Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 766/2199/24

провадження № 61-2575св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2024 року у складі судді Зуб І. Ю. та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Майданіка В. В., Склярської І. В.,і виходив з такого.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

2. На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що 05 квітня 2012 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , про що Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області складено актовий запис № 113. Крім того, у нього з відповідачкою є спільний син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Посилався на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя та відсутність взаєморозуміння, шлюбні відносини фактично припинені, подальше збереження шлюбу неможливе.

4. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: розірвати шлюб, укладений 05 квітня 2012 року між ним та ОСОБА_2 .

Стислий виклад позиції відповідачки

5. ОСОБА_2 заперечувала проти розгляду поданого позивачем позову, посилаючись на наявність шлюбно-розлучного процесу у м. Брест, Франція. Зазначала про обізнаність позивача про наявність її позову про розірвання шлюбу за їх місцем проживання у м. Брест Французької Республіки. Наголошувала, що поданий ОСОБА_1 позов до Херсонського міського суду підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право».

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня

2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без розгляду.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки на розгляді суду у м. Брест Французької Республіки перебуває справа між тими ж сторонами і про той саме предмет, в якій провадження розпочато до подачі даного позову, з урахуванням положень статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» та пункту 4 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України поданий у цій справі позов підлягає залишенню без розгляду.

8. Постановою Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2024 року залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для залишення позову без розгляду. Зазначено, що вимоги ОСОБА_2 у поданій нею до суду Франції позовній заяві в частині розірвання шлюбу та вимоги ОСОБА_1 у позові, поданому до Херсонського міського суду Херсонської області, є тотожними, спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, при цьому українська юрисдикція була залучена до справи пізніше, ніж французька.

Узагальнені доводи касаційної скарги

10. 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2024 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11. Підставою касаційного оскарженняухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2024 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Закону України «Про міжнародне приватне право». Посилається на те, що суди неправильно застосували пункт 4 частини першої статті 257 ЦПК України.

12. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для залишення його позову без розгляду, неправильно визначили дату подання заяви про розірвання шлюбу у Франції. Акцентує увагу на тому, що датою повідомлення французького суду про наявність спору про розірвання шлюбу є 27 березня 2024 року (дата вручення до канцелярії судової повістки), що відповідає положенням статті 754 Цивільного процесуального кодексу Франції. Натомість Херсонський міський суд Херсонської області був повідомлений про початок розгляду справи 13 березня 2024 року.

13. Вважає помилковим застосуванням до спірних правовідносин положень Регламенту Європейського Союзу № 2019/1111 від 25 червня 2019 року, з огляду на те, що його положення застосовуються у разі виникнення спорів за участю громадян країн членів Європейського Союзу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2024 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 766/2199/24, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

15. 18 березня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

17. 25 березня 2025 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Троянда О. В., через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

18. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для розгляду справи українським судом.

19. Акцентує увагу на тому, що позивачу було добре відомо, що відповідачка працює та проживає у Франції з 2019 року, їх спільний син почергово проживає у батька та матері, а тому юрисдикція українського суду не встановлена.

20. Судом першої інстанції загальної юрисдикції м. Брест від 12 листопада

2024 року було відхилено клопотання ОСОБА_1 про визначення міжнародної підсудності (заперечення проти розгляду справи французьким судом). Зазначене рішення було переглянуто в апеляційному порядку та рішенням апеляційного суду м. Ренн Французької Республіки від 17 березня 2025 року залишено без змін. Встановлено, що датою залучення до справи судді по сімейним справам є 08 лютого 2024 року. З 08 лютого 2024 року справа про розірвання шлюбу сторін перебуває у провадженні суду м. Брест Французької Республіки.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. 05 квітня 2012 року сторони зареєстрували шлюб, про що Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області складено актовий запис № 113.

22. Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23. 23 серпня 2023 року адвокат ОСОБА_7 - П`єр Мішеле звернувся з листом до ОСОБА_4 з повідомленням, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) звернулась до адвоката з наміром розірвати шлюб, запропоновано зв`язатись з адвокатом, який вийде на контакт для обговорення цього питання.

24. 08 лютого 2024 року адвокат ОСОБА_7 звернувся до судового виконавця щодо вручення ОСОБА_1 позовної заяви про розірвання шлюбу, яку 26 березня 2024 року вручено останньому.

Позиція Верховного Суду

25. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

26. Відповідно до положень абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

28. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

29. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

30. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

31. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

32. Спірні правовідносини відрізняються суб`єктним складом, ураховуючи, що згідно з даними позовної заяви позивач є громадянином Французької Республіки.

33. Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до вимог статей 2 497 ЦПК України повинні керуватися нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.

34. Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).

35. У пункті 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

36. Положеннями статей 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

37. Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

38. Відповідно до статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

39. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та про наявність таких підстав суду стало відомо до відкриття провадження у справі.

40. Суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі буде з`ясовано, що у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

41. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент пред'явлення позову у справі, що переглядається, сторони справи є громадянами Французької Республіки та проживають у м. Брест Французької Республіки. Водночас,

ОСОБА_2 не відмовилася від українського громадянства.

43. Сторонами визнається той факт, що 23 серпня 2023 року ОСОБА_2 ініціювала початок шлюбо-розлучного процесу, шляхом направлення її адвокатом - П`єр Мішеле листа до ОСОБА_4 з повідомленням, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) звернулась до адвоката з наміром розірвати шлюб. Також сторонами визнається факт наявності у провадженні суду загальної юрисдикції м. Брест Французької Республіки справи за позовом ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 ) до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

44. Колегія суддів зауважує, що згідно з доводами касаційної скарги

ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття провадження у справі, предметом касаційного перегляду є законність висновків судів попередніх інстанцій щодо визначення суду, який першим відкрив провадження у справі про розірвання шлюбу.

45. У цьому аспекті колегія суддів зауважує, що згідно з наданими відповідачкою доказами, у справі, яка перебуває у провадженні суду загальної юрисдикції м. Брест Французької Республіки, вже розглядалося питання про визначення підсудності справи. Ухвалою судді з розгляду підготовчого провадження по справі від 12 листопада 2024 року було відхилено подане ОСОБА_1 клопотання про визначення міжнародної підсудності, з посиланням на наявність ідентичної справи у провадженні суду іноземної держави (України). Встановлено, що українська юрисдикція була залучена до справи пізніше, ніж французька. Зазначене рішення, згідно з наданими відповідачкою відомостями до суду касаційної інстанції, підтверджене рішенням апеляційного суду м. Ренн від 17 березня 2025 року № 118.

46. З урахування наведеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи в українському суді, з урахуванням положень статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», у зв`язку з чим правильно застосував норми процесуального права (пункт 4 частини першої статті 257 ЦПК України) та залишив подану ОСОБА_1 позовну заяву про розірвання шлюбу без розгляду.

47. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суд надав обґрунтовану правову оцінку.

48. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

49. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.

50. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. З урахуванням меж касаційного оскарження та визначених заявником підстав касаційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржених судових рішень.

Керуючись статтями 402 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня

2024 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович