Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №459/2618/17 Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №459/26...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 459/2618/17

провадження № 61-47902св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю медичний центр «Андромеда»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області, у складі судді Рудакова Д. І., від 05 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О., від 03 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»№ 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю медичний центр «Андромеда» (далі - ТОВ МЦ «Андромеда») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона перебувала у трудових відносинах із ТОВ МЦ «Андромеда».

26 липня 2017 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я вона звернулася про надання медичної допомоги, про що повідомила керівника медичного центру.

01 вересня 2017 року на її поштову адресу надійшло повідомлення директора ТОВ МЦ «Андромеда» від 29 липня 2017 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до наказу № 20170729-2 від 29 липня 2017 року через її відсутність на робочому місці більше трьох годин - 26 липня 2017 року, та враховуючи те, що вказане порушення неодноразове, вона звільнена з роботи на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Позивач стверджує, що жодних порушень трудового законодавства за весь період перебування у трудових відносинах з відповідачем нею не вчинялося, а в час установлення її відсутності на робочому місці вона перебувала на лікуванні, тому вважає, що її було незаконно звільнено з роботи на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахування уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ № 20170729-2 від 29 липня 2017 року про її звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, поновити її на посаді сестри медичної сестри ТОВ МЦ «Андромеда» з 29 липня 2017 року, стягнути із ТОВ МЦ «Андромеда» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 липня 2017 року до дня поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем усупереч положень частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів про поважність причин її відсутності на роботі 26 липня 2017 року. Надання медичної виписки від 28 липня 2017 року з виправленнями свідчить про те, що позивач не зверталась за медичною допомогою, а лише зафіксувала заднім числом факт прийому у лікаря, що не вважатися доказом про поважність причини її відсутності на робочому місці 26 липня 2017 року, а є прогулом без поважних причин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявника. Непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, а ОСОБА_1 листок непрацездатності не відкривався, доказів протилежного остання суду не надала. Виписка медичної установи заповнена з порушенням інструкції з діловодства, а саме дата народження ОСОБА_1 виправлена. Також у даній виписці неправильно вказано місце роботи останньої. Крім того, ця виписка була видана ОСОБА_1 28 липня 2017 року, тобто саме у той час, коли вона була на роботі. Оспорюваний позивачем наказ про її звільнення був винесений у порядку, визначеному трудовим законодавством.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи. Підстави для її звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України відсутні. 26 липня 2017 року вона заздалегідь повідомила керівництво про те, що їй потрібно до лікаря, про що у подальшому вона надала відповідну довідку. Порушень трудового законодавства за весь час її роботи у відповідача нею не вчинялось.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 квітня 2018 року і постанови Апеляційного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 у касаційному провадженні № 61-47902св18 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справу розподілено судді-доповідачу.

18 лютого 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ТОВ МЦ «Андромеда» у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із ТОВ МЦ «Андромеда».

Відповідно до акту № 4 від 26 липня 2017 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі 26 липня 2017 року протягом робочого дня.

Згідно з актом № 4 від 27 липня 2017 року ОСОБА_1 відмовилась надати письмові пояснення щодо невиходу на роботу 26 липня 2017 року. Акт про відсутність на роботі від 26 липня 2017 року підписувати відмовилась.

Відповідно до наказу від 29 липня 2017 року № 20170729-2 ОСОБА_1 , сестра медична, 26 липня 2017 року була відсутня на роботі протягом робочого дня без поважних причин, у зв`язку з чим останню звільнено 29 липня 2017 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (а. с. 4).

Листом ТОВ МЦ «Андромеда» від 31 липня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про її звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 не оспорює факт своєї відсутності на роботі 26 липня 2017 року та стверджує, що була відсутня на робочому місці з поважних причин, у зв`язку з погіршенням свого стану здоров`я, та звернулася про надання медичної допомоги, про що повідомила керівника медичного центру.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 399/VI ОСОБА_1 26 липня 2017 року відвідувала Комунальну 4-ту міську лікарню м. Львова (далі - К4МЛ м. Львова). Виписку надано 28 липня 2017 року (а. с. 29).

У витягу з книги запису викликів лікаря додому міститься запис про звернення ОСОБА_1 26 липня 2017 року за медичною допомогою до лікарів К4МЛ м. Львова (а. с. 53, зворот).

Звернення ОСОБА_1 26 липня 2017 року за медичною допомогою також підтверджується статистичним талоном, виданим у К4МЛ м. Львова (а. с. 56).

У витязі журналу реєстрації витягів (ф-027/о) з амбулаторних карт ВСМ № 6 міститься запис про видачу ОСОБА_1 виписки з медичної карти амбулаторного хворого (а. с. 58, зворот).

Встановлено, що у медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_1 та у журналах реєстрації аналізів відсутні записи про призначення чи видачу направлень на здачу аналізів.

Листок непрацездатності ОСОБА_1 у К4МЛ м. Львова з 26 липня 2017 року по 20 грудня 2017 року не видавався.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.

Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.

Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази.

Відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (Ухвала Верховного Суду України від 31 жовтня 2002 року у справі № 6-10006кс02).

Суди прийшли до правильного правового висновку, що тимчасова непрацездатність працівника підтверджується листком непрацездатності, проте наявність поважних причин неявки на роботі визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча вона і не була підтверджена листком непрацездатності.

Висновки місцевого суду, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про неможливість врахування виписки із медичної карти, оскільки вона має виправлення у даті народження заявника, є необґрунтованими. Матеріали справи свідчать про звернення позивача у день відсутності на роботі за медичною допомогою і ці обставини не спростовані.

У разі, якщо у суду виникли сумніви у достовірності записів у медичній документації, він мав право перевірити їх достовірність шляхом запиту до відповідного медичного закладу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив правильність висновків суду першої інстанції, не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги та доказам, зібраним у справі, формально погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки вказані недоліки, допущені судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, постанова апеляційного підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

При розгляді справи апеляційному суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, надати мотивовану відповідь на всі основні аргументи сторін, зокрема надати належну оцінку актам відповідача від 26 та 27 липня 2017 року.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Львівської області від 03 вересня 2018 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати