариства ХДІ Страхування (далі - ПАТ ХДІ Страхування ), правонаступником якого є ПрАТ СК Євроінс Україна від 25 вересня 2012 року її обрано головою правління ПАТ ХДІ Страхування , також затверджено умови трудового контракту, підписано трудовий контракт з головою наглядової ради.

Відповідно до умов, укладеного 25 вересня 2012 року трудового контракту, строк його дії автоматично продовжено до 24 вересня 2016 року. 10 березня 2016 року та 31 травня 2016 року між позивачем та головою і членом наглядової ради відповідача укладалися додаткові угоди до трудового контракту за № № 4, 6 відповідно, якими строки попередження з боку роботодавця про непродовження трудового контракту скорочено до трьох та двох місяців відповідно.

Вважає, що вказані додаткові угоди № № 4 та 6 до трудового контракту не відповідають вимогам Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), оскільки у такий спосіб погіршено її становище, як працівника; підписані всупереч статуту відповідача, оскільки від імені останнього підписані особами, які не мали таких повноважень.

Посилається на те, що зазначені додаткові угоди є такими, що не відповідають вимогам закону, тому вони не є частиною трудового контракту від 25 вересня 2012 року, а відтак її звільнення мало місце за відсутності письмового повідомлення щодо непродовження трудового контракту за шість місяців до закінчення строку його дії, та відсутності будь-яких рішень наглядової ради щодо зміни терміну попередження про непродовження контракту. Тому вважає, що термін дії контракту автоматично продовжено до 24 вересня 2018 року, що відповідає пункту 8.3. трудового контракту від 25 вересня 2012 року.

Таким чином вважає звільнення 19 липня 2016 року з посади голови правління ПАТ ХДІ Страхування достроковим розірванням трудового контракту, а тому відповідно до умов, що визначені пункті 5.4. цього ж контракту, вона має право на отримання щомісячної заробітної плати (винагороди) у розмірі 13 500,00 доларів США з моменту звільнення і до 24 вересня 2018 року включно, що складає загальну суму 326 209,09 доларів США.

Зазначає, що право на бонуси у розмірі 200 000, 00 доларів США передбачено умовами трудового контракту та додатковими угодами до нього, які укладені на підставі рішень наглядової ради та настанням факту переходу права власності на акції товариства до інших третіх осіб відповідно до договору купівлі-продажу, що був укладений 19 лютого 2015 року, коли вона обіймала посаду голови правління ПАТ ХДІ Страхування. Позивач зазначає, що виплата бонусів мала б бути їй виплачена до дня переходу права власності на акції товариства, однак зазначену виплату відповідачем не проведено.

Відповідно до умов трудового контракту бонуси у розмірі 200 000,00 доларів США це додаткова плата за виконувану роботу як голови правління відповідача пов`язану з процесом продажу акцій компанії. Крім того, додатковим забезпеченням стабільної роботи відповідача та отримання додаткових гарантій щодо продовження трудових правовідносин із нею в процесі продажу акцій, наглядовою радою відповідача розширено обсяг її повноважень, що оформлено додатковою угодою від 09 вересня 2014 року № 2 до трудового контракту від 25 вересня 2012 року, якою доповнено його пунктом 3.1.8., а саме - у разі початку процедури продажу акцій товариства компанією Таланкс Інтернешнл АГ іншій третій особі та/або третім особам, працівник зобов`язується займати посаду та виконувати обов`язки голови правління товариства до моменту переходу права власності на акції товариства від Таланкс Інтернешнл АГ до іншої третьої особи. Крім цього, цією ж додатковою угодою від 09 вересня 2014 року № 2 змінено пункт 5.2. трудового контракту від 25 вересня 2012 року щодо виплати бонусу та погоджено, що додатково працівник отримує бонус у розмірі гривневого еквіваленту 200 000, 00 доларів США після вирахування податків, якщо на момент переходу права власності на акції товариства від Компанії Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб та/або третю особу, він займатиме позицію голови правління ПАТ ХДІ страхування. Ця опція втрачає силу, якщо зміна основного акціонера не станеться до 31 грудня 2015 року.

19 лютого 2015 року основним акціонером відповідача компанією Таланкс Інтернешнл АГ укладено договір № БВ-15/200 купівлі-продажу 99,29 % акцій ПАТ ХДІ страхування з компанією Євроінс Іншуринс Груп АД , яким передбачено перехід права власності на акції ПАТ ХДІ страхування в два етапи: - перший 10 % акцій ПАТ ХДІ страхування за мінусом 1 акція (709 999 999 акцій) переходить від компанії Таланкс інтернешнл АГ до компанії Євроінс Іншуринс Груп АД не пізніше ніж на наступний робочий день після отримання ціни купівлі; другий - інша частина акцій переходить від компанії Таланкс інтернешнл АГ до компанії Євроінс Іншуринс Груп АД після отримання регулятивних дозволів від Антимонопольного комітету України та Нацкомфінпослуг . За інформацією з виписок про операції з цінними паперами перехід права власності на 709 999 999 (10 % мінус 1 акція) акцій відповідача від компанії Таланкс Інтернешнл АГ до компанії Євроінс Іншуринс Груп АД відбулося 26 лютого 2015 року, а на акції 6 339 562 223 (89 %) акцій 12 серпня 2016 року. Також позивач послалася на те, що за даними анкети компанії Євроінс Іншуринс Груп АД від 17 травня 2016 року компанія Таланкс Інтернешнл Акцієнгезелльшафт отримала оплату за 99,29 % акцій вже в березні 2015 року. Таким чином, перехід права власності на акції товариства відбувся, ціну купівлі продавець отримав у повному обсязі. Додатковою угодою № 5 від 24 березня 2016 року до трудового контракту від 25 вересня 2012 року підтверджено її права на отримання бонусу, якщо на момент переходу права власності на акції товариства від компанії Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб вона займатиме позицію голови правління ПАТ ХДІ страхування , така виплата мала бути проведена роботодавцем до дня переходу права власності зазначених акцій, про що вона мала б бути повідомлена за три дні.

Станом на день звільнення позивача 19 липня 2016 року перехід права власності на 10 % акцій за мінусом 1 акції від компанії Євроінс Іншуринс Груп АД відбувся, при цьому вона обіймала посаду голови правління ПАТ ХДІ страхування та була звільнена з цієї посади не за власним бажанням, а за рішенням відповідача, а тому має право на стягнення з відповідача 200 000 доларів США бонусу відповідно до пункту 5.2. трудового контракту, які не були виплачені їй відповідачем до дня переходу права власності на акції відповідача.

Крім того, посилаючись на те, що при звільненні їй не було виплачено заробітну плату у розмірах, передбачених трудовим контрактом від 25 вересня 2012 року, а тому заборгованість відповідача перед нею становить 526 209, 09 доларів США з яких: 326 209,09 доларів США - гарантований невиплачений залишок зарплати при достроковому звільненні по трудовому контракту за період з 25 вересня 2016 року до 24 вересня 2018 року та 200 000, 00 доларів США бонус згідно із трудовим контрактом, що свідчить про порушення відповідачем вимог статті 116 КЗпП України, а тому відповідно до вимог статті 118 КЗпП України вона має право на середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Таким чином, просила стягнути з ПрАТ СК Євроінс Україна на її користь 326 209,09 доларів США, що є гарантованим невиплаченим залишком зарплати по трудовому контракту від 25 вересня 2012 року за період з 25 вересня 2016 року по 24 вересня 2018 року, 200 000, 00 доларів США, що є бонусом згідно з цим же трудовим контрактом, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 5 311 211, 99 грн за період з 20 липня 2016 року по 28 липня 2017 року. Невиплачений залишок зарплати та бонуси, що визначені у валюті долар США просила стягнути в національній валюті з урахуванням даних НБУ про офіційний курс валют на день ухвалення судового рішення. Понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 000,00 грн стягнути з відповідача.

02 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на нерухоме майно, а саме групу нежитлових приміщень № 237 , в літері А , загальною площею 503, 4 кв . м , що знаходяться АДРЕСА_6 , що належить на праві власності ПАТ СК Євроінс Україна (правонаступник ПАТ ХДІ страхування ) в межах суми позовних вимог 18 913 716,97 грн, з яких - 526 209, 09 доларів США, що станом на 01 серпня 2017 року за офіційним курсом НБУ становить 13 602 504,98 грн заборгованість з трудовим контрактом та 5 311 211,99 грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Заява мотивована тим, що у зв`язку з невжиттям заходів забезпечення позову може бути утруднено виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки останнім часом показники стабільності господарської діяльності ПАТ СК Євроінс Україна знизилися, останнє має намір відчужити об`єкти нерухомості.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року повернуто справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ СК Євроніс Україна про стягнення невиплаченої заробітної плати за контрактом до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення апеляційної скарги.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року позов залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не обґрунтовано позовні вимоги належними та допустимими доказами, тому позов не підлягає задоволенню.

Постановою апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, тому рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства і підстав для його скасування немає.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_2 посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до порушення прав заявника на справедливий судовий захист.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

19 березня 2018 року матеріали касаційного провадження передано на розгляд Верховного Суду.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року і постанову Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_2 посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

15 травня 2018 року справу передано на розгляд Верховного Суду.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому у травні 2018 року до Верховного Суду, ПрАТ СК Євроінс Україна просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року і постанову Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2018 року залишити без змін.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Щодо оскаржуваної ухвали апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року слід зазначити наступне.

ОСОБА_2 оскаржує ухвалу апеляційного суду, якою повернуто зазначену справу до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення апеляційної скарги.

02 червня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (набрав чинності 30 вересня 2016 року), яким внесені зміни до Конституції України щодо правосуддя, зокрема, стаття 129 Конституції України, яка визначає основні засади судочинства, викладена в новій редакції, передбачивши забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Так, у пунктах 1, 2 частини першої статті 324 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги на зазначену ухвалу апеляційного суду, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду не віднесена до визначеного переліку та подальшому провадженню у справі не перешкоджала.

Ураховуючи, що учасники справи мають право на касаційне оскарження виключно у випадках, передбачених законом, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції не може бути предметом оскарження у касаційному порядку, касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року підлягає закриттю.

Касаційна скарга на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року і постанову Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2018 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

За умовами частини третьої статті 21 КЗпП України строк дії трудового договору, умови розірвання договору, в тому числі, дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Судами встановлено, що відповідно до статуту ПАТ ХДІ страхування , затвердженого загальними зборами акціонерів 27 лютого 2013 року, товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності у сфері страхування для одержання прибутку та наступного його розподілу між акціонерами, здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про акціонерні товариства , а також статуту.

Органами управління товариством є: загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління.

Посадовими особами органів товариства визнаються голова та члени наглядової ради, голова та члени правління, посадові особи відповідають за заподіяну ними шкоду.

25 вересня 2012 року між ВАТ ХДІ страхування в особі голови наглядової ради пана Маттіаса Маака (роботодавець) з однієї сторони та пані ОСОБА_2 . (працівник) з другої сторони укладено трудовий контракт, за умовами якого працівник зобов`язується виконувати обов`язки голови правління ПАТ ХДІ страхування , а роботодавець приймає працівника на роботу на посаду голови правління ПАТ ХДІ страхування та зобов`язується забезпечити працівникові належні умови праці і виплачувати працівникові заробітну плату та інші винагороди, передбачені цим контрактом.

Відповідно до пункту 7.1. трудового контракту, укладеного сторонами у справі, будь-які зміни до цього контракту погоджуються сторонами та оформлюються письмово.

Статтями 2.1., 3.2.,5.2.,5.4.,7,8.,9.4. зазначеного трудового контракту передбачено, що: контракт є письмовим трудовим договором, укладеним відповідно до законодавства України. Сторони таким чином зобов`язуються діяти у відповідності з вимогами чинного трудового законодавства України; роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату та інші винагороди, зазначені в цьому контракті, в строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, внутрішніми правилами та політикою роботодавця; працівникові можуть виплачуватися інші премії та компенсації. Між працівником та роботодавцем буде досягнуто домовленості щодо цільового листа. Працівник отримує бонус у розмірі гривневого еквіваленту 200 000 доларів США (після вирахування податків) за офіційним середньозваженим курсом на міжбанківському ринку України, якщо на момент зміни основного акціонера компанії він займатиме позицію голови правління. Ця опція втрачає силу, якщо зміна основного акціонера не станеться до 31 грудня 2013 року; у разі дострокового розірвання цього контракту з ініціативи роботодавця, крім випадків передбачених статтею 7.2.5., працівник отримує одноразову компенсацію у розмірі гривневого еквіваленту заробітної плати за період, який залишився до закінчення терміну дії контракту, (після вирахування податків) який розраховується згідно із офіційним середньозваженим курсом на міжбанківському ринку України на дату виплати; будь-які зміни до цього контракту погоджуються сторонами та оформлюються письмово. Цей контракт припиняється у таких випадках - після закінчення строку його дії, за взаємною згодою сторін, за ініціативою працівника у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також у будь-який момент з попереднім повідомленням роботодавця за три місяці, за ініціативою роботодавця у випадках передбачених чинним законодавством України та у порядку, передбаченому статутом роботодавця, з інших підстав, передбачених чинним законодавством України; контракт набуває чинності з дня прийняття рішення компетентним органом роботодавця про обрання працівника на посаду голови правління роботодавця. Контракт укладений строком на два роки. За умови ненадання письмового попередження про не продовження контракту на наступний період за шість місяців, контракт автоматично буде продовжено на період двох років. Чинність цього контракту не є залежною від того, чи залишається працівник на позиції голови правління; цей контракт регулюється та тлумачиться відповідно до чинного законодавства України.

31 липня 2014 року між ПАТ ХДІ страхування в особі голови наглядової ради Маттіаса Маака (роботодавець) та ОСОБА_2 (працівником) укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін та доповнень до трудового договору від 25 вересня 2012 року про наступне: сторони вирішили продовжити дію трудового договору від 25 вересня 2012 року на наступні два роки до 24 вересня 2016 року; сторони вирішили внести зміни до п. 5.2., виклавши його в наступній редакції: працівникові можуть виплачуватися премії та компенсації. Працівник отримує бонус у розмірі гривневого еквіваленту 200 000 доларів США після вирахування податків за офіційним середньозваженим курсом на банківському ринку України, якщо на момент зміни основного акціонера компанії він займатиме позицію голови правління. Ця опція втрачає силу, якщо зміна основного акціонера не станеться до 31 грудня 2015 року.

09 вересня 2014 року між ПАТ ХДІ страхування в особі голови наглядової ради Маттіаса Маака (роботодавець) та ОСОБА_2 (працівником) укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до трудового договору від 25 вересня 2012 року про наступне: сторони вирішили викласти п. 5.2. трудового контракту від 25 вересня 2012 року, що був змінений додатковою угодою № 1 від 31 липня 2014 року у наступній редакції - 5.2. Працівникові можуть виплачуватися інші премії та компенсації. Між іншим, додатково до виплати щомісячної заробітної плати, встановленої в п. 5.1. трудового контракту. Додатково працівник отримує бонус у розмірі гривневого еквіваленту 200 000 доларів США після вирахування податків, якщо на момент переходу права власності на акції товариства від компанії Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб та/або третю особу, він займатиме позицію голови правління ПАТ ХДІ страхування. Ця опція втрачає силу, якщо зміна основного акціонера не станеться до 31 грудня 2015 року. Бонус виплачується в гривні згідно із офіційним середньозваженим курсом на міжбанківському ринку на дату виплати за наказом Голови правління чи особи яка виконує його обов`язки. Така виплата має бути проведена роботодавцем в день переходу права власності на акції товариства від Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб та/або третю особу. При цьому, наглядова рада (чи член наглядової ради) роботодавця зобов`язується письмово повідомити працівника про заплановану дату переходу права власності на акції за три робочі дні до такого переходу.

01 жовтня 2015 року між ПАТ ХДІ страхування в особі голови наглядової ради Маттіаса Маака (роботодавець) та ОСОБА_2 (працівником) укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до трудового договору від 25 вересня 2012 року про наступне: сторони вирішили викласти п. 5.2. трудового контракту від 25 вересня 2012 року, що був змінений додатковою угодою № 1 від 31 липня 2014 року та додатковою угодою № 2 від 09 вересня 2014 року у наступній редакції - 5.2. Працівникові можуть виплачуватися інші премії та компенсації. Додатково працівник отримує бонус у розмірі гривневого еквіваленту 200 000 доларів США після вирахування податків, якщо на момент переходу права власності на акції товариства від компанії Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб та/або третю особу, він займатиме позицію голови правління ПАТ ХДІ страхування. Ця опція втрачає силу, якщо зміна основного акціонера - Таланкс Інтернешнл АГ не станеться до 31 березня 2016 року. Бонус виплачується в гривні згідно із офіційним середньозваженим курсом на міжбанківському ринку на дату виплати за наказом Голови правління чи особи, яка виконує його обов`язки. Така виплата має бути проведена роботодавцем в день переходу права власності на акції товариства від Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб та/або третю особу. При цьому, наглядова рада (чи член наглядової ради) роботодавця зобов`язується письмово повідомити працівника про настання однієї із подій зазначених вище за три робочі дні до такої події.

10 березня 2016 року між ПАТ ХДІ страхування в особі голови наглядової ради Маттіаса Маака (роботодавець) та ОСОБА_2 (працівником) укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до трудового договору від 25 вересня 2012 року (зі змінами) про наступне: сторони вирішили викласти п. 8.3. трудового контракту від 25 вересня 2012 року у наступній редакції 8.3. За умови ненадання письмового попередження з боку роботодавця або працівника про не продовження контракту на наступний період за три місяці до завершення строку його дії, контракт автоматично буде продовжено на період двох років. Всі інші умови трудового контракту від 25 вересня 2012 року залишаються без змін. Ця додаткова угода набирає чинності з дня її підписання сторонами.

24 березня 2016 року між ПАТ ХДІ страхування в особі голови наглядової ради Маттіаса Маака (роботодавець) та ОСОБА_2 (працівником) укладено додаткову угоду № 5 про внесення змін та доповнень до трудового договору від 25 вересня 2012 року про наступне: сторони вирішили викласти п. 5.2. трудового контракту від 25 вересня 2012 року зі змінами та доповненнями, у наступній редакції - 5.2. Працівникові можуть виплачуватися інші премії та компенсації. Додатково працівник отримує бонус у розмірі гривневого еквіваленту 200 000 доларів США після вирахування податків, якщо на момент переходу права власності на акції товариства від компанії Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб та/або третю особу, він займатиме позицію голови правління ПАТ ХДІ страхування. Ця опція втрачає силу, якщо перехід права власності стосовно акцій основного акціонера - Таланкс Інтернешнл АГ не стався до 24 вересня 2016 року. Бонус виплачується в гривні згідно із офіційним середньозваженим курсом на міжбанківському ринку на дату виплати за наказом Голови правління чи особи, яка виконує його обов`язки. Така виплата має бути проведена роботодавцем до дня переходу права власності на акції товариства від Таланкс Інтернешнл АГ на інших третіх осіб та/або третю особу. При цьому, наглядова рада (чи член наглядової ради) роботодавця зобов`язується письмово повідомити працівника про настання однієї із подій зазначених вище за три робочі дні до такої події.

31 травня 2016 року між ПАТ ХДІ страхування в особі члена наглядової ради Девіда Хулліна (роботодавець) та ОСОБА_2 (працівником) укладено додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до трудового договору від 25 вересня 2012 року (зі змінами) про наступне: сторони вирішили викласти п. 8.3. трудового контракту від 25 вересня 2012 року у наступній редакції 8.3. За умови ненадання письмового попередження з боку роботодавця або працівника про не продовження контракту на наступний період за два місяці до завершення строку його дії, контракт автоматично буде продовжено на період двох років. Всі інші умови трудового контракту від 25 вересня 2012 року залишаються без змін. Ця додаткова угода набирає чинності з дня її підписання сторонами.

Згідно із протоколом 14 липня 2016 року № 90 засідання наглядової ради ПАТ ХДІ страхування , вирішили: припинити повноваження ОСОБА_2 як голови правління товариства та припинити з нею трудові правовідносини 19 липня 2016 року (останній день); уповноважити ОСОБА_12 на підписання від імені товариства наказу про припинення трудових правовідносин та інших кадрових документів, та на вчинення будь-яких дій необхідних для оформлення припинення трудових правовідносин з ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства.

На підставі протоколу засідання наглядової ради ПАТ ХДІ страхування від 14 липня 2016 року № 90 членом наглядової ради ПАТ ХДІ страхування Девідом Хулліном видано наказ від 19 липня 2016 року № 60-К, яким наказано: припинити 19 липня 2016 року трудові правовідносини з ОСОБА_2 на підставі припинення її повноважень посадової особи роботодавця (пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП України). 19 липня 2016 року вважати останнім днем роботи Анни Проскуріної в роботодавця. Головному бухгалтеру роботодавця провести остаточний розрахунок з ОСОБА_2 , відповідно до вимог чинного законодавства України та трудового контракту між роботодавцем та Анною Проскуріною від 25 вересня 2012 року (із змінами).

Наказом від 19 липня 2016 року № 61-к про проведення розрахунку, особою уповноваженою наглядовою радою ПАТ ХДІ страхування Девідом Хулліним у зв`язку зі звільненням 19 липня 2016 року ОСОБА_2 голови правління відповідно до пункту 5 статті 41 КЗпП України, згідно припинення повноважень посадових осіб на підставі рішення наглядової ради від 14 липня 2016 року № 90 наказано виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі шестимісячного середнього заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України та компенсацію за 49 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 25 вересня 2014 року до 19 липня 2016 року, компенсацію за 40 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, як матері двох дітей за 2013, 2014, 2015, 2016 роки та інші виплати згідно контракту.

За даними розрахунку при звільненні від обов`язків голови правління ОСОБА_2 , що є додатком до наказу від 19 липня 2016 року № 60-к про припинення 19 липня 2016 року у зв`язку зі звільненням позивачу нараховано: компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2 429 108,15 грн; вихідну допомогу при звільненні згідно із статтею 44 КЗпП України в сумі 706 232,93 грн; вихідну допомогу в сумі 2 685 825, 22 грн; бонус згідно контракту в сумі 1 654 073,25 грн; гарантований залишок по контракту 896 233,48 грн; залишок заробітної плати за липень 55 134, 90 грн. Всього нараховано 7 720 375,00, всього утримано 1 506 246,22 грн., виплачено 6 214 128,78 грн.

З розрахунком виплат згідно контракту ОСОБА_2 не погодилася, про що свідчить зроблена нею заява при ознайомленні з наказом від 19 липня 2016 року № 61-к про проведення розрахунків.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судами не враховано того, що додаткові угоди № № 4, 6 укладалися з порушенням вимог законодавства, а тому не можуть змінювати умови основного контракту щодо зміни терміну попередження про звільнення.

Судами належним чином досліджено матеріали справи та надані сторонами докази та установлено, що додатковими угодами № № 4, 6 не було змінено будь-яких істотних умов праці позивача. У статті 32 КЗпП України визначено перелік істотних умов праці та їх детальний опис. Згідно цієї статті істотні умови праці це системи та розміри оплати праці, пільги, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменувань посад. Інших понять чи ознак істотних мов праці у законодавстві України не міститься.

Слід зазначити, що суди попередніх інстанцій з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_2 визнала, що, укладаючи додаткові угоди, якими вносилися зміни до трудового контракту, яким було врегульовано її трудові правовідносини з роботодавцем ПАТ ХДІ страхування вона погоджувалася з запропонованими змінами, а та обставина, що вона не знала про відсутність рішення наглядової ради ПАТ ХДІ страхування про внесення таких змін до укладеного з нею трудового контракту не прийняті судом до уваги, як підстава для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки посада, яку обіймала у відповідача ОСОБА_2 зобов`язувала її знати про всі рішення, що приймаються наглядовою радою.

Крім того, позивач, як голова правління мала повноваження скликати засідання наглядової ради ПАТ ХДІ страхування для прийняття останньою в установленому законом та статутом товариства порядку рішення щодо редакції п. 8.2. трудового контракту, укладеного 25 вересня 2012 року з нею роботодавцем, однак не скористалася своїм правом відмовитися укладати запропоновані роботодавцем в особі голови наглядової ради та члена наглядової ради додаткові угоди до свого трудового контракту до прийняття з цього приводу рішення наглядовою радою ПАТ ХДІ страхування або ж їх перегляду.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що укладені 10 березня 2016 року та 31 травня 2016 року головою наглядової ради ПАТ ХДІ страхування Маттіасом Маак та членом Девідом Хуллін з ОСОБА_2 додаткові угоди № № 4, 6 про внесення змін до п. 8.3. трудового контракту, що був укладений 25 вересня 2012 року між ПАТ ХДІ страхування та ОСОБА_2 не були такими, що порушили законні права та інтереси працівника ОСОБА_2 , а політикою роботодавця з якою погодилася позивачка, підписавши ці додаткові угоди.

Питання недійсності умов трудового договору у трудовому законодавстві врегульовано статтею 9 КЗпП України, відповідно до якої умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Додаткові угоди № №4 та 6 жодним чином становище позивача, як працівника, порівняно з законодавством України про працю не погіршують, оскільки предметом цих додаткових угод були умови, які трудовим законодавством України не регулюються. У трудовому законодавстві відсутній термін, який передбачає попередження про не продовження контракту, як підстава автоматичної пролонгації договору.

Інших підстав, ніж вказані у статті 9 КЗпП України, недійсності умов договорів про працю трудовим законодавством не встановлено, в тому числі трудове законодавство не містить норму згідно якої трудовий контракт можна було б вважати недійсним у зв`язку з його підписанням представником, який діяв з перевищенням повноважень.

Крім цього, на контрактну форму договору не поширюються положення статті 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Виходячи із особливостей контрактної форми трудового договору закон надав право сторонам при укладенні контракту установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Інші наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і фактично зводяться до переоцінки доказів, що згідно зі статтею 400 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили характер правовідносин між сторонами у справі та обґрунтовано застосували норми статті 9, 21, 41 КЗпП України, що регулюють спірні правовідносини, тому наявні підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін, а скаргу без задоволення, суд касаційної інстанції не має підстав для зміни розподілу судових витрат, визначених судами попередніх інстанцій. Сторони не заявляли до відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 389, 396, 400, 409, 410, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. від 10 листопада 2017 року і постанову Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2018 року залишити без змін.

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська