Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.04.2019 року у справі №658/3625/17

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 658/3625/17-ц

провадження № 61-7853 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 ;

представник відповідача - ОСОБА_4 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області у складі судді Под`ячевої І. Д. від 29 жовтня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., від 11 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який

було уточнено, до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку

у спільному майні.

Позовна заява мотивована тим, що він та ОСОБА_3 є співвласниками нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, який розташований

по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 на підставі рішення Каховського міськаройнного суду Херсонської області від 03 листопада 2015 року про визнання права власності у порядку спадкування належить 2380/100000 часток вказаної нежитлової будівлі, а йому на підставі договорів дарування від 25 квітня

2014 року, від 06 квітня 2015 року, від 15 травня 2015 року, укладених ним із власниками паїв відповідно до частки кожного, - 97620/100000 часток відповідно. Вказував, що сумісне використання майна є неможливим, оскільки він намагався врегулювати це питання, направивши відповідачці листа, однак вона на нього не відреагувала. Жодних заходів щодо збереження об`єкта нерухомості протягом чотирнадцяти років, тобто з часу розпаювання майна між співвласниками, вона не вживала. Натомість він має намір реалізувати своє право власності з метою збереження цільового призначення цеху батьківського стада курей та використання його за призначенням. Частка відповідачки є незначною, вона не вчиняє будь-яких дій щодо реалізації свого права власності. Оскільки висновком судово-будівельної експертизи від 19 квітня 2018 року встановлено, що реальний поділ майна є неможливим, позивач вважав, що є підстави для припинення права власності відповідачки на частку у спільному майні зі сплатою їй відповідної компенсації, яка згідно з вищевказаним висновком експертизи становить 142 066 грн.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: припинити право власності ОСОБА_3 на 2380/100000 часток нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, який розташований по

АДРЕСА_1 ; визначити вартість частки ОСОБА_3 з метою сплати їй грошової компенсації; визнати за ним права власності на 2380/100000 часток у спільній частковій власності; визнати за ним права власності на 100000/ 100000 часток спірної нежитлової будівлі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області

від 29 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Припинено право власності ОСОБА_3 на 2380/100000 часток

нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, який розташований

по АДРЕСА_1 та виплачено ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості цих часток у розмірі 142 066 грн, яка внесена ОСОБА_1 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області за квитанцією від 25 жовтня 2018 року.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 2380/100000 часток нежитлової будівлі - цех батьківського стада курей, що знаходиться

по АДРЕСА_1 . В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що відповідачці належить 2380/100000 часток у спільному майні,

а позивачу - 97620/100000 частки, саме він займається утриманням

та обслуговуванням всього майна за свій рахунок, майно неможливо поділити в натурі без втрати його цільового призначення. При цьому позивачем перераховано компенсацію вартості часток на депозитний рахунок суду у розмірі, визначеному висновком судово-будівельної експертизи від 19 квітня 2018 року, що є гарантією отримання відповідачкою компенсації. Таким чином, існують всі чотири умови, передбаченні положеннями статті 365 ЦК України, які виправдовують припинення права власності особи у спільному майні і внаслідок цього втручання у право власності відповідачки є справедливим та виправданим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишено без задоволення, а рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 жовтня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши також, що частка відповідачки є незначною та припинення на неї права власності з отриманням компенсації вартості майна не завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки з 2002 року, тобто з моменту, коли вказана частка була отримана чоловіком відповідачки і після того, як вона набула на неї право власності у порядку спадкування, жодного інтересу до належного їй майна вона не проявила. При цьому згідно з судово-будівельної експертизи від 19 квітня 2018 року провести виділ часток в натурі із збереженням цілісності об`єкта нерухомості за його функціональностю не представляється можливим. Тобто частка не може бути виділана в натурі, спільне володіння і користування майном співвласниками є неможливим, а позивачем внесена вартість частки відповідачки на депозитний рахунок суду, що узгоджується із вимогами частини другої статті 365 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Каховського міськрайонного суду Херсонської області.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку

у спільному майні призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - мотивована ти, що суди неправильно застосували положення статті 365 ЦК України

щодо наявності умов для примусового припинення права власності співвласника на частку у спільному майні, оскільки не врахували, що частка відповідачки у майні в перерахунку на квадратні метри, а також за вартісними показниками, визначеними висновком експерта № 297/08/2018 від 28 серпня 2018 року, є значною. Крім того, суди не звернули уваги на те, що експертом визначена технічна можливість поділу майна, що перебуває у спільній, частковій власності, так як запропоновано чотири варіанти поділу нежитлової будівлі - цеху батьківського стада курей. Також суди не врахували, що спільне володіння та користування спірним майном є неможливим, але не через її дії, а через те, що позивач не допускає відповідачку на об`єкт нерухомості, не надає їй можливості користуватися та розпоряджатися належної їй часткою. При цьому відповідачка є людиною похилого віку, а тому позбавлення її права власності на 486,32 кв. м цеху батьківського стада курей, що відповідає відсотковому співвідношенню її частки у праві власності, завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім`ї. Також суди не врахували, що між сторонами існує спір щодо вартості частки відповідачки у спільному майні, оскільки згідно з висновку судово-будівельної експертизи від 19 квітня 2018 року вартість цеху батьківського стада курей становить 5 969 154 грн, тоді як згідно з висновку експерта

№ 297/08/2018 від 28 серпня 2018 року - 31 736 000 грн. При цьому позивачем було внесено на депозитний рахунок суду лише 142 066 грн,

тобто із розрахунку висновку судово-будівельної експертизивід 19 квітня 2018 року. Таким чином, порушено положення частини другої статті 365 ЦК України, оскільки у разі покладення судами за основу висновок експерта

№ 297/08/2018 від 28 серпня 2018 року будуть порушені права відповідачки на гарантію платоспроможності позивача, так як внесеної суми на депозит суду не забезпечить вартість частки відповідачки у спільному майні.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Цех батьківського стада курей, який розташований по

АДРЕСА_1 , був власністю сільськогосподарського підприємства «Ювілейний» та у 2002 році був розпайований між співвласниками майна.

ОСОБА_3 на підставі рішення Каховського міськаройнного суду Херсонської області від 03 листопада 2015 року про визнання права власності у порядку спадкування належить 2380/100000 часток вказаної нежитлової будівлі, а ОСОБА_1 на підставі договорів дарування

від 25 квітня 2014 року, від 06 квітня 2015 року, від 15 травня 2015 року, укладених ним із власниками паїв відповідно до частки кожного, - 97620/100000 часток відповідно.

07 травня 2015 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку під спірним об`єктом нерухомого майна загальною площею 12,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області.

У 2015-2016 роках ОСОБА_1 , як власником 97,62 % цеху, було проведено ремонтні роботи та здійснено перепланування та зміну загальних параметрів деяких приміщень цеху батьківського стада курей.

Весь об`єкт нерухомості, тобто цех батьківського стада курей, який складається з декількох нежитлових приміщень та розташований на земельній ділянці загальною площею 12,39 га, утримується ОСОБА_1 , а саме охорона території, ремонт приміщень, тобто позивач несе витрати на утримання та збереження спільного майна.

25 січня 2016 року позивач надіслав на адресу ОСОБА_3 листа із пропозицію щодо укладання договору про виділ в натурі частки нерухомого майна - цеху батьківського стада курей зі спільної часткової власності. Одночасно позивач запропонував, що у разі недосягнення компромісу стосовно виділу в натурі частки з нерухомого спільного майна або якщо поділ неможливий у зв`язку із втратою цільового призначення майна, перерахувати ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості об`єкта нерухомого майна, який є спільною частковою власністю у розмірі 2,38 % вартості цього майна, визначеного незалежною експертною оцінкою.

Лист отриманий відповідачкою 05 лютого 2016 року. Доказів про надання відповіді ОСОБА_1 як співвласнику майна відповідачка суду не надала.

За клопотанням представника позивача судом було призначено судово-будівельну експертизу, яку доручено провести експерту Андреєвій О. А.

За результатами дослідження експертом надано висновок № 35-17-1412

від 19 квітня 2018 року про те, що провести виділ часток в натурі 97620/100000 належних ОСОБА_1 та 2380/100000 належних

ОСОБА_3 , з нежитлової будівлі (цеху батьківського стада курей), що знаходиться по АДРЕСА_1 , із збереженням цілісності об`єкту дослідження

(без втрат цільового призначення майна) за його функціональністю технічно не представляється можливим. Одночасно експертом було визначено ринкову вартість нежитлової будівлі станом на 01 січня 2018 року у розмірі

5 969 154 грн, станом на 01 січня 2015 року у розмірі 3 249 846 грн. При цьому вартість часток співвласників станом на 01 січня 2018 року складає: частка ОСОБА_1 - 5 827 088 грн, частка ОСОБА_3 - 142 066 грн; станом

на 01 січня 2015 року частка ОСОБА_1 - 3 172 500 грн, частка

ОСОБА_3 - 77 346 грн.

За висновком експерта № 297/08/2018 від 28 серпня 2018 року ОСОБА_5 , наданого до суду представником ОСОБА_3 , ринкова вартість нежитлових будівель та споруд, що розташовані по

АДРЕСА_1 , становить

31 736 000 грн. Також зазначеним висновком експерта запропоновано чотири варіанти поділу спірного нерухомого майна - цеху батьківського стада курей.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку

у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Згідно з вимогами частини другої статті 365 ЦК України ОСОБА_1

вніс на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області грошову суму, визначену експертним висновком від 19 квітня 2018 року, а не від 28 серпня 2018 року, що підтверджується квитанцією від 25 жовтня 2018 року.

Пред`являючи позов про припинення права на частку у спільному майні, ОСОБА_1 посилався на те, що частка відповідачки у майні є незначною і не може бути виділена в натурі, а тому спільне користування цим майном є неможливим.

Зі змісту статті 365 ЦК України припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої вищевказаної статті умов та з урахуванням того, чи таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об'єкта, який є спільним майном.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах: від 16 січня 2012 року № 6-81цс11; від 19 лютого 2014 року № 6-4цс14; від 02 липня 2014 року № 6-68цс14. Така судова практика є незмінною.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 посилалася на те, що розмір

її частки у спільному майні у перерахунку на площу нежитлових будівель, а також за вартісними показниками, визначеними висновком експерта

№ 297/08/2018 від 28 серпня 2018 року, є значною, а тому припинення її права власності на частку у спірному майні завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї. При цьому висновки експертиз, наданих сторонами у справі, суттєво різняться щодо вартості частки відповідачки у спільному майні, оскільки згідно з висновку судово-будівельної експертизи від 19 квітня

2018 року вартість цеху батьківського стада курей становить 5 969 154 грн, тоді як згідно з висновку експерта № 297/08/2018 від 28 серпня 2018 року - 31 736 000 грн.

Також ОСОБА_3 посилалася на те, що у висновку судово-будівельної експертиз експерта від 28 серпня 2018 року описані реальні варіанти поділу спірного нерухомого майна, які є технічно можливими.

Апеляційний суд у порушення вимог статей 76-80, 367 ЦПК України на зазначені доводи ОСОБА_3 належної уваги не звернув, не перевірив, чи не завдасть таке припинення права власності на частку у спільному майні істотної шкоди її інтересам та інтересам членів її сім`ї, а також взагалі не дослідив та не оцінив запропоновані висновком експерта № 297/08/2018

від 28 серпня 2018 рокуваріанти поділу часток спільного майна між співвласниками, чи буде такий варіант розподілу відповідати інтересам кожного із сторін у справі.

Крім того, апеляційний суд, відхиляючи висновок експерта № 297/08/2018

від 28 серпня 2018 року, яким запропоновано чотири варіанти поділу спірного нерухомого майна, та беручи за основу висновок судово-будівельної експертизи від 19 квітня 2018 року, виготовлений на замовлення позивача, не звернув уваги на те, що результати предмету їх дослідження суттєво різняться. Також, заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 посилалися на те, що строк дії висновку судово-будівельної експертизи від 19 квітня 2018 року в частині визначення вартості спірного майна сплив (шість місяців).

Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Крім того, апеляційний суд не надав належної правової оцінки доводам і поданими відповідачкою доказам того, що на спірному об`єкті наявне самочинне будівництво, що підтверджується і висновком експерта

№ 297/08/2018 від 28 серпня 2018 року. Апеляційний суд не визначився з тим, чи можливе, у разі доведення цього факту, вчинення з таким майном будь-яких юридично важливих дій (поділу, виділу тощо), що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеного у постановах: від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13, від 30 вересня 2015 року

у справі № 6-286цс15.

Таким чином, апеляційний суд не дослідив усіх обставин справи та дійшов передчасного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні з підстав, заявлених у позові.

У зв`язку з наведеним оскаржуване судове рішення апеляційного суду не можна вважати законним й обґрунтованим.

Згідно з пунктами 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець