Історія справи

Постанова

Іменем України

11 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 199/8478/21

провадження № 61-6159св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «Акцент-Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2022 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року позовні вимоги акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за договором б/н банківського обслуговування від 05 липня 2018 року у вигляді боргу по кредиту, який станом 08 липня 2021 року складає 21 698,60 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із цим рішенням суду, АТ «Акцент-Банк» було подано апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Акцент-Банк» на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року.

Ухвала мотивована тим, що 30 березня 2022 року представник АТ «Акцент-Банк» надіслав до апеляційного суду апеляційну скаргу на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року. В апеляційній скарзі заявник, серед іншого просив поновити строк на подання апеляційної скарги, вказуючи про те, що копію оскаржуваного рішення він отримав 15 лютого 2022 року, а також зазначав про наявність воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року.

Ухвалою судді Дніпровського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року визнано неповажними зазначені причини пропуску строку на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подачі апеляційному суду заяви про поновлення процесуального строку разом з доказами поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду. Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання вимог ухвали у визначений строк буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до довідки про електронну доставку електронного листа - документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» було доставлено до електронної скриньки АТ «Акцент-Банк» 22 квітня 2022 року о 23:19 год. Однак, станом на 23 червня 2022 року недоліки апеляційної скарги не було усунуто.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 липня 2022 року АТ «Акцент-Банк» надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2022 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2022 року і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2022 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Узагальнення доводів касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що в апеляційній скарзі позивачем було зазначено поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, однак суд апеляційної інстанції безпідставно визнав їх неповажними. Докази надсилання рішення суду першої інстанції на адресу позивача засобами поштового зв`язку у справі відсутні, а оскаржуване рішення надійшло на електронну адресу банку 15 лютого 2022 року. Заявник наголошує, що строк на подання апеляційної скарги закінчувався 10 березня 2022 року, тобто коли в Україні понад два тижні тривала повномасштабна війна, був введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. У банку був запроваджений дистанційний режим роботи з метою збереження життя і здоров`я працівників. Ці обставини унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги та відповідно на думку позивача є поважними причинами на поновлення цього строку.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не находив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2022 року не повною мірою відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

ЄСПЛ вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у цивільному судочинстві.

У статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

За частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє в відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Системний аналіз змісту частини третьої статті 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на підставі вказаної процесуальної норми суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку (у разі її неподання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку, неповажними).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 18 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Разом з тим, якщо процесуальний строк був пропущений до початку війни, питання про його поновлення повинно вирішуватися з врахуванням причин, з яких строк був пропущений, та тривалості пропуску строку до запровадження воєнного стану.

Безумовно, що стан війни в Україні створює об`єктивні перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист.

Проте, в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

Як видно із апеляційної скарги позивача, останній вказував на одну із причин пропуску строку на подання апеляційної скарги - наявність повномасштабної війни в Україні та введення воєнного стану на території України починаючи з 24 лютого 2022 року та станом на день закінчення строку на подання апеляційної скарги (10 березня 2022 року).

Після закінчення строку на подання апеляційної скарги та станом на день подання відповідної апеляційної скарги (30 березня 2022 року) зазначені обставини продовжували мати місце в Україні.

Апеляційний суд, визнаючи в ухвалі від 22 квітня 2022 року неповажною причину пропуску строку на подання апеляційної скарги АТ «Акцент-Банк» - наявність воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року та залишаючи з цих підстав апеляційну скаргу без руху, дійшов такого висновку без належних мотивів.

Суд апеляційної інстанції постановивши ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження від 23 червня 2022 року з підстав не зазначення позивачем поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов такого висновку передчасно, не мотивував його належним чином, та не врахував всі обставини у справі у сукупності.

За таких обставин заслуговують на увагу доводи касаційної скарги в частині того, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та як наслідок - про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Акцент-Банк» на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 127 357 358 ЦПК України та дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

У зв`язку із зазначеним підлягає скасуванню ухвала Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2022 року, з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції (частина четверта статті 406 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу АТ «Акцент-Банк» слід задовольнити, скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Суд, здійснюючи правосуддя, наділений повноваженнями, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, оцінити, чи не буде поновлення такого строку втручанням у принцип правової визначеності, та, враховуючи баланс суспільного і приватного інтересу, дійти висновку про можливість (неможливість) відновлення строку на апеляційне оскарження.

Під час нового розгляду апеляційний суд має повторно вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження з урахуванням принципу «правової визначеності» («res judicata») з викладенням обґрунтованих мотивів, або відмови у поновленні строку та відмови у відкритті апеляційного провадження.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України

у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направляється для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 402 406 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2022 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук