Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.12.2019 року у справі №363/2643/17

Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 363/2643/17

провадження № 61-21474св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство»,

відповідачі: Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гуля В. В., Сліпченка О. І., від 12 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В липні 2017 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» (далі - ДП «Вищедубечанське лісове господарство») з позовом до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області та ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору іпотеки, витребування земельних ділянок із незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що Києво-Святошинською місцевою прокуратурою в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017111200000130, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 13 березня 2017 року встановлено, що:

- рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 304-28-VI від 26 грудня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному окремо, були передані безоплатно у власність земельні ділянки для ведення садівництва площею 0, 12 га кожна в межах с. Новосілки Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області;

- рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 334-31-VI від 08 квітня 2014 року ОСОБА_7 передано безоплатно у власність земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0, 0735 га, в межах села Новосілки, урочище «Плитила» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На підставі зазначених рішень органу місцевого самоврядування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 отримали відповідні свідоцтва про право власності, а земельним ділянками присвоєно кадастрові номери 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100.

Спірні земельні ділянки неодноразово відчужувалися, а на підставі договорів купівлі - продажу від 02 березня 2016 року продані ОСОБА_2

ОСОБА_1

ОСОБА_1 в свою чергу на підставі Договору № 3701 від 05 березня

2016 передала спірні земельні ділянки в іпотеку громадянину Сполучених Штатів Америки ОСОБА_8 .

ДП «Вищедубечанське лісове господарство» згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ - КВ № 003308 від 24 вересня

1998 року має у постійному користуванні земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001.

Згідно зведеного кадастрового плану виготовленого ДП «Київський інститут землеустрою» межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001, яка перебуває у постійному користуванні

ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

Площа накладення земельних ділянок 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0100 на землі лісового фонду становить 0, 0174 га, 0, 0488 га та 0, 0122 га відповідно.

Посилаючись на те, що земельні ділянки незаконно передані у приватну власність ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» без виключення їх з Державного лісового фонду України, прокурор просив суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 304-28-VI

від 26 грудня 2013 року, № 334-31- VI від 08 квітня 2014 року щодо передання земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

- визнати недійсним договір іпотеки укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 від 05 березня 2016 року № 3701;

- витребувати у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099, площею 0, 12 га, земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100, площею 0, 12 га та земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097, площею 0, 0735 га, які розташовані в

с. Новосілки Вишгородського району Київської області;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір у розмірі 4 800 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області, у складі судді Баличевої М. Б., від 13 червня 2019 року у задоволенні позову заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належних і допустимих доказів належності спірних земельних ділянок до земель, які перебувають у постійному користуванні

ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та незаконності винесення Новосілківською сільською радою Вишгородського району Київської області рішень № 304-28-VI від 26 грудня 2013 року, № 334-31- VI від 08 квітня

2014 року суду не надано.

Судом також враховано, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001 яка перебуває у користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» відбулась 30 червня 2016 року, тобто вже після внесення до реєстру відомостей про спірні земельні ділянки, а межові знаки на земельній ділянці 3221886400:36:073:6001 на момент розгляду справи встановлені не були.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 червня

2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Визнано незаконними та скасовано рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №304-28-VI від 26 грудня

2013 року, № 334-31- VI від 08 квітня 2014 року щодо передання земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

Визнано недійсним договір іпотеки укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 від 05 березня 2016 року № 3701.

Витребувано у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099, площею 0, 12 га, земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100, площею 0, 12 га та земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097, площею 0, 0735 га, які розташовані в селі Новосілки, Вишгородського району, Київської області. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове судове рішення, колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував положення статей 7, 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) та статей 118 - 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), надав

не вірну оцінку доказам наявним у справі та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що зведений кадастровий план виготовлений ДП «Київський інститут землеустрою» підтверджує накладання спірних земельних ділянок на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

Пояснення спеціаліста щодо відсутності межових знаків на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», надані в суді першої інстанції, не спростовують зазначені у зведеному кадастровому плані накладення земельних ділянок.

Встановивши, що спірні земельні ділянки накладаються на землі, які перебувають у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», а Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області не мала права розпоряджатися цими землями та надавати їх у власність фізичним особам, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними рішень Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №304-28-VI

від 26 грудня 2013 року, № 334-31- VI від 08 квітня 2014 року щодо передання земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та витребування земельних ділянок із незаконного володіння ОСОБА_1 .

Крім того встановивши, що спірні земельні ділянки, на яких частково розміщені землі лісового фонду України, ОСОБА_1 в порушення вимог статті 6 Закону України «Про іпотеку» передала в іпотеку громадянину США ОСОБА_8 без згоди уповноваженого органу державної влади, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позову і в частині визнання недійсним договору іпотеки.

Вирішуючи питання щодо пропуску прокурором та позивачами строку позовної давності, апеляційний суд врахував доводи прокурора, що про порушення закону при виділенні спірних земельних ділянок йому стало відомо у квітні 2017 року при розслідуванні кримінального провадження та отриманні листа № 09-01/170 від 25 квітня 2017 року ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційних скаргах представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат

Дєдов Є. В. та представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат

Жогіна О. О., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просили скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада

2019 року та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду

від 12 листопада 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 363/3643/17 та витребувано її матеріали з місцевого суду. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду

від 12 листопада 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 у справі

№ 363/3643/17. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії та виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада

2019 року.

У січні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази належності спірних земельних ділянок до земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство». Суду не надано доказів незаконності оспорюваних рішень Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №304-28-VI від 26 грудня 2013 року, № 334-31- VI від 08 квітня 2014 року щодо передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_7 .

Стверджує, що придбала земельні ділянки у законний спосіб та у законного власника, на підставі договорів купівлі-продажу, які не скасовані та не визнані недійсними у встановленому законом порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду свідчить про ознаки непропорційного втручання держави у її право власності.

Звертає увагу касаційного суду, що спір з приводу земель лісового фонду, стосується не земельних ділянок в цілому, а лише їх незначних частин.

ДП «Вищедубечанське лісове господарство» до апеляційного суду було подано заяву з технічною документацією для врахування факту усунення накладки на землі лісогосподарського призначення, а пояснення спеціаліста підтверджують природу даної накладки, як технічної помилки.

Вважає, що прокурором при зверненні до суду пропущено строк позовної давності, а наведені ним причини пропуску зазначеного строку є неповажними.

ОСОБА_8 , як іпотекодержатель та сторона за оспорюваним договором іпотеки був залучений до участі у справі в якості третьої особи, що є порушенням норм процесуального права.

Інформація про оспорюваний договір іпотеки судом взята лише з реєстру, оригінал та копія договору в матеріалах справи відсутні та судами не досліджувались.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, не надав оцінку заявам відповідачів та третіх осіб про застосування наслідків спливу строку позовної давності, що є порушенням норм процесуального права.

Вважає, що апеляційним судом порушено вимоги статей 2, 103 ЦПК України, оскільки суд залишив поза увагою клопотання його представника про необхідність оголошення у справі перерви для вирішення питання щодо доцільності призначення експертизи.

Учасниками справи відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 304-28-VI від 26 грудня

2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожному окремо передано безоплатно у власність земельні ділянки для ведення садівництва площею 0, 12 га кожна в межах с. Новосілки Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На підставі вказаного рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області видано наступні свідоцтва про право власності: серії НОМЕР_1 індексний номер 16299425 видане

17 січня 2014 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 1200 га з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована: Київська область, Вишгородський район,

с. Новосілки; серії САК № 825923 індексний номер 16300329 видане

17 січня 2014 року ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0, 1200 га з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована: Київська область, Вишгородський район,

с. Новосілки.

ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки від 28 січня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 40 та посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Сорокою В. О., відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099 ОСОБА_5

ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки

від 20 вересня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3209 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І. О., відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099 ОСОБА_2

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки

від 02 березня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3471 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099 ОСОБА_1

ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки від 28 січня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 38 та посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Сорокою В. О., відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100 ОСОБА_6

ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 20 вересня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3213 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І. О., відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100 ОСОБА_2

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки

від 02 березня 2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 3469 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Чуловським В. А. відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100 ОСОБА_1 .

Рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області № 334-31-VI від 08 квітня 2014 року ОСОБА_7 передано безоплатно у власність земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 0, 0735 га, в межах села Новосілки, урочище «Плитила» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На підставі вищевказаного рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області Жовтоног В.М. 14 квітня 2014 року видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 індексний номер 20451318 на земельну ділянку площею 0, 0735 га з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097 для ведення індивідуального садівництва, яка розташована: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки.

ОСОБА_7 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки

від 20 вересня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3217 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І. О., відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097 ОСОБА_2

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 02 березня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3470 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Чуловським В. А., відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097 ОСОБА_1

ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки № 3701 від 05 березня 2016 року передала земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 в іпотеку громадянину США ОСОБА_8 , про що внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Апеляційним судом встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ - КВ № 003308 від 24 вересня

1998 року у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» для ведення лісового господарства передана у тому числі земельна ділянка із кадастровим номером 3221886400:36:073:6001.

Згідно зведеного кадастрового плану виготовленого ДП «Київський інститут землеустрою» межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001, яка перебуває у постійному користуванні

ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

Площа накладення на землі лісового фонду спірних земельних ділянок становить, - 0, 0174 га для ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:0099; 0, 0488 га для ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097, 0, 0122 га для ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:0100.

Із листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області

від 26 березня 2018 року № 9-10-0.222-4560/2-18 апеляційним судом встановлено, що до місцевого фонду документації із землеустрою Відділу у Вишгородському районі не передавалась документація із землеустрою щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100, 3221886400:36:073:0097 та технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, наданих у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство» на території Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

27 листопада 2013 року відомості щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 та 14 березня 2014 року відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:0097 були внесені до Державного земельного кадастру на підставі проектів із землеустрою.

Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001 перенесені 30 червня 2016 року із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» .

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу чинній на час подання касаційних скарг) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками; право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них; земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділенні в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України)).

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу (частина друга статті 3 ЗК України ).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства - у частині використання й охорони лісового фонду

Порядок вилучення земельних ділянок наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності визначає стаття 149 ЗК України.

Відповідно до статті 57 ЛК України (в редакції на час прийняття оспорюваних рішень Новосілківською сільською радою) зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.

У разі прийняття рішення щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Розглядаючи спір, який виник у розглядуваній справі, суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин, у відповідності до вказаних норм матеріального права та статей 19, 84 ЗК України, статті 5, 7, 57

ЛК України дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області не мала повноважень на їх передачу у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 .

Передаючи у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7

для садівництва земельні ділянки, які частково накладаються на земельні ділянки передані ДП «Вищедубечанське лісове господарство» для ведення лісового господарства сільська рада, фактично у непередбачений законом спосіб змінила їх цільове призначення. При цьому рішення про вилучення земель у ДП «Вищедубечанське лісове господарство», як постійного землекористувача, не приймалось.

Висновки апеляційного суду про те, що спірні земельні ділянки накладаються на земельну діяльну, що перебуває у постійному користуванні

ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та належить до земель лісового фонду є обґрунтованими.

При цьому колегія суддів враховує, що накладення земельних ділянок із кадастровими номерами 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001, яка призначена для ведення лісового господарства та перебуває у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство» підтверджено, як наданим прокурором зведеним кадастровим планом виготовленим ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», відомостями публічної кадастрової карти України, так і складеним інженером-землевпорядником ОСОБА_9 на замовлення ОСОБА_1 топографічно-геодезичним вишукуванням.

За таких обставин правильними є висновки апеляційного суду про те, що Новосілківська сільська рада не мала права передавати земельні ділянки із кадастровими номерами 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 для ведення садівництва.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові

від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388

ЦК України.

Верховний Суд погоджується з тим, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада

2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) зазначено, що у спорах щодо земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема, без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель лісового фонду з державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Оскільки земельні ділянки вибули із володіння ДП «Вищедубечанське лісове господарство» не з його волі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про витребування їх із чужого незаконного володіння від добросовісного набувача ОСОБА_1 на підставі статті 388 ЦК України.

Витребування спірних земельних ділянок з володіння ОСОБА_1 відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі статті 388 ЦК України у зв`язку з порушенням органом місцевого самоврядування низки вимог ЛК України та ЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Доводи заявників про безпідставне витребування у ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0, 12 га, 0, 12 га та 0, 0735 га, в той час як площа накладень на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні

ДП «Вищедубечанське лісове господарство» складає 0, 0174 га, 0, 0488 га та 0, 0122 га відповідно, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно із положеннями частини першої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка стає об`єктом цивільних прав після її формування. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина третя статті 79-1 ЗК України). Спірним земельним ділянкам, які були незаконно передані у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , а на час вирішення справи судами перебували у власності ОСОБА_1 , присвоєно кадастрові номери 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100, тому саме ці земельні ділянки можуть бути об`єктом цивільних прав та як наслідок об`єктом витребування у порядку статті 388 ЦК України.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 жовтня

2019 року в справі № 682/1711/15-ц.

При цьому постанова апеляційного суду лише відновлює правове становище, яке існувало до прийняття Новосілківською сільською радою оспорюваних рішень тане є підставою для збільшення розміру земельної ділянки, що була передана у постійне користування ДП «Вищедубечанське лісове господарство», як помилково вважали заявники.

У разі, якщо під час виконання постанови апеляційного суду виникне необхідність в її роз`ясненні, суд, який ухвалив судове рішення за наявності підстав передбачених статтею 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного чи приватного виконавця може роз`яснити свою постанову.

Верховний Суд також вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції договір іпотеки № 3701 від 05 березня 2016 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886400:36:073:0097, 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100 в іпотеку громадянину США ОСОБА_8 , укладено із порушенням вимог статті 6 Закону України «Про іпотеку», що є підставою для визнання зазначеного правочину недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Жогіна О. О. та представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дєдов Є. В., заперечуючи проти позову прокурора, заявили про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Прокурор заперечуючи проти вказаних заяв, просив врахувати, що про порушення прав держави в результаті прийняття оспорюваних рішень Новосілківською сільською радою, йому стало відомо під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а

ДП «Вищедубечанське лісове господарство» і Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства вказували, що про порушення своїх прав довідались із матеріалів розглядуваної справи.

Апеляційний суд, надав оцінку заявам представників відповідача та третьої особи про застосування наслідків спливу строку позовної давності та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав передбачених частиною четвертою статті 267 ЦК України.

З приводу доводів касаційної скарги про безпідставне відхилення апеляційним судом клопотання представника ОСОБА_2 про перенесення слухання справи для вирішення питання щодо доцільності призначення по справі судової земельно-технічної експертизи, касаційний суд враховує, що призначення судової земельно-технічної експертизи в даній справі не є обов`язковим (стаття 105 ЦПК України), а крім того ОСОБА_2 не був позбавлений права в суді першої інстанції надати висновок експерта підготовлений на його замовлення (частина третя статті 102 ЦПК України).

Заяві ДП «Вищедубечанське лісове господарство» від 21 жовтня 2019 року щодо врахування факту усунення накладки на землі лісогосподарського призначення, апеляційний суд надав відповідну оцінку в своїй постанові, врахувавши при цьому відомості із публічної кадастрової карти України, державного земельного кадастру та поземельних книг.

Доводи касаційних скарг про те, що спірні земельні ділянки були придбані за відплатними договорами купівлі-продажу, а тому не можуть бути витребувані, колегія суддів відхиляє на підставі пункту 3 частини першої статті 388

ЦК України.

Відсутність у Державному земельному кадастрі під час формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886400:36:073:0099, 3221886400:36:073:0100, 3221886400:36:073:0097 відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:6001 не впливає на правовий статус земельних ділянок та обсяг прав ДП «Вищедубечанське лісове господарство» щодо користування земельними ділянками згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ - КВ

№ 003308 від 24 вересня 1998 року.

У справі, яка переглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судами обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Доводи ОСОБА_1 щодо помилкового залучення ОСОБА_8 , до участі у справі в якості третьої особи, а не відповідача, на висновки колегії суддів за результатами розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не впливають, ОСОБА_1 не надала документів на представництво в суді інтересів ОСОБА_8 , а останній, реалізуючи свої процесуальні права на власний розсуд, постанову апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржив.

Інші доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а переважно спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) сформульовано правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у чинній редакції. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України, в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников Н. Ю. Сакара О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович