Історія справи

Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 727/6631/17

провадження № 61-11357св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С.О., УсикаГ.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 6

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Владичана А. І., Міцнея В. Ф.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство № 6 (далі - Ремонтно - експлуатаційне підприємство), про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позов обґрунтовано тим, що протягом тривалого часу внаслідок недбалого ставлення відповідача та членів її родини до мереж водовідведення та електроприладів, у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 відбувалось неодноразове залиття.

Квартира відповідача розташована поверхом вище над квартирою позивача.

16 травня 2017 року з вини відповідача у квартирі позивача вкотре відбулось залиття водою, про що комісією представників Ремонтно - експлуатаційного підприємства складено акт № 212, у якому причиною залиття зазначено: «халатне відношення до мереж відведення (витік зі шлангу пральної машини)».

Згідно з висновком № 418 Спільного підприємства «Західноукраїнський експертно-консультативний центр», складеного 01-09 червня 2017 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт у приміщеннях пошкодженої квартири станом на час проведення дослідження визначено у розмірі 8 016,00 грн.

Неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних переживаннях щодо неодноразового порушення права власності останньої.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду - 8 016,00 грн, моральну шкоду - 10 000,00 грн, витрати на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт та визначення розміру шкоди - 1 013,00 грн, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану залиттям квартири у розмірі 8 016,00 грн, що складає вартість виконання ремонтно-відновлювальних робіт оздоблення пошкодженої квартири. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 2 500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт та визначення розміру шкоди в розмірі 1 013 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі статей 22, 323, 1166, 1192 ЦК України вина відповідача доведена наданими позивачем доказами, зокрема, актом обстеження від 15 березня 2016 року, затвердженого начальником Ремонтно - експлуатаційного підприємства ОСОБА_5, актом обстеження від 16 травня 2017 року № 212, затвердженого начальником Ремонтно - експлуатаційного підприємства ОСОБА_6, висновком № 148 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 01 вересня 2017 року, зі встановлення вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 408,00 грн, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вина відповідача не спростована. Суд апеляційної інстанції вказав, що заперечення відповідача в суді першої інстанції та її доводи апеляційної скарги спростовують належність як доказу акта про залиття квартири та його причини, оскільки такий складено без участі відповідача та без обстеження належної їй квартири. Факт залиття квартири позивача не потребував участі відповідача, проте для встановлення причини залиття без обстеження місця витоку та у відсутності відповідача, вказані акти не відповідають вимогам щодо їх оформлення. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про спростування вини відповідача у залитті квартири позивача та відмову в позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 727/6631/17 із Шевченківського районного суду м. Чернівці.

14 лютого 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п'яти суддів.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним й обґрунтованим, а висновки апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях. Вина відповідача у завданні позивачу майнової та моральної шкоди залиттям належної останній квартири є доведеною. У порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції не було задоволено клопотання позивача про виклик і допит свідків, які могли б підтвердити факт того, що залиття належної позивачу квартири сталося через витік води зі шлангу пральної машини у квартирі відповідача, про що остання не заперечувала в день залиття. Апеляційним судом порушено процесуальні права позивача на безпосередню участь при розгляді справи та її право подати докази. Причину залиття, яке сталося 16 травня 2017 року, зазначено у висновку поліції за результатами розгляду матеріалів ЖЄО № 9909 від 16 травня 2017 року, у долученні якого до матеріалів справи апеляційним судом позивачу відмовлено. Обстеження квартири відповідача у день залиття - 16 травня 2017 року проводилося членами комісії Ремонтно-експлуатаційного підприємства у присутності відповідача та представників поліції. Апеляційним судом необґрунтовано стягнуто з позивача сплачений відповідачем при зверненні до суду із апеляційною скаргою судовий збір у розмірі 1 408,00 грн.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу, поданий ОСОБА_4 до Верховного Суду у травні 2018 року, мотивовано тим, що суд апеляційної інстанцій належним чином встановив фактичні обставини справи, позивач не довела факту залиття її квартири саме відповідачем і не надала доказів в обґрунтування моральної шкоди.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 28 вересня 2006 року є власником квартири АДРЕСА_1, у якій у квітні 2017 року проведено ремонт.

Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири № 4, розташованої поверхом вище над квартирою позивача у цьому ж будинку.

Суд першої інстанції встановив, що протягом тривалого часу квартиру позивача неодноразово залито водою з квартири відповідача.

16 травня 2017 року з вини відповідача відбулось залиття квартири позивача водою.

Судовим експертом Спільного підприємства «Західноукраїнський експертно-консультативний центр» 01-09 червня 2017 року складено висновок № 418, згідно з яким вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно виконати у квартирі АДРЕСА_1 для усунення пошкоджень конструктивних елементів, які виникли внаслідок неодноразового залиття, визначена станом на час проведення дослідження, з урахуванням опосередкованих цін на будівельні матеріали, із застосуванням комп'ютерного програмного забезпечення - програмного комплексу ІВК (1.613.1130), що відповідає ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, становить - 8 016,00 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга статті 400 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт завдання позивачу майнової шкоди, внаслідок залиття водою її квартири.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник, зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з'ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Судом першої інстанції встановлено, що залиття квартири позивача відбулось внаслідок халатного відношення мешканців квартири № 4, яка знаходиться поверхом вище, до мереж відведення (витік зі шлангу пральної машини), про що складено відповідний акт.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що акт про залиття квартири позивача є неналежним доказом, без обстеження наявності інших мереж та встановлення відповідальних за них осіб, перевірки наявності чи відсутності ймовірних елементів затоплення не може доводити причинний зв'язок між завданням шкоди та виною ОСОБА_4

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

Відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції правильно зауваживши, що у справах про відшкодування шкоди діє презумпція вини відповідача, на останню покладено обов'язок її спростування, дійшов необґрунтованого висновку, що акт про залиття квартири позивача, який складений без участі відповідача, спростовує вину відповідача. Апеляційний суд належним чином не перевірив доводи позивача, що обстеження квартири відповідача у день залиття проводилося у її присутності.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначила, що доказом неправомірних дій відповідача та її вини щодо завдання їй шкоди, серед інших доказів у справі, є і висновок поліції, який вона з об'єктивних причин не могла надати суду першої інстанції та просила апеляційний суд долучити до матеріалів справи.

Водночас апеляційний суд не виклав мотивів, чому відхилив надані позивачем докази, та виклав непереконливі мотиви, що відповідач спростував свою вину у залитті квартири.

Суд апеляційної інстанції також не надав оцінки тій обставин, що відповідач була присутня у судовому засіданні суду першої інстанції, однак доказів на спростування своєї вини суду не надала.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованим, відповідає нормам матеріального права і процесуального права.

Висновків за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Апеляційного суду Чернівецької області скасуванню, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці - залишенню в силі.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на задоволення касаційної скарги з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір за перегляд справи у суді касаційної інстанції у розмірі 4 480,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 04 січня 2018 року скасувати.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 листопада 2017 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 4 480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн 00 коп судового збору за перегляд справи у суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: Б. І. Гулько

А.С. Олійник

С.О.Погрібний

Г.І. Усик