Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 345/472/19

провадження № 61-20020св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О., від 03 жовтня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (далі - ТОВ «Карпатнафтохім») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим,що наказом ТОВ «Карпатнафтохім» від 04 січня 2019 року № 9-к на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України його звільнено з роботи з посади старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім». Зі змісту оскаржуваного наказу, слідує, що йому ставиться у провину невиконання вимог пункту 2.34 посадової інструкції старшого майстра зміни, відповідно до якого він зобов`язаний постійно контролювати виконання змінним персоналом своїх обов`язків.

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки 09 листопада 2018 року він належно виконував свою роботу. Орієнтовно о 20 год. апаратники піролізу (ДХЕ) цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпочали регенерацію змійовика. Він постійно контролював цей процес, періодично приходив. Крім того, він здійснював постійні обходи з метою контролю за робочим обладнанням, здійснював підготовку обладнання до ремонту, замовляв хімічні аналізи по телефону тощо. Приблизно о 02 год. він заходив у вагончик, де перебували ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , спілкувався з ними, після чого пішов у операторну. Наступний обхід він почав здійснювати приблизно о 3 год., під час якого зустрівся з перевіряючими. До 4 год. вони перебували у операторній, після чого почали обхід відділення. Перевіряючими не було встановлено жодних зауважень щодо виробничої чи трудової дисципліни, що підтверджується записом у журналі старшого майстра зміни цеху ВХ від 09 листопада 2018 року наступного змісту: «Провели перевірку в цеху. Головний диспетчер ОСОБА_6 ». В розділі, який стосується зауважень, відсутні будь-які записи. Також в оскаржуваному наказі відсутні посилання на беззаперечні докази того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спали.

Вказував, що оскаржуваний наказ про його звільнення винесений без згоди профспілкового органу, що є підставою для поновлення його на роботі.

Позивач зазначав, що незаконним звільненням йому завдано моральної шкоди, яку він оцінив у 5 тис. грн.

Із урахуванням наведеного, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ від 04 січня 2019 року № 9-к «Про звільнення з роботи», поновити його з 04 січня 2019 року на роботі на посаді старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім», стягнути з ТОВ «Карпатнафтохім» 14 323, 62 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 5 000, 00 грн моральної шкоди та судові витрати.

В подальшому, позивач уточнив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на день розгляду справи та остаточно просив стягнути з відповідача 85 941, 72 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, у складі судді Онушканича В. В., від 04 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «Карпатнафтохім» від 04 січня 2019 року № 9-к «Про звільнення з роботи» відносно ОСОБА_1 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім».

Стягнуто з ТОВ «Карпатнафтохім» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 січня 2019 року по 04 липня 2019 року у сумі 85 941, 72 грн та 1 тис. грн моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року стягнуто з ТОВ «Карпатнафтохім» на користь ОСОБА_1 6 500, 00 грн витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, так як відсутня вина ОСОБА_1 у невиконанні чи неналежному виконанні ним трудових обов`язків, а звільнення відбулося без згоди профспілкової організації, а тому таке звільнення є незаконним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Карпатнафтохім» задоволено. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2019 року та додаткове рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 допустив порушення трудової дисципліни після винесення йому повторної догани за невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків старшого майстра зміни цеху, а тому у відповідача виникло право на звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Висновок суду першої інстанції про відсутність вини ОСОБА_1 в неналежному виконанні посадових обов`язків не відповідає обставинам справи.

За результатами оцінки мотивів листа профспілкової організації «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім» від 29 листопада 2018 року № 1-в та повідомлення Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист праці» від 03 грудня 2018 року № 09-р про відмову у наданні згоди на звільнення позивача, висловлена відмова профспілкових організацій у наданні згоди на звільнення позивача визнана не вмотивованою належним чином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , просить скасуватипостанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року і залишити в силі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2019 року та додаткове рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору апеляційним судом неправильно застосовано положення статті 252 КЗпП України, статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо заборони звільнення працівника у випадку наявності відмови профспілкового органу. Суд не вправі досліджувати мотиви відмови профспілкового органу, а повинен досліджувати наявність ознак обґрунтування відмови профспілкового органу. Апеляційним судом не надано належної оцінки обставинам справи, які свідчать про те, що позивача було звільнено з порушенням вимог трудового законодавства, за відсутності достовірних доказів про порушення працівником трудової та виробничої дисципліни.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20 грудня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Карпатнафтохім» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Карпатнафтохім» посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильного по суті рішення апеляційного суду. Правомірність застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення підтверджується сукупністю письмових доказів та показань свідків, яким надана належна оцінка апеляційним судом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 01 травня 2005 року перебував у трудових відносинах із ТОВ «Карпатнафтохім».

01 березня 2014 року його було переведено на посаду старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва вінілхлориду і каустичної соди, а 01 червня 2014 року виробництво вінілхлориду і каустичної соди перейменовано у виробництво поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди (т. 1, а. с. 5-10).

Відповідно до пункту 2.34 посадової інструкції старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу, затвердженої наказом ТОВ «Карпатнафтохім» 30 серпня 2017 року і погодженої у тому числі старшим майстром зміни ОСОБА_1 , на нього покладено обов`язок постійно контролювати виконання змінним персоналом своїх обов`язків (т. 1, а. с. 28-34).

Наказом ТОВ «Карпатнафтохім» № 180-к від 04 липня 2018 року старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.34 посадової інструкції було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не здійснення контролю за діями підлеглих працівників, а саме апаратників синтезу (ДХЕ прямим хлоруванням) цеху з виробництва хлорвінілу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які, перебуваючи на зміні 24 червня 2018 року з 19-30 до 07-30 год, о 03-25 год у порушення пункту 3.1.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку спали у вагончику апаратників, та оголошено догану кожному з них (т. 1, а. с. 82, 83).

В наказі зазначено, що відсутність контролю за станом технологічного обладнання апаратниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 могла призвести до виходу з ладу насосного обладнання, виникнення пропусків на трубопроводах та технологічному устаткуванні, що в свою чергу могло спричинити аварійну ситуацію в цеху.

Згідно наказу ТОВ «Карпатнафтохім» № 188-к від 13 липня 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не здійснення контролю за діями підлеглих працівників, а саме апаратника газорозділення (хлорвінілу) цеху з виробництва хлорвінілу ОСОБА_9 та апаратника піролізу (ДХЕ) ОСОБА_10 , які перебуваючи на зміні 03 липня 2018 року між 01-20 та 01-30 год, в порушення пункту 3.1.3 правил внутрішнього трудового розпорядку спали у вагончику апаратників, та оголошено догану кожному з них, мотивуючи тим, що відсутність контролю з боку вказаних апаратників за станом і роботою устаткування, показами візуальних рівнемірів, роботою всіх насосів, тисками в апаратах всіх насосів по манометрах могла призвести до виходу з ладу технологічного обладнання, що в свою чергу могло спричинити аварійну ситуацію у цеху (т. 1, а. с. 84-86).

Наказом ТОВ «Карпатнафтохім» № 9-к від 04 січня 2019 року старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (зокрема, посадовою інструкцією) чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, так як до нього раніше застосувались заходи дисциплінарного стягнення (наказ №180-к від 04 липня 2018 року та наказ № 188-к від 13 липня 2018 року) (т. 1, а. с. 11-15).

За змістом службової записки головного диспетчера ОСОБА_6 на ім`я генерального директора товариства ОСОБА_11 робочою групою 09 листопада 2018 року в результаті нічної перевірки на зміні старшого майстра ОСОБА_1 та майстра ОСОБА_12 виявлено ряд недоліків, у тому числі, що апаратники піролізу (ДХЕ) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у вагончику працівників відділення хлорвінілу і сидячи спали на кріслах і лавці в порушення пункту 3.1.3 правил внутрішнього трудового розпорядку. Старший майстер зміни цеху з виробництва хлорвінілу ОСОБА_1 не контролював роботу підпорядкованого персоналу, чим порушив пункти 2.34 посадової інструкції (т. 1, а. с. 63, 64).

Згідно змісту оскаржуваного наказу від 04 січня 2019 року № 9-к, підставами для звільнення ОСОБА_1 з роботи у ТОВ «Карпатнафтохім» було те, що раніше наказами цього товариства № 180-к від 04 липня 2018 року та № 188-к від 13 липня 2018 року його за порушення вимог пункту 2.34 посадової інструкції було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не здійснення контролю за діями підлеглих працівників та оголошено догану, а також те, що під час зміни з 08 листопада на 09 листопада 2018 року ним не виконано вимоги пункту 2.34 посадової інструкції, а саме: під час проведення робочою групою працівників ТОВ «Карпатнафтохім» перевірки дотримання працівниками виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім» правил внутрішнього трудового розпорядку, 09 листопада 2018 року о 03 год. 20 хв. було виявлено, що апаратники піролізу цеху з виробництва хлорвінілу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , перебуваючи на зміні з 19 год 30 хв. по 07 год 30 хв. спали в робочий час в приміщенні вагончика апаратників. Відсутність контролю зі сторони старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу ОСОБА_1 за діями підлеглого персоналу, а фактично бездіяльністю апаратників піролізу (ДХЕ) цеху з виробництва хлорвінілу призвело до порушення працівниками вимог Інструкції з охорони праці апаратників піролізу (ДХЕ), а також могло призвести до відмови в роботі обладнання (його пошкодження), а в подальшому порушення норм технологічного режиму через відсутність контролю за його роботою з боку технологічного персоналу; зупинки суміжних цехів через можливі неполадки в роботі відділення хлорвінілу; небезпеки отруєння працівників через можливі розгерметизації трубопроводів та обладнання, потрапляння на територію цеху сторонніх осіб; недотримання збереження цілісності обладнання та матеріальних цінностей.

Відповідно до наказу ТОВ «Карпатнафтохім» № 325-к від 15 листопада 2018 року «Про результати нічної перевірки» за грубе порушення пункту 3.1.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку вищевказаним апаратникам було оголошено догану. Також за результатами вказаної нічної перевірки 09 листопада 2018 року були притягнуті до дисциплінарної відповідальності і інші підлеглі старшому майстру зміни робітники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які належним чином не вели документацію на зміні (т. 1, а. с. 16-18).

Також встановлено, що ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету профспілкової організації «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім», що підтверджується повідомленням голови профспілкової організації «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім» Смолінського О. О. від 11 жовтня 2018 року № 1-п (т. 1, а. с. 42).

16 листопада 2018 року ТОВ «Карпатнафтохім» звернулось із поданнями до профспілкової організації «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім» та Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист праці» про надання згоди на звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (зокрема, Посадовою інструкцією) чи Правилами внутрішнього трудового розпорядку, так як до нього раніше вживались заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно повідомлень про аргументовану відмову про надання згоди на звільнення від 29 листопада 2018 року № 1-в та від 03 грудня 2018 року № 09-р профспілкова організація «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім» та Всеукраїнська незалежна професійна спілка «Захист праці» ухвалили рішення не надавати згоди на застосування заходів дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до позивача, обґрунтовуючи відмову тим, що перевіряючою групою жодних зауважень щодо виробничої чи трудової дисципліни під час перевірки 09 листопада 2018 року (з 3-00 до 6-00) до старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_1 висловлено не було. Про цей факт свідчить запис у журналі старшого майстра зміни цеху ВХ за 09 листопада 2018 року («03:20-04:20. Провели перевірку в цеху. Головний диспетчер ОСОБА_6 »). При чому в розділі на сторінці перевірки «зауваження керівника цеху» жодних записів стосовно якихось порушень з боку ОСОБА_1 також немає.

На підлеглій ОСОБА_1 території цеху ВХ є 6 відділень: ВХ, ДХЕ, синтезу НСІ, компресорне відділення, ДХЕ прямим хлоруванням, очистка рідини. До них відносяться наступні корпуси: 904, 912Б, 941, 901, 902, 902Г, 902В, 903, 903А, 903Б, 906, 908, 726. Відстань між цими корпусами становить від 50 до 250 метрів. Тобто старший майстер зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_1 не може перебувати на всіх об`єктах свого контролю одночасно. А це означає, що він реалізує свій обов`язок «постійного контролю», насамперед, через регулярний обхід усіх вищенаведених приміщень. Зокрема, кімнату обігріву апаратників відділення ВХ він обходив десь близько 2-50, 3-50 та 4-50 год. за київським часом, забезпечуючи тим самим «постійність контролю». Ці факти ретельного постійного контролю підтверджуються письмовими свідченнями працівників зміни, що працювали у ніч на 09 листопада 2018 року.

У зв`язку з вищевикладеним профспілкова організація «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім» та Всеукраїнська незалежна професійна спілка «Захист праці» не вбачали жодних законних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення (т. 1, а. с. 21-26).

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній станом на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зокрема систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП України).

За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з часиною першою статті 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.

Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

У справах про поновлення на роботі особи, звільненої за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Згідно роз`яснень, які містяться у в пунктах 22 і 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, враховуючи вказані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність підстав для звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням позивачем без поважних причин покладних на нього обов`язків відповідно до його посадової інструкції, що підтверджено наказами роботодавця про застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 2.34 посадової інструкції старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім» старший майстер зміни зобов`язаний постійно контролювати виконання змінним персоналом своїх обов`язків. ОСОБА_1 не звертався до адміністрації товариства з приводу неможливості виконання покладених на нього обов`язків чи наявності перешкод у здійсненні постійного контролю за роботою підлеглих позивачу працівників.

Підставами для звільнення ОСОБА_1 було те, що наказами ТОВ «Карпатнафтохім» № 180-к від 04 липня 2018 року та № 188-к від 13 липня 2018 року старшого майстра зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.4 посадової інструкції було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за не здійснення контролю за діями підлеглих, оголошено догани, а також невиконання ним вимог посадової інструкції під час зміни з 08 листопада 2018 року на 09 листопада 2018 року.

Накази товариства про оголошення догани не оскаржувались позивачем і не втратили юридичної сили на день звільнення ОСОБА_1 з роботи, з дня їх видання до дня видання оскарженого наказу товариства від 04 січня 2019 року № 9-к про його звільнення з роботи не минуло більше року.

Під час проведення робочою групою працівників ТОВ «Карпатнафтохім» перевірки дотримання працівниками виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім» правил внутрішнього трудового розпорядку 09 листопада 2018 року о 03.20 год. було виявлено, що апаратники піролізу цеху з виробництва хлорвінілу ОСОБА_18 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , перебуваючи на зміні з 19.30 год по 07.30 год спали в робочий час в приміщенні вагончика апаратників. Відповідно до наказу ТОВ «Карпатнафтохім» № 325-к від 15 листопада 2018 року «Про результати нічної перевірки» за грубе порушення пункту 3.1.3 правил внутрішнього трудового розпорядку вищевказаним апаратникам було оголошено догану.

Наказ ТОВ «Карпатнафтохім» № 325-к від 15 листопада 2018 року про накладення дисциплінарного стягнення на апаратників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 останніми не оскаржувався, що свідчить про визнання ними факту вчинення дисциплінарного проступку.

Враховуючи встановлені обставини справи, апеляційним судом зроблено правильний та обґрунтований висновок про те, ОСОБА_1 допустив порушення трудової дисципліни після винесення йому повторної протягом короткого періоду часу догани за неналежне виконання посадових обов`язків старшого майстра зміни цеху, а тому у роботодавця виникло право на звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 , як старший майстер зміни у відповідності до посадових обов`язків не проконтролював дотримання підлеглими працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, чим у черговий раз протягом року допустив порушення посадових обов`язків.

Враховуючи те, що старший майстер зміни цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ОСОБА_1 несе відповідальність за правильність ведення складного технологічного процесу, порушення якого може призвести не тільки до виходу із ладу устаткування, а може нести загрозу життю та здоров'ю працівників товариства, навколишньому природному середовищу, систематичність порушення трудової дисципліни є неприпустимим, роботодавцем після неодноразового притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності об`єктивно та правомірно прийнято рішення про звільнення останнього із займаної посади.

Також встановлено, що ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету профспілкової організації «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім», що підтверджується повідомленням голови профспілкової організації «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім» Смолінського О. О. від 11 жовтня 2018 року.

Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмовув наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності правового обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Аналізуючи зміст повідомлення профспілкової організації «Захист праці» у ТОВ «Карпатнафтохім» від 29 листопада 2018 року № 1-в та повідомлення Всеукраїнської незалежної професійної спілки «Захист праці» від 03 грудня 2018 року № 09-р про відмову у наданні згоди на звільнення позивача, апеляційний суд встановив, що в них наводяться доводи щодо відсутності у бездіяльності ОСОБА_1 порушень трудової дисципліни, посадової інструкції (з урахуванням пояснень ОСОБА_1 та свідчень працівників цеху ВХ, які працювали в нічну зміну 09 листопада 2018 року), але у повідомленнях органів профспілки відсутнє правове обґрунтування такої відмови. Суд апеляційної інстанції, оцінюючи рішення профспілкових органів, дійшов висновку, що цими органами не було враховано систематичність допущених ОСОБА_1 протягом незначного періоду часу аналогічних порушень посадових обов`язків, за які він притягнутий до дисциплінарної відповідальності, з якими він погодився, не оскаржуючи накладені на нього дисциплінарні стягнення у вигляді догани.

Апеляційним судом надано належну оцінку вказаним висновкам профспілкових організацій та встановлено, що відмова профспілкових органів у наданні згоди на звільнення позивача із займаної посади є такою, що не може вважатись обґрунтованою.

Як вже зазначалось вище, суд касаційної інстанції згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із урахуванням зазначеного, висновок апеляційного суду про те, що роботодавцем дотримано процедуру звільнення позивача із займаної посади у зв`язку із систематичним порушенням трудових обов`язків щодо здійснення контролю за виконанням функцій (трудових обов`язків) підлеглими працівниками слід визнати таким, що не суперечить вищевказаним вимогам закону.

Ці та інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович