Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №223/180/17

Постанова

Іменем України

12 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 223/180/17

провадження № 61-1591св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 рокуу складі колегії суддів:

Лопатіної М. Ю., Биліни Т. І., Принцевської В. П.,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що з 08 березня 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_4 в ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народилась донька ОСОБА_9, яка після припинення між сторонами шлюбних відносин, залишилась проживати з матірʼю.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2013 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, однак не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

19 лютого 2015 року утримання аліментів на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_5 припинено, оскільки ОСОБА_5, перебуваючи з ДП ««Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» у трудових відносинах, із вказаного часу знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати на час проведення антитерористичної операції.

ОСОБА_4 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просила змінити визначений раніше рішенням розмір аліментів та стягувати з

ОСОБА_5 на свою користь аліменти на утримання доньки у розмірі

1 200,00 грн щомісячно з дня звернення нею до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 18 серпня

2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів задоволено.

Змінено розмір аліментів, стягнутих рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2013 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 1/4 частки від його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до твердої грошової суми у розмірі 1 200,00 грн щомісячно, починаючи з дня предʼявлення позову, а саме з 24 березня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист, виданий на виконання рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2013 року відкликано.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю підстав для зміни розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9, які стягуються з ОСОБА_5 за рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2013 року на тверду грошову суму у розмірі 1 200,00 гривень щомісячно, з огляду на те що матеріальне забезпечення позивача погіршилось, а інших утриманців відповідач немає.

При цьому місцевий суд дійшов висновку, що зміна розміру аліментів повинна відбуватись з часу звернення позивачем до суду з позовом.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 18 серпня

2017 року в частині визначення нового розміру аліментів та дати, з якої необхідно їх стягувати, змінено.

Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2013 року та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки

ОСОБА_9 в розмірі 1 100,00 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави суму недоплаченого судового збору в розмірі 64,00 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині зміни розміру аліментів мотивоване перебуванням ОСОБА_5 у іншому шлюбі та наявністю на утриманні ОСОБА_5 неповнолітньої дитини ОСОБА_10,

ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна розміру аліментів повинна відбуватись з дня набрання рішенням законної сили.

В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

09 грудня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового звʼязку направила до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року та залишити в силі рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 18 серпня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов до невірного висновку про те, що у ОСОБА_5 на утриманні перебуває інша дитина.

Суд апеляційної інстанції безпідставно застосував пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначивши при цьому початком стягнення аліментів день набрання рішення суду законної сили.

28 грудня 2017 року касаційна скарга передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу № 223/180/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 01 квітня 2018 року.

У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони з 08 березня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі та мають доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка після припинення між позивачем та відповідачем шлюбних відносин, проживає разом із матір'ю.

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 22 листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_9 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 30 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, встановленого законодавством України, починаючи з 30 жовтня 2013 року і до повноліття дитини.

ОСОБА_5 працює в ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», проте з 19 лютого 2015 року знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати на час проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим аліменти на користь ОСОБА_4 у період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2016 року ним не виплачувались.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За приписами статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд апеляційної інстанції погоджуючись із висновком суду першої інстанції про визначення розмірі аліментів у твердій грошовій сумі, в силу положень статті 184 СК України дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для такого визначення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зменшуючи розмір аліментів до

1 100,00 грн, врахував обставини, які повинні враховуватися судом при визначенні розміру аліментів встановлені статтею 182 СК України, зокрема встановив, що ОСОБА_5 перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі та має на утриманні неповнолітню доньку від цього шлюбу - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначаючи час стягнення аліментів у новому розмірі, суд апеляційної інстанції обґрунтованого виходив із розʼяснень, викладених в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», визначивши початком стягнення аліментів день набрання рішення суду законної сили.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення не убачається.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська