Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 686/25147/21

провадження № 61-1577св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Украгазбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

У 2021 році Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Украгазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 811,88 дол. США, що становить еквівалентно 21 860,53 грн, яка виникла в результаті невиконання відповідачем умов кредитного договору від 03 травня 2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року позовні вимоги задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитом в сумі 811,88 дол. США, що еквівалентно становить 21 860,53 грн та судовий збір в сумі 2 270,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду посилаючись на те, що про розгляд справи не повідомлялася, копії позовної заяви не отримувала, їй не було відомо про прийняте судом рішення, тому була позбавлена можливості його оскаржити. З оскаржуваним рішенням суду ознайомилася лише 21 листопада 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 22 жовтня 2021 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 було: АДРЕСА_1 . Про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, листи з судовими повістками направлені за її зареєстрованою адресою та за адресою: АДРЕСА_2 повернулися з відміткою «адресат відсутній» (а. с. 40, 37).

Отже, ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України належно повідомлялася про розгляд справи. Апеляційну скаргу на судове рішення від 20 січня 2022 року подала 13 грудня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня складення цього судового рішення.

Відтак, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 слід відмовити.

Аргументи учасників справи

05 лютого 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і направити справу до цього суду на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що внаслідок неправильного застосування апеляційним судом вимог статті 358 ЦПК України заявниця позбавлена захисту від неправомірного судового рішення. Суд першої інстанції розглядав справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, про відкриття провадження у справі вона не знала, тому, відповідно, свою місце проживання повідомити не могла. В матеріалах справи містяться поштові відправлення на а. с. 37, 40, на яких відсутні будь-які відмітки пошти щодо причин невручення рекомендованого листа.

У лютому 2025 року від ПАТ АБ «Укргазбанк» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просило касаційну скаргу відхилити.

Зазначає, що про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, листи з судовими повістками направлені за її зареєстрованою адресою по АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_2 , поверталися з відміткою «адресат відсутній» (а. с. 40, 37). Отже, ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України належно повідомлялася про розгляд справи. Відповідно до умов кредитного договору (п.3.3.5.) ОСОБА_1 не повідомила банк про зміну місця реєстрації або місця проживання, тому мало місце неналежність виконання нею обов`язків.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від31 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважував, що «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (стаття 354 ЦПК України).

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2023 року у справі № 753/4792/17 вказано, що «сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили».

Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. У цьому аспекті дослідженню підлягають дві умови, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, а саме: а) чи подано апеляційну скаргу особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; б) чи пропущено строк на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року в справі № 186/972/18, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року в справі № 200/13452/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що:

«86. Системно аналізуючи положення ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.

95. Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2025 року у справі № 1027/1617/12 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. Разом з тим, згідно з довідкою про причини повернення/досилання конверт з судовою повісткою, направлений на адресу ОСОБА_1, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 68), тлумачення пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. … Апеляційна скаргана ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подана до апеляційного суду 04 вересня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення. Отже, вказані обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2025 року у справі № 361/8988/14-ц вказано, що «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18, системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи. … У матеріалах справи наявні поштові конверти, в яких направлялася судова кореспонденція ОСОБА_2 за адресою; АДРЕСА_1, і які повернулися до суду першої інстанції з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення». Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування. За таких обставин, ОСОБА_2 не є особою, не повідомленою про розгляд справи у розумінні пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України. Апеляційна скарга на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2020 року подана до апеляційного суду 13 грудня 2021 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення. Отже, вказані обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що:

ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, який відбудеться 29 листопада 2021 року;

у позовній заяві ПАТ АБ «Укргазбанк» зазначив місце проживання (реєстрації) відповідача: АДРЕСА_2 , відоме позивачу з кредитного договору від 03 травня 2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем;

згідно з отриманою судом інформацією, станом на 26 жовтня 2021 року та з 12 липня 2019 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а. с. 35);

копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі судом надіслано за повідомленою позивачем адресою ОСОБА_1 , указана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою «адресат не проживає» (а. с. 36, 37);

повторно копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, а також лист про відкладення розгляду справи на 20 січня 2022 року суд направив ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, указана кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 39, 40);

17 лютого 2022 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено надання загального доступу до повного тексту рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2022 року;

13 листопада 2024 року ОСОБА_1 ознайомилася із матеріалами справи в суді першої інстанції за поданою нею заявою, отримала копію судового рішення від 20 січня 2022 року (а. с. 48, 49);

у поданій 13 грудня 2024 року апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила суд поновити їй строк на оскарження рішення суду першої інстанції з підстав її необізнаності про провадження у справі, ознайомлення із матеріалами справи 13 листопада 2024 року (а. с. 50-51);

апеляційний суд врахував, що ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК Українивважається належно повідомленою про розгляд справи судом першої інстанції, а згідно з пунктом 1 частини другої статті 358 цього Кодексуособа, не повідомлена про розгляд справи, - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи;

аналіз змісту апеляційної та касаційної скарг ОСОБА_1 свідчить, що відповідач не наводить доводів, які б свідчили про наявність особливих і непереборних обставин, внаслідок яких вона не була повідомлена про розгляд справи, тобто не знала і не могла знати про розгляд справи, зокрема відсутності обов`язку повідомляти банк про зміну місця реєстрації або місця проживання відповідно до умов кредитного договору на час розгляду справи, або неможливості отримати судові повідомлення, які надсилалися їй як за відомою кредитору адресою місця проживання ОСОБА_1 , так і за її зареєстрованим місцем проживання, з об`єктивних, незалежних від неї причин. Разом з тим, доводи касаційної скарги, що суд першої інстанції не повідомляв її про розгляд справи, а наявні в матеріалах справи поштові відправлення на а. с. 37, 40 не містять відміток пошти щодо причин невручення рекомендованого листа не знайшли свого підтвердження за наслідком касаційного перегляду справи.

За таких обставин апеляційний суд зробив правильний висновок про застосування частини другої статті 358 ЦПК України, яка є підставою відмови у відкритті апеляційного провадженнянезалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду ухвалена без додержанням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржену ухвалу апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко