Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 30.07.2018 року у справі №370/2464/17 Ухвала КЦС ВП від 30.07.2018 року у справі №370/24...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 370/2464/17

провадження № 61-39193св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (правонаступник стягувача)- товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

стягувачі: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 16 березня 2018 року у складі судді Мазки Н. Б. та постанову Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Мережко М. В., Волохова Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що 31 січня 2011 року Макарівським районним судом Київської області у справі № 2-88/11 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») заборгованості за кредитним договором від 29 лютого 2008 року.

29 червня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та публічним акціонерним товариством «Комерційний Індустріальний Банк» (далі - ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк») було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 29 лютого 2008 року перейшло до ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

29 червня 2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 29 лютого 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

За таких обставин, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Ураховуючи викладене, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просило суд замінити стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником у вказаній справі № 2-88/11.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 16 березня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача правонаступником у справі № 2-88/11 відмовлено.

Судове рішення районного суду мотивовано тим, що залучення правонаступника у справі можливе лише виключно до ухвалення рішення у справі. Тому, ураховуючи вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», згідно яких останній просить замінити стягувача правонаступником безпосередньо у справі № 2-88/11 є необґрунтованими, у зв`язку з чим заява про заміну сторони виконавчого провадження є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» залишено без задоволення. Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 16 березня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про те, що заміна правонаступника у справі можлива лише виключно до ухвалення рішення у справі є законними та обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення заяви товариства.

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» як правонаступник стягувача не погоджується із указаними судовими рішеннями з тих підстав, що судами неповно та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого ухвалено незаконні та необґрунтовані судові рішення. Судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду України у справі № 6-122цс13 від 20 листопада 2013 року. Відмовляючи у заміні стягувана суди порушили права ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» як правонаступника кредитора, оскільки чинним законодавством України передбачено, що для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив, у тому числі отримувати виконавчі листи та подавати їх на примусове виконання.Крім того, суди не звернули уваги на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 липня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Макарівського районного суду Київської області вищезазначену цивільну справу.

У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2019 року справу за заявою ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що 31 січня 2011 року Макарівським районним судом Київської області у справі № 2-88/11 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 29 лютого 2008 року.

29 червня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 29 лютого 2008 року перейшло до ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

29 червня 2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 29 лютого 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» підлягає задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, суди не звернули уваги на те, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 16 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 13 червня 2018 року скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати