Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.03.2019 року у справі №182/6496/17

Постанова

Іменем України

14 серпня 2019 року

м. Київ

справа №182/6496/17

провадження №61-48549св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської місцевої прокуратури, прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року у складі судді Рунчевої О. В. та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л.,

Куценко Т. Р.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Нікопольська місцева прокуратура, прокуратура Дніпропетровської області, Державна казначейська служба України,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нікопольської місцевої прокуратури, прокуратури Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути з державного бюджету України шляхом списання з Державної казначейської служби України на його користь 10 000 000 грн за завдану моральну шкоду.

2. Позовна заява мотивована тим, що з 17 березня 2008 року по 11 жовтня

2016 року позивач незаконно перебував під вартою в місцях попереднього ув`язнення через надумане звинувачення його у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

3. Позивач зазначав, що умови його утримання в ізоляторах тимчасового утримання не відповідали вимогам, встановленим законом для ув`язнених, значно гірші від умов утримання у виконавчій колонії. Вказував, що знаходитися у закритій камері 23 години на добу, що негативно фізично та морально вплинуло на нього.

4. Спеціальний вагон для перевезення ув`язнених, яким він доставлявся до слідчого ізолятора № 3 у м. Дніпро та в ізолятор тимчасового утримання м. Марганець Дніпропетровської області для проведення слідчих дій по кримінальному провадженню не відповідав національним та міжнародним вимогам до умов перевезення ув`язнених, що встановлено рішенням Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини від 02 липня 2014 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року позов задоволено частково.

6. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 163 200 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач безпідставно перебував під слідством та судом протягом 102 місяців, у результаті незаконних дій органів слідства та прокуратури зазнав моральних страждань, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв`язків та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

7. Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням вимог розумності та справедливості, положень статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», виходячи з одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, встановленого з 01 січня 2017 року на рівні 1 600 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року залишити без змін.

9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції у досить повному обсязі встановлені обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

10. Апеляційний суд погодився з визначеним місцевим судом розміром шкоди, яка підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі, поданій у 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Доводи касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Заявник також указує на безпідставне не врахування судами умов тримання його під вартою, а також фізичний та моральний тиск, який спричинявся органами дізнання по кримінальній справі.

Доводи інших учасників справи

13. Доводи відзиву Прокуратури Дніпропетровської області зводяться до того, що судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Розмір моральної шкоди визначений судом відповідає засадам розумності та справедливості та є достатнім, у тому числі, для компенсації умов утримання позивача в ізоляторах тимчасового утримання.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

14. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

15. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

16. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

17. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18. 10 березня 2007 року прокурором Томаківського району Дніпропетровської області було порушено кримінальну справу за фактом умисного вбивства невідомого чоловіка за ознаками злочину передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

19. 17 березня 2008 року старшим слідчим по ОВС СВ УМВС України на Придніпровській залізниці Васьком В. Ф. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого пунктами 6, 12 части другої статті 115 КК України у зв`язку з надходженням матеріалів про причетність до вчинення злочину вищевказаних осіб.

20. 10 січня 2011 року прокурором Дніпропетровської області затверджено обвинувальний висновок та вищевказана кримінальна справа була направлена до апеляційного суду Дніпропетровської області для визначення підсудності.

21. Згодом дане кримінальне провадження було направлено до Марганецького міського суду Дніпропетровської області для судового розгляду.

22. Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області 30 березня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 було повернуто прокурору Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування.

23. 03 липня 2012 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області

від 30 березня 2012 року було скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд у той же суд.

24. 16 травня 2013 року колегія суддів Марганецького міського суду Дніпропетровської області заявила собі самовідвід та кримінальне провадження було направлено до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

25. 27 серпня 2014 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2014 року, повернув кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною другою статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за частиною четвертою статті 187 КК України прокурору Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування на підставі статті 281 КПК України (в редакції 1960).

26. 28 листопада 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про скоєне правопорушення, передбачене пунктом 6 частини другої статті 115 КК України.

27. 23 січня 2015 року слідчим СВ ЛВ на станції Кривий Ріг Дніпропетровської області винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення з пунктом 6 частини другої статті 115 КК України на частину першу статті 115 КК України.

28. 25 березня 2015 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні був направлений до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

29. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня

2015 року визначено підсудність в кримінальному провадженні за Марганецьким міським судом Дніпропетровської області.

30. Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області

від 10 липня 2015 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні був повернутий прокурору у зв`язку з порушенням пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України. Прокурором вказану ухвалу було оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області.

31. За результатами апеляційного перегляду, 02 вересня 2015 року, апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.

32. У зв`язку з тим, що структуру органів внутрішніх справ лінійних відділів УМВС України - ліквідовано, кримінальне провадження стосовно нього було передано у відділ національної поліції м. Нікополь Дніпропетровської області для проведення досудового розслідування.

33. 25 липня 2016 року прокурором Нікопольської місцевої прокуратури було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпано можливості їх отримати.

34. 09 серпня 2016 року першим заступником прокурора Дніпропетровської області Сосковим Р.М. було винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження на підставі частини шостої статті 36, статті 110 КПК України.

35. 11 жовтня 2016 року після усунення недоліків, зазначених у постанові про скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження, прокурором Нікопольської місцевої прокуратури повторно було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпано можливості їх отримати.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

37. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

38. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

39. Позивач ОСОБА_1 підставою для відшкодування шкоди зазначив незаконне утримання його під вартою в місцях попереднього ув`язнення через необґрунтоване звинувачення його у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, неналежні умови утримання в ізоляторах тимчасового утримання та при перевезенні для проведення слідчих дій, перебування у закритій камері 23 години на добу.

40. Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

41. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

42. У частинах першій та другій статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

43. Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.

44. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 зазначеного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

45. Таким чином, позивач має право на відшкодування завданої їй моральної шкоди за рахунок держави.

46. Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянинові відшкодовується моральна шкода у наведених в статті 1 цього Закону випадках.

47. Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

48. Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.

49. Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

50. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн.

51. Проте відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, не є її посадовим окладом, заробітною платою чи іншою виплатою, а тому підстави для застосування пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року до спірних правовідносин відсутні.

52. Наведене вказує на неправильне застосування судом положень частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду і помилкове застосування розрахункової величини мінімальної заробітної плати у розмірі 1 600 грн замість належної 3 723 грн.

53. Зважаючи на те, що при цьому визначений законом розмір є мінімальним, що гарантований державою, суд, враховуючи обставини конкретної справи, може застосувати й більший розмір відшкодування.

54. При розгляді справи, судами попередніх інстанції беззаперечно встановлено, що у зв`язку з незаконним обвинуваченням за особливо тяжкий злочин позивач знаходився в місцях попереднього ув`язнення: слідчому ізоляторі м. Дніпро та ізоляторі тимчасового утримання м. Марганець Дніпропетровської області, загальний строк позбавлення волі склав

102 місяці.

55. Умови утримання слідчого ізолятора м. Дніпро значно гірші від умов утримання у виконавчій колонії. Позивач вимушений був знаходитися у закритій камері 23 години у добу, що негативно фізично та морально вплинуло на нього.

56. Умови утримання в ізоляторі тимчасового утримання м. Марганець Дніпропетровської області не відповідало вимогам, встановленим законом, що підтверджується рішенням Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини від 27 січня 2017 року.

57. Спеціальний вагон для перевезення ув`язнених, яким позивач доставлявся до слідчого ізолятора № 3 у м. Дніпро та в ізолятор тимчасового утримання м. Марганець Дніпропетровської області для проведення слідчих дій по кримінальному провадженню не відповідав національним та міжнародним вимогам до умов перевезення увязнених, та даний факт встановлено рішенням Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини

від 02 липня 2014 року.

58. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

59. Зважаючи на незаконне обвинувачення позивача в здійсненні особо тяжкого кримінального злочину, тривалість перебування позивача під вартою в місцях попереднього ув`язнення та невідповідність вимогам, встановленим законом для ув`язнених умов утримання в ізоляторах тимчасового утримання, що негативно фізично та морально вплинуло на нього, колегія суддів приходить до висновку про збільшення розміру відшкодування шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача до 450 000 грн.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

60. Частиною першою статті 412 ЦПК України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

61. Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

62. За таких обставин касаційний суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

3. Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 450 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська