Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.06.2018 року у справі №575/1144/17

Постанова

Іменем України

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 575/1144/17

провадження № 61-36010св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Розсоші»,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Розсоші», підписану адвокатом Мальченко ДенисомВолодимировичем, на рішення Великописарівського районного суду Сумської області

від 23 листопада 2017 року у складі судді В'юник Н. Г. та постанову апеляційного суду Сумської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Криворотенка В. І., Левченко Т. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Розсоші» (далі - ТОВ «Розсоші»), третя

особа ? Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив зобов'язати ТОВ «Розсоші» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, номер запису про право власності 16893199, дата державної реєстрації 11 жовтня 2016 року, що належить йому на праві власності.

Позовна заява мотивована тим, що вказана земельна ділянка передана йому у власність в розмірі 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, але ТОВ «Розсоші», в користуванні якого дана земельна ділянка перебувала відповідно договору оренди від 05 травня 2006 року вважає, що його право на користування земельною ділянкою порушено, звернулося за захистом свого права до Господарського суду Сумської області, та продовжує користуватися земельною ділянкою, чим порушує його права, як землевласника.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області

від 23 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_1, номер запису про право власності 16893199, дата державної реєстрації 11 жовтня 2016 року, що належить на праві власності ОСОБА_4

Зобов'язано ТОВ «Розсоші» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, номер запису про право власності 16893199, дата державної реєстрації 11 жовтня 2016 року, що належить на праві власності ОСОБА_4

Рішення суду мотивовано тим, що на час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 вона перебувала у державній власності, розпорядником якої є Головне Управління Держгеокадастру в Сумській області, тобто він отримав її у законний спосіб і його право власності підлягає захисту, оскільки представник відповідача не заперечував факту використання земельної ділянки, яка є власністю ОСОБА_4

Постановою апеляційного суду Сумської області від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Розсоші» залишено без задоволення.

Рішення Великописарівського районного суду Сумської області

від 23 листопада 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Розсоші», суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

10 травня 2018 року ТОВ «Розсоші» через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 23 листопада

2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 03 квітня

2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно не зупинили провадження у справі до набрання законної сили судових рішень у справах № 575/461/17 та № 920/753/16.

Судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про відвід судді.

Позивачем не доведено, що саме його земельна ділянка знаходиться в лощині земельних ділянок, які перебувають у користуванні ТОВ «Розсоші».

Судом не залучено до участі справі в якості третьої особи ФГ «Агрород».

Відповідач не отримував відповіді від Головного управління Держгеокадастру у Сумській області щодо продовження дії договору оренди, а тому він вважається таким, що є продовженим.

Доводи інших учасників справи:

18 липня 2018 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ТОВ «Розсоші» залишити без задоволення, а рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 03 квітня 2018 року залишити без змін.

20 липня 2018 року Головного управління Держгеокадастру у Сумській області через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ТОВ «Розсоші» залишити без задоволення, а рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 23 листопада

2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 03 квітня

2018 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Великописарівського районного суду Сумської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій:

Судами встановлено, що 05 травня 2006 року між Великописарівською районною державною адміністрацією Сумської області та ТОВ «Розсоші» був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Великописарівському відділі Сумської регіональної філії ДІЇ «Центр ДЗК» від 20 червня 2006 року за № 040662803237.

Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Розсоші», до складу земельної ділянки загальною площею 57,6032 га входять земельні ділянки: кадастровий номер НОМЕР_2 площею

21,5539 га; кадастровий номер НОМЕР_3 площею 16,5799 га; кадастровий номер НОМЕР_4 площею 19,4694 га.

Відповідно до пунктів 1, 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,6032 га (рілля), що знаходяться в межах території Розсошівської сільської ради Великописарівського району Сумської області. Земельна ділянка в натурі площею 57,6032 га була передана орендодавцем орендареві за актом приймання-передачі від 05 травня

2006 року.

Згідно пункту 6 договору оренди, договір укладено на 10 років з моменту набрані ним чинності. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Виготовлено проект встановлення меж сільських населених пунктів в межах Великописарівського району Сумської області, з якого слідує, що землі, які включено до земель відведених для ТОВ «Розсоші» частково знаходяться в межах населеного пункту. Крім того, рішеннями Розсошівської сільської ради Великописарівського району Сумської області затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, тобто передані громадянам у приватну власність, що свідчить про зменшення розміру орендованої площі та меж земель, які передані в оренду ТОВ «Розсоші».

Листом від 02 грудня 2016 року за підписом заступника голови комісії з ліквідації Відділу Держгеокадасту у Великописарівському районі Сумської області було інформовано Головне Управління Держгеокадастру в Сумській області, що при укладенні договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 19,4694 га Великописарівською районною державною адміністрацією було перевищено повноваження, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, а відповідно договір оренди земельної ділянки не відповідає діючому законодавству.

20 травня 2016 року ТОВ «Розсоші» звернулося з клопотанням про поновлення строку договору оренди земельної ділянки зі змінами. В клопотанні посилається на статтю 33 Закону України «Про оренду землі» та зазначило, що підставою для поновлення договору оренди є належне виконання обов'язків за умовами договору від 05 травня 2006 року, але просить поновити строк дії договору на земельну ділянку лише площею 30,1338 га.

22 червня 2016 року ТОВ «Розсоші» направлено відповідь Головним управління Держгеокадастру у Сумській області, з якої слідує, що строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 05 травня 2006 року між ТОВ «Розсоші» та Великописарівською районною державною адміністрацією, та зареєстрованого 20 червня 2006 року, площею 57,6032 га на території Розсошівської сільської ради Великописарівського району Сумської області закінчився.

З листа слідує, що до клопотання про поновлення договору оренди землі ТОВ «Розсоші» не надало необхідних документів, просить поновити договір на меншу площу земельної ділянки, не всі земельні ділянки сформовані та внесені до Державного земельного кадастру. Крім того, Головне Управління Держгеокадастру в Сумській області не погодилось з розміром орендної плати, зазначає, що розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки рекомендований Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 14 грудня 2015 року, а саме рекомендує утриматись від укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності на без конкурентних засадах строком більше 7 років та встановлення розміру орендної плати на рівні менше 8 відсотків від нормативної грошової оцінки. Отже, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилось. Поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 травня 2006 року, дія якого закінчилась 20 червня 2016 року, може здійснюватися лише в порядку одержання земельної ділянки на праві оренди на загальних підставах.

Наказом Управління Держгеокадастру у Сумській області від 05 жовтня

2016 року № 18-4286/16-16-СГ ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер НОМЕР_1, реєстраційний номер 1054496859212, для ведення особистого селянського господарства, та 11 жовтня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності.

Згідно затвердженому проекту землеустрою актом прийомки-передачі знаків на зберігання від 16 серпня 2016 спірна земельна ділянка була виділена позивачу на місцевості.

27 жовтня 2016 року ОСОБА_4 передав вказану земельну ділянку в оренду ФГ «Агрород».

Відповідно до висновку Велико-Писарівського відділення поліції ГУ НП в Сумській області від 13 травня 2017 року, за результатами перевірки звернення ОСОБА_7 (бухгалтер ФГ «Агрород»), було встановлено, що ТОВ «Розсоші» обробляє землю в селі Розсоші Великописарівського району Сумської області, яка належить на праві власності учасникам АТО та передана в оренду ФГ «Агрород». ТОВ «Розсоші» обробляє земельну ділянку, яка передана йому в оренду Великописарівською районною державною адміністрацією. Заборона на її обробіток відсутня.

Відповідно до статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно із статтею 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Таким чином, з моменту внесення запису про право власності на земельну ділянку, позивачем було набуто право власності.

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті

321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 317 ЦК України).

У свою чергу, нормами частини першої статті 212 ЗК України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України (стаття 153 ЗК України).

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи, правильно визнав самовільне використання земельної ділянки позивача вже після закінчення строків дії договору оренди від 05 травня

2006 року.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи заявника про те, що суди попередніх інстанцій не зупинили провадження у справі до набрання законної сили судових рішень у справах

№ 575/461/17 та № 920/753/16 є безпідставними, оскільки зупинення провадження у справі - це тимчасове зупинення розгляду справи, у зв'язку з обставинами, які перешкоджають розгляду справи. ТОВ «Розсоші» не наведено жодних обґрунтованих доводів, щодо неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судових рішень по справах № 575/461/17 та 3 920/753/16.

Не є підставою для скасування оскаржуважних судових рішень доводи заявника про те, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про відвід судді.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Розсоші», підписану адвокатом Мальченко ДенисомВолодимировичем, залишити без задоволення.

Рішення Великописарівського районного суду Сумської області

від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Сумської області від 03 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська