Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №459/1639/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 459/1639/22

провадження № 61-11890св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: державне підприємство «Львіввугілля», управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головне управління Держпраці у Львівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Страхоцької Ольги Ярославівни та представника Головного управління Держпраці у Львівській області - Карпюка Романа Миколайовича на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання недійсним акту спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року та визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

2. Позовна заява мотивована тим, що його син ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював гірником очисного забою підземним п`ятого розряду ВП «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з 08 квітня 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 і припинив роботу у зв`язку з смертю.

3. 28 липня 2020 року після 18 години син на велосипеді поїхав на шахту на роботу в третю зміну (початок зміни о 20 год - закінчення зміни о 02 год ІНФОРМАЦІЯ_2) і після роботи до дому не повернувся.

4. Як йому стало відомо, по приїзду на шахту син пройшов медичний огляд, отримав допуск до роботи, спілкувався з працівниками шахти, знаходився в нарядній дільниці МДГО та РВР, заходив та перебував у відділенні чистого одягу робочої лазні на другому поверсі адміністративно-побутового комбінату шахти, переодягнувся у спецодяг, розмовляв з працівниками дільниці про виданий наряд та стан спав на дільниці.

5. Коли працівники відійшли від сина о 19 год 40 хв., він зойкнув, впав на бетонну підлогу, каска злетіла з його голови і він вдарився потилицею до бетонного покриття лазні.

6. Йому почали надавати першу медичну допомогу і привели до свідомості.

7. По приїзду гірничих рятувальників, сина доставили у приймальне відділення Червоноградської міської лікарні, де йому ставало все гірше і його перевели в реанімаційне відділення, приблизна о 23 год провели операцію, після чого син перебував у комі, не прийшовши до свідомості, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 год 25 хв. він помер.

8. Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть сина настала внаслідок черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа з крововиливом під оболонки і в речовину головного мозку, що призвело до стискання головного мозку.

9. Згідно з висновком комісії з розслідування цього нещасного випадку

від 24 вересня 2020 року прийнято рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом.

10. За його заявою на підприємстві було призначено повторне спеціальне розслідування цього нещасного випадку, акт попереднього спец розслідування від 24 вересня 2020 року за формою Н-1/НП визнано недійсним, однак іншим актом спеціального розслідування від 26 квітня 2021 року знову прийнято рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом, у відповідності до пункту 53 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337.

11. Позивач вважав, що нещасний випадок, який стався з його сином 28 липня 2020 року на ВП Шахта «Червоноградська» ДП «Львівугілля», є таким, що пов`язаний з виробництвом відповідно до пункту 52 Порядку.

12. З огляду на вказане та уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просив:

- визнати недійсним акт спеціального розслідування нещасного випадку

від 26 квітня 2021 року за формою Н1/НП;

- визнати нещасний випадок, що стався 28 липня 2020 року о 19 год 40 хв. на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з ОСОБА_2 , пов`язаним з виробництвом.

- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на його користь у зв`язку зі смертю годувальника:

щомісячні страхові виплати за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 29 жовтня 2022 року в сумі 293 974,38 грн, а надалі щомісячно стягувати на його користь страхові виплати в сумі 10 887,94 грн з індексацією;

одноразову допомогу на сім`ю в сумі 219 700,00 грн;

одноразову допомогу, як утриманцю потерпілого, в сумі 43 940,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

13. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області

від 29 листопада 2022 року провадження в частині стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на користь ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю годувальника щомісячних страхових виплат, одноразової допомоги на сім`ю, одноразової допомоги як утриманцю - закрито.

14. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області

від 10 березня 2023 року у складі судді Мельникович М. В. у задоволені позову відмовлено.

15. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з проведеним розслідуванням причин настання нещасного випадку було встановлено, що нещасний випадок є таким, що не пов`язаний з виробництвом і стався з причин погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 через його незадовільні фізичні дані та стан здоров`я, а не через вплив небезпечного виробничого фактора чи середовища, що стався у процесі виконання ним трудових обов`язків. Суд вважав, що сам по собі факт перебування на території підприємства під час нещасного випадку не обумовлює характер нещасного випадку як такого, що пов`язаний з виробництвом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

16. Постановою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 23 серпня 2023 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня

2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним акт спеціального розслідування нещасного випадку

від 26 квітня 2021 року.

Визнано нещасний випадок, що стався 28 липня 2020 року о 19 год 40 хв. на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з ОСОБА_2 , пов`язаним з виробництвом.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

17. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зазначені в матеріалах спеціального розслідування відомості відповідають підпунктам 2, 3 пункту 52 Порядку 337 і є обставинами, за яких нещасний випадок з ОСОБА_2 , що мав місце 28 липня 2020 року о 19 год 40 хв. на території ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львівугілля», повинен бути визнаним пов`язаним з виробництвом. В матеріалах справи відсутні докази того, що загальне захворювання ОСОБА_2 стало причиною його падіння на тверду поверхню та отримання ним тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до смерті. Відсутність впливу на ОСОБА_2 небезпечного виробничого фактора чи середовища при настанні з ним нещасного випадку 28 липня 2020 року у приміщенні ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львівугілля» не є підставою визнання такого, що не пов`язаний з виробництвом.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

18. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Страхоцької О. Я. на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року.

19. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови апеляційного суду. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області до участі у справі №459/1639/22 як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.

20. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Головного управління Держпраці у Львівській області - Карпюка Р. М. на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року.

21. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника Головного управління Держпраці у Львівській області, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

22. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

23. У касаційній скарзі представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - СтрахоцькаО. Я., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

24. Підставою касаційного оскарження заявники зазначають порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц, від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17, від 08 червня 2022 року у справі

№ 604/290/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність доказів того, що загальне захворювання ОСОБА_2 стало причиною його падіння на тверду поверхню та отримання ним тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до смерті.

26. Спеціальне розслідування проведено відповідно до чинного законодавства. Висновки спеціальної комісії ґрунтувались на документально підтверджених фактах шляхом аналізу пояснювальних записок та протоколів опитування свідків, інших матеріалах.

27. Крім того, апеляційний суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог Порядку №337 лише спеціальна комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначити за результатами спеціального розслідування пов`язаний, чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом, встановлювати осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, складати відповідні акти тощо. Суд не справі перебирати на себе обов`язки уповноваженої спеціальної комісії та підмінювати її функції.

28. У касаційній скарзі представник Головного управління Держпраці у Львівській області - Карпюк Р. М., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

29. Підставою касаційного оскарження заявники зазначають порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц, від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17, від 08 червня 2022 року у справі

№ 604/290/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

30. Касаційна скарга мотивована тим, що Управлінням вчинялись усі можливі дії у межах компетенції, вживались усі заходи з метою проведення об`єктивного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28 липня 2020 року.

31. Вказував, що положення Порядку 337 дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо встановлення вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

32. Також зазначав, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано та проаналізовано фактичні обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, наслідком чого стало прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення в даній справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

33. У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційні скарги, в якому він просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему, яку необхідно вирішити з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в частині того, чи є належним способом правового захисту вимога до суду особи про визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом, та чи уповноважені суди ухвалювати рішення про задоволення позову в частині визнання нещасного випадку, що стався з особою на виробництві після повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/ або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку та чи буде це ефективним способом правового захисту особи.

34. Також просив касаційне провадження за касаційними скаргами відповідачів закрити, оскільки висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилалися заявники у касаційних скаргах, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у даній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є батьком померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Острівською сільською радою Сокальського району 05 березня 1983.

36. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Червонограді. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №123/2020 від 30 липня 2020 року смерть настала в стаціонарі КП «ЦМЛ ЧМР», причина смерті: ушкодження внаслідок падіння.

37. Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_2

від 02 вересня 2020 року, смерть настала внаслідок черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа з крововиливом під оболонки і в речовину головного мозку, що призвело до стискання головного мозку, які могли утворитися при житті, від дії твердих тупих предметів, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

38. Також судами встановлено, що ОСОБА_2 працював гірником очисного забою підземним п`ятого розряду ВП «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з 08 квітня 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 і припинив роботу у зв`язку з смертю.

39. Відповідно до повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) від 28 липня 2020 року о 09:40 год в III зміну (початок зміни о 20 год 00 хв. - закінчення зміни о 02 год 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2) перед початком зміни, приблизно о 19:40 в гардеробі брудного спецодягу відділення виробничої лазні на другому поверсі адміністративно-побутового комбінату шахти у гірника очисного забою ОСОБА_2 сталися судоми, він втратив свідомість і впав. Поверхнева медсестра надала першу медичну допомогу, виміряла артеріальний тиск, який становив 170/120. Гірничий диспетчер викликав РПГ ЛВ ВГРЗ, лікарі оглянули потерпілого, надали допомогу та доставили його в КП «ЦМЛ ЧМР». Ймовірні причини настання нещасного випадку - незадовільний стан здоров`я. Згідно з повідомленням з аналогічним змістом від ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11:45 год о 10:00 знаходячись на лікуванні в КП «ЦМЛ ЧМР» ОСОБА_2 помер.

40. З акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) аварії, що стався (сталося/сталася) 28 липня 2020 року о 19:40 год, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Львівській області Вільхова О. О. від 24 вересня 2020 року форми Н-1/НП, вбачається, що 28 липня 2020 року ОСОБА_2 прибув на роботу на ВП «Шахта «Червоноградська» в ІІІ зміну (початок зміни о 20 год 00 хв. - закінчення зміни о 02 год 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2). Після проходження в медичного огляду в поверхневому медпункті шахти, де медсестра видала

ОСОБА_2 допуск до роботи, останній відправився у відділення лазні. Приблизно о 19:36 год ОСОБА_2 стало погано, внаслідок чого він крикнув, втратив свідомість, впав та вдарився потилицею об бетонне покриття лазні. Після надання першої медичної допомоги на місці нещасного випадку ОСОБА_2 доставили у приймальне відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», де останнього було обстежено. У зв`язку з різким погіршенням сану здоров`я ОСОБА_2 було переведено у реанімаційне відділення лікарні де була проведена операція, після якої він впав у кому. Не прийшовши до свідомості ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:25 год ОСОБА_2 помер. Відтак, згідно з пунктом 34 Порядку №337 комісія із спеціального розслідування одноголосно прийняла рішення про визнання даного нещасного випадку із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом.

41. Не погодившись з таким висновком відповідно до вимог пункту 58 Порядку №337 позивач ОСОБА_1 звернувся до Державної служби з питань праці України із заявою від 26 жовтня 2020 року про невідповідність дійсним обставинам та незаконність вказаного вище висновку комісії з розслідування нещасного випадку від 24 вересня 2020 року та просив призначити повторне спецрозслідування нещасного випадку з його сином.

42. Державною службою з питань праці України було призначене повторне спецрозслідування цього нещасного випадку. З акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) аварії, що стався (сталося/сталася) 28 липня 2020 року о 19:40 год, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Львівській області Вільховою О. О. від 26 квітня 2021 року форми Н-1/НП вбачається, що у ході проведення повторного спецрозслідування комісія одноголосно прийняла рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом у відповідності до пункту 53 Порядку 337 у зв`язку з відсутністю обставин, передбачених підпунктами 1, 7 пункту 52 Порядку №337. У відповідності до пункту 51 Порядку 337 акт попереднього спеціального розслідування від 24 вересня 2020 року за формою Н-1/НП визнано недійсним, про що вказано в пункті 7 даного акту.

43. У пункті 5 акту розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року встановлено, що причина настання нещасного випадку є психофізіологічна, тобто незадовільні фізичні дані або стан здоров`я, що потерпілий не рухався, не перечіплявся, не вдарився та не підсковзнувся, у нього миттєво сталися судоми, він зойкнув та в такому положенні, як стояв впав. Вказане узгоджується з показаннями свідків.

44. Із заключних актів періодичних медичних оглядів від 18 квітня 2018 року, від 26 червня 2019 року і від 19 листопада 2020 року судом установлено, що

ОСОБА_2 не було виявлено серед осіб з профзахворюванням, осіб які вперше отримали інвалідність по профзахворюваннях, осіб які потребують переведення на іншу роботу, внаслідок захворювання, осіб, які підлягають дообстеженню, осіб у яких вперше виявлено загальне захворювання, серед осіб які потребують тимчасового переведення на іншу роботу за станом здоров`я, працівників які потребують переведення на іншу роботу за станом здоров`я, серед працівників яких необхідно направити на МСЕК, працівників, які підлягають скеруванню на лікування.

45. Відповідно до довідки КП «ЦМЛ ЧМР» від 28 грудня 2020 року №7922 встановлено, що протипоказань за станом здоров`я виконувати роботи гірника очисного забою у ОСОБА_4 не було.

46. З копії листка непрацездатності серії АДФ №953523 вбачається, що

ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 02 по 24 липня 2020 року, де міститься відмітка «стати до роботи 25 липня 2020 року». Згідно з листом - відповіддю КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» № 4673 від 04 серпня 2020 року ОСОБА_2 перебував на листку непрацездатності (№977740 серія АХД) з 02 по 24 липня 2020 року з діагнозом нейрон - циркулярна дистонія по змішаному типу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

47. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

48. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

49. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

50. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

51. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

52. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

53. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

54. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

55. Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду відповідає.

56. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

57. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

58. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

59. Відповідно статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

60. Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

61. На виконання вищенаведених приписів законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок №337).

62. Порядком № 337 визначено: нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

63. Пунктом 12 Порядку №337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

64. Окрім того, пунктом 29 вищевказаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

65. Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що Комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

66. Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

67. Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

- перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

- підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

- раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;

68. Згідно з пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

69. Відповідно до пункту 58 Порядку 337 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

70. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

71. Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.

72. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).

73. Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

74. Отже, зазначені положення Порядку дають підстави дійти висновку, що вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом відноситься до компетенції комісії по розслідуванню нещасного випадку. Спеціальна комісія встановлює факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом, тобто спеціальна комісія є спеціальним суб`єктом щодо визнання вказаного факту, рішення якого може бути оскаржено до суду.

75. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц (провадження № 61-7958св18), від 21 травня 2020 року у справі №186/1053/17 (провадження № 61-45421св18), від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19 (провадження № 61-18558св21), від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17 (провадження № 61-37170св18), від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20 (провадження № 61-15810св21), від 18 січня 2023 року у справі № 742/1433/21 (провадження № 61-4627св22).

76. Разом з тим, в даному випадку позивачем оскаржуються висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку. Так, Державною службою з питань праці України було призначене повторне спецрозслідування цього нещасного випадку, і вже за результатами розгляду повторного розслідування нещасного випадку ОСОБА_1 оскаржив акт спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року до суду.

77. Як зазначалося вище, висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

78. Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 28 липня 2020 року на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», пов`язаним з виробництвом, і доводи касаційних скарг в цій частині є безпідставними.

79. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 січня

2022 року у справі № 227/2477/20 (провадження № 61-15810св21), від 26 квітня 2022 року у справі №214/4307/18 (провадження №61-21202св21), від 15 липня

2020 рокуу справі № 227/1187/17 (провадження № 61-47181св18).

80. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 28 липня 2020 року перебував на території шахти у приміщенні адміністративно-побутового комбінату, пройшов огляд в поверхневому медпункті медична сестра поміряла йому тиск і допустила до роботи, ОСОБА_2 спілкувався з працівниками шахти, перебував у нарядній дільниці, гірничий майстер записав його в наряд-путівку та в «Книгу нарядів дільниці», він отримав у пральні спецодяг, перевдягнувся для подальшого спуску в шахту.

81. В лазні ОСОБА_2 розмовляв з іншими гірниками, розпитував про свій наряд і стан справ на дільниці, коли від нього відійшли два гірники, йому стало погано, він впав, вдарившись головою до бетонної підлоги, отримав черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток черепа з крововиливом, що призвело до його смерті.

82. Апеляційним судом враховано, що згідно пункту 3 додатку №10 до Порядку №337 підготовка до роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення є обставинами, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

83. Зазначені в матеріалах спеціального розслідування відомості відповідають підпунктам 2, 3 пункту 52 Порядку 337 і є обставинами, за яких нещасний випадок з ОСОБА_2 , що мав місце 28 липня 2020 року о 19 год 40 хв. на території ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», повинен бути визнаним пов`язаним з виробництвом.

84. Крім того, судом враховано, що у пункті 9 лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 вказано, що смерть останнього настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, причина смерті встановлена судово-медичним експертом, до смерті призвело ушкодження внаслідок падіння. Згідно коду 02 класифікації причин, що призвели до настання нещасного випадку, є падіння потерпілого, а не загальне захворювання.

85. В матеріалах справи відсутні докази того, що загальне захворювання ОСОБА_2 стало причиною його падіння на тверду поверхню та отримання ним тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до смерті.

86. Також апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що відсутність впливу на ОСОБА_2 небезпечного виробничого фактора чи середовища при настанні з ним нещасного випадку 28 липня 2020 року у приміщенні ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львівугілля» не є підставою визнання такого, що не пов`язаний з виробництвом, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №235/3344/20.

87. Пунктом 53 Порядку 377 визначені виключні обставини, за яких нещасний випадок не визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

88. З огляду на вказане вище у сукупності суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову, визнання недійсним акту спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року; визнання нещасного випадку, що стався 28 липня 2020 року о 19 год 40 хв на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з ОСОБА_2 , пов`язаним з виробництвом.

89. Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 235/5301/16-ц, від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17, від 08 червня 2022 року у справі

№ 604/290/19, на які посилаються заявники у касаційних скаргах.

90. Іншідоводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

91. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

92. Однакове застосування законузабезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед закономта правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

93. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

94. Колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

95. У відзиві на касаційні скарги ОСОБА_1 просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему, яку необхідно вирішити з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики в частині того, чи є належним способом правового захисту вимога до суду особи про визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом, та чи уповноважені суди ухвалювати рішення про задоволення позову в частині визнання нещасного випадку, що стався з особою на виробництві після повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/ або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією з розслідування обставин та причин настання нещасного випадку та чи буде це ефективним способом правового захисту особи.

96. Колегія суддів Верховного Суду не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

97. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

98. Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку,що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

99. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі № 757/172/16-ц (провадження № 14-475цс18), виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.

100. Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заявникомне наведено мотивів та аргументів для такої передачі, наведені заявником обґрунтування у розумінні положень частини п`ятої статті 403 ЦПК України не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему і необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.

101. При цьому судова практика з указаного процесуального питання сталата сформована, що підтверджується, у тому числі, постановами Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20(провадження № 61-15810св21),

від 26 квітня 2022 року у справі №214/4307/18 (провадження №61-21202св21), від 15 липня 2020 року у справі № 227/1187/17 (провадження № 61-47181св18).

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

2. Касаційні скарги представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Страхоцької Ольги Ярославівни та представника Головного управління Держпраці у Львівській області - Карпюка Романа Миколайовича залишити без задоволення.

3. Постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович