Історія справи

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 709/127/2011

провадження № 61-360св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представники позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

відповідачі: Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представник Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області - Марущак Людмила Миколаївна,

представник управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області - КовбаснюкРоман Михайлович,

представники ОСОБА_10: ОСОБА_13, ОСОБА_14,

представники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ОСОБА_15,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_10 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області у складі судді Тулик І. І. від 19 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В., Бисаги Т. Ю. від 21 листопада 2017 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суд із позовом до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 22 червня 2003 року, вона є власником земельної ділянки розміром 0,22 га, розташованої на території Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Суміжним землекористувачем, відповідно до опису меж від «Б» до «В» є відповідач, ОСОБА_9, якому відповідно до рішення Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 30 жовтня 2009 року надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,15 га на АДРЕСА_1.

Акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, як невід'ємну частину технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, позивач, як суміжний землекористувач, не погодила у зв'язку із наявністю межового спору між нею та ОСОБА_9

Рішенням указаної селищної ради від 25 грудня 2009 року встановлено й погоджено межі земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за фактичним користуванням та погоджено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без погодження межі із суміжним землекористувачем ОСОБА_3, погоджено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 без погодження межі із суміжним землекористувачем ОСОБА_10

На підставі зазначених рішень органу місцевого самоврядування ОСОБА_9 5 липня 2010 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, згідно з яким відповідач є власником земельної ділянки розміром 0,15 га, яка розташована на АДРЕСА_1.

Під час виготовлення правовстановлюючого документу, ОСОБА_9 частково захопив присадибну земельну ділянку, що належить позивачу на праві приватної власності відповідно до вказаного державного акту на право приватної власності на землю.

Відповідно до плану земельної ділянки в державному акті на право приватної власності на землю та збірного кадастрового плату технічної документації із землеустрою відповідачів суміжним землекористувачем по межі від «Б» до «В» є вона, а відповідно до рішення органу місцевого самоврядування межі погоджено із ОСОБА_3, який не є суміжним землекористувачем.

З огляду на викладене ОСОБА_2 просила скасувати державний акт на право приватної власності на землю, виданий 5 липня 2010 року ОСОБА_9 на земельну ділянку розміром 0,15 га, що розташована на АДРЕСА_1, оскільки він виданий із порушенням норм чинного законодавства та стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 19липня 2017 року позов задоволено.Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 5 липня 2010 року ОСОБА_9 на земельну ділянку розміром 0,15 га, що розташована на АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, скасовано. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду першої інстанції від 5 жовтня 2010 року скасовано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що нормами земельного законодавства встановлено нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчує його право власності, тому виданий ОСОБА_9 державний акт на право власності на вказану земельну ділянку підлягає скасуванню у зв'язку зі скасуванням рішенням суду рішення селищної ради, що є преюдиційною обставиною, яка не підлягає доказуванню.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 21 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відхилено. Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 липня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки рішення Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 16 квітня 2010 року, на підставі якого було видано ОСОБА_9 державний акт на право приватної власності на землю від 5 липня 2010 року, у судовому порядку визнано незаконним і скасовано в частині затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_9 і ОСОБА_10, вказаний державний акт підлягає скасуванню.

У грудні 2017 року ОСОБА_10 подала до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доказам у справі та не звернули уваги на те, що скасування рішення органу місцевого самоврядування не зумовлює обов'язкового скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (визнання його недійсним).

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

21 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки на АДРЕСА_2, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 22 червня 2003 року.

Рішенням Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 30 жовтня 2009 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації по посвідченню права власності на земельні ділянки» ОСОБА_9 і ОСОБА_10 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства площею 0,15 га на АДРЕСА_1.

Рішенням від 25 грудня 2009 року «Про розгляд звернення громадян щодо встановлення та погодження межі» з метою вирішення вказаного земельного спору Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області встановила межі земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за фактичним користуванням, а також погодила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель й споруд та для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 і ОСОБА_10 без погодження межі із суміжним землекористувачем ОСОБА_3 та погодила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 без погодження межі із суміжним землекористувачем ОСОБА_10

Рішенням Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 16 квітня 2010 року «Про затвердження технічної документації по посвідченню права власності на земельні ділянки згідно Постанови КМУ № 844 від 05.08.2009 р.» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передано в приватну власність ОСОБА_9 і ОСОБА_10 земельну ділянку з уточненою площею 0,15 га на АДРЕСА_1.

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2011 року скасовано зазначене рішення Великобичківської селищної ради Рахівського районуЗакарпатської області від 16 квітня 2010 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та передачу у приватну власність указаної земельної ділянки ОСОБА_9 і ОСОБА_10, оскільки воно винесено із порушенням чинного законодавства.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2011 року залишено без змін.

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з вимогами частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною першою статті 126 ЗК України в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

З урахуванням наведеного, установивши, що правова підстава для видачі ОСОБА_9 державного акту на право приватної власності на землю від 5 липня 2010 року, а саме рішення селищної ради, яким було затверджено та передано у власність земельну ділянку, скасовано у зв'язку із порушенням земельного законодавства, то не може залишатись в силі виданий на його підставі державний акт. При цьому суди встановили, що вказаний державний акт видано з порушенням вимог статей 125 та 126 ЗК України.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанції, установивши характер спірних правовідносин та дослідивши наявні в справі докази, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи касаційної скарги ОСОБА_10 висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, судові рішення, які просить скасувати ОСОБА_10, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 19 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С.Ф. Хопта

Ю. В. Черняк