Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №320/749/17ц

Постанова

Іменем України

12 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 320/749/17-ц

провадження № 61-28975 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Мелітопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Мелітопольське управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 березня 2017 року у складі судді Ніколовой І. С.та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі Мелітопольське ОУ ПФУ в Запорізькій області), Мелітопольського управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області (далі Мелітопольське УДКСУ в Запорізькій області) про стягнення невиплаченої пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2011 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області провести перерахунок призначеної їй пенсії та виплатити заборгованість по недорахованій пенсії, починаючи з 23 листопада 2010 року. На виконання постанови суду видано виконавчий лист від 25 березня 2013 року.

Постановою державного виконавця від 05 грудня 2016 року виконавчий документ їй було повернуто у зв'язку з отриманням листа Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області від 07 липня 2016 року за

вих. 6528/13 про проведення на виконання постанови суду перерахунку призначеної пенсії з нарахуванням їй 33 060,46 грн. Відповідач нараховані кошти не виплачує у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках та відсутністю бюджетного фінансування.

Посилаючись на наведене, просила стягнути із Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області грошові кошти в сумі 61 327,15 грн, з яких: не виплачена пенсія - 33 060,46 грн, компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - 28 266,69 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від

07 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області грошові кошти в сумі 61 327,15 грн, з яких: не виплачена пенсія - 33 060,46 грн, компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - 28 266,69 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що неправомірними діями Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області ОСОБА_1 завдано майнової шкоди у сумі недоотриманої пенсії у розмірі 33 060,46 грн, що була їй нарахована на підставі постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2011 року, та підлягає відшкодуванню з урахуванням інфляційних втрат. Суд відхилив посилання відповідача на те, що невиплата нарахованої пенсії обумовлена відсутністю бюджетного фінансування, зазначивши, що реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області відхилено, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від

07 березня 2017 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від

07 вересня 2017 року у задоволені заяви Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області про роз'яснення рішення суду відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2017 року апеляційну скаргу Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області відхилено, ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від

07 вересня 2017 року залишено без змін.

У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга

Мелітопольського ОУ ПФУ в Запорізькій області, у якій заявник просив скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від

08 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема суди не звернули увагу на те, що виплата пенсій, передбачених положеннями статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2016-2017 роки та бюджету Пенсійного фонду України на 2016-2017 роки. Відповідні розміри визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Фінансове забезпечення цих виплат відповідно до статті 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» за відповідний рік. Ураховуючи, що кошти на виплату сум за рішенням суду не забезпечені в Державному бюджеті України на відповідний рік, здійснити їх виплату неможливо, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду, та свідчить про відсутність вини заявникау невиплаті позивачу пенсії та про відсутність підстав для задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

23 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За змістом частин першої 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

За змістом частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦПК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на заподіяну відповідачем майнову шкоду, яка полягає у невиплаті пенсії на виконання рішення суду, з підстав, передбачених статтями 22, 1166 ЦК України.

Судами установлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від

07 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано незаконною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 щомісячно державної соціальної допомоги в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області провести перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 50 процентів мінімальної пенсії за віком (додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю), з послідуючими перерахуваннями пенсії у зв'язку зі змінами мінімального розміру пенсії за віком (прожиткового мінімуму).

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість по недорахованій державній пенсії та додатковій державній пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 23 листопада 2010 року.

25 березня 2013 року на виконання зазначеного судового рішення видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця від 05 грудня 2016 виконавчий документ повернуто позивачу у зв'язку з отриманням листа Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області від 07 липня 2016 року за вих. 6528/13 про проведення на виконання постанови суду перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 33 060,46 грн. Крім того, зазначеним листом Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області повідомило, що виплата нарахованої пенсії буде здійснена після надходження грошових коштів на рахунок управління.

Правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовані Законом України «Про виконавче провадження», а тому несплачена позивачеві сума пенсії, що підлягає стягненню на його користь за рішенням суду, не може вважатися майновою шкодою чи збитками в розумінні статей

22, 1166 ЦК України, а є сумою нарахованої пенсії, яка підлягає виплаті в порядку виконання постанови суду, відтак зазначені норми права не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми невиплаченої пенсії, яка нарахована на виконання судового рішення, суди попередніх інстанцій на зазначене увагу не звернули та дійшли помилкового висновку про те, що до спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, підлягають застосуванню положення статей 22, 1166 ЦК України.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а також особливості їх виконання.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником яких є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від

3 вересня 2014 року № 440.

Рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів, або з боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейської служби у порядку черговості надходження таких документів, з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань.

Положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Соціальне забезпечення осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, починаючи з 2011 року розмір виплат основної та додаткової пенсії особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідами, визначається відповідно до урядових постанов.

На виконання постанови суду про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити по ній заборгованість було відкрито виконавче провадження, на виконання якої відповідачем проведено перерахунок пенсії у розмірі

33 060,46 грн, а тому стягнення зазначеної суми в іншій цивільній справі є подвійною відповідальністю за одне і те ж зобов'язання, що відповідно до положень Конституції України є недопустимим.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Оскільки судом уже вирішений спір щодо перерахунку пенсії позивачу, правовідносини сторін перейшли у стадію виконання судового рішення, застосування судами до цих правовідносин статті 46 вищезазначеного Закону є передчасним, оскільки за змістом зазначеної норми Закону нараховані та не отримані суми пенсії з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У зв'язку з наведеним суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин статтю 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», стягнувши з відповідача суму компенсації.

За змістом частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково, та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміна рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ураховуючи, що суди неправильно визначили характер правовідносин, що виникли між сторонами та застосували норми матеріального права, що не підлягають до застосування, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обгрунтованими, а тому в силу статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись статтями 400, 402, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від

07 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від

08 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про стягнення невиплаченої пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів, відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ступак

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С.О. Погрібний

Г. І. Усик