Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.04.2019 року у справі №522/22691/17

Постанова

Іменем України

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 522/22691/17

провадження № 61-7552св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Одеська міська рада,

треті особи: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_4, яка у подальшому змінила прізвище та ім'я на - "ОСОБА_4", звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, треті особи:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява обґрунтована тим, що вона та ОСОБА_3 06 лютого 2017 року звернулись до Одеської міської ради з заявою № 31-Ко-669 про передачу

у власність шляхом викупу земельних ділянок, які знаходиться за адресою -

АДРЕСА_1, загальною площею - 263,00 кв. м (120,00 кв. м та 143,00 кв. м), для обслуговування жилого будинку, загальною площею - 454,1 кв. м, який належить їм на справі спільної часткової власності - по 1/2 частини кожному. Вищевказаними земельними ділянками вони володіють

та користуються на підставі договорів оренди землі від 26 листопада 2009 року.

24 травня 2017 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом повідомив, що їм необхідно привести у відповідність одноосібне право оренди на земельні ділянки відповідно до спільної часткової власності

на нерухоме майно, яке розташоване на цих земельних ділянках.

08 червня 2017 року вони звернулися до Одеської міської ради із заявою

за № 31-Ко-669/2 про внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

05 липня 2017 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом повідомив їх, що для отримання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, необхідно звернутися з відповідним клопотанням до Одеської міської ради.

Таким чином, Одеська міська рада на підставі бездіяльності Департаменту комунальної власності залишила їх заяву від 08 червня 2017 року в частині внесення змін до договорів оренди без розгляду.

07 серпня 2017 року вони вдруге звернулися із заявою № 31-Ко-669/4

до Одеської міської ради про внесення змін до договорів оренди землі.

10 вересня 2017 року отримано листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 06 вересня 2017 року, в якому їм повторно рекомендовано привести у відповідність одноосібне право оренди на земельні ділянки відповідно до спільної часткової власності на нерухоме майно, яке розташоване на цих земельних ділянках.

Саме за таких рекомендацій вони вже зверталися до Одеської міської ради

із заявою 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 про внесення змін до договорів оренди землі.

Таким чином, Одеська міська рада на підставі бездіяльності Департаменту комунальної власності Одеської міської ради їх заяву від 08 червня 2017 року

за № 31-Ко-669/2 залишила без розгляду.

З урахуванням уточнення просила:

- визнати незаконною бездіяльність Одеської міської ради щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_4 від 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 про надання у користування (передачу в оренду) 1/2 земельної ділянки, площею - 120,00 кв. м, кадастровий номер № 5110137500:14:002:0005,

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_3 згідно договору оренди землі

від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року за номером 041050500011, шляхом укладення додаткового договору оренди землі

та надання згоди на вилучення 1/2 земельної ділянці, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_4 згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року за номером 041050500012, шляхом укладення додаткового договору оренди землі;

- зобов'язати Одеську міську раду на найближчому пленарному засіданні Одеської міської ради розглянути та прийняти рішення по суті вимог заяви ОСОБА_4 від 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 про надання

у користування (передачу в оренду) 1/2 земельної ділянки, площею - 120,00 кв. м, кадастровий номер № 5110137500:14:002:0005,

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_3 згідно договору оренди землі

від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року за номером 041050500011, шляхом укладення додаткового договору оренди землі

та надання згоди на вилучення 1/2 земельної ділянки, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_4 згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року за номером 041050500012, шляхом укладення додаткового договору оренди землі;

- зобов'язати Одеську міську раду подати до суду у місячний строк

з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2018 року позов задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність Одеської міської ради щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_4 (ОСОБА_4) від 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 про надання у користування (передачу в оренду) 1/2 частини земельної ділянки, площею - 120,00 кв. м, (кадастровий номер 5110137500:14:002:0005), що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_3 згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року за номером 041050500011, шляхом укладення додаткового договору оренди землі та надання згоди

на вилучення 1/2 частини земельної ділянці, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_4 (ОСОБА_4) згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року за номером 041050500012, шляхом укладення додаткового договору оренди землі.

Зобов'язано Одеську міську раду на найближчому пленарному засіданні Одеської міської ради розглянути та прийняти рішення по суті вимог заяви ОСОБА_4 (ОСОБА_4) від 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 про надання у користування (передачу в оренду) 1/2 частини земельної ділянки, площею - 120,00 кв. м, (кадастровий номер 5110137500:14:002:0005),

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, яка Одеською міською радою передана

в оренду ОСОБА_3 згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ"

11 лютого 2010 року за номером 041050500011, шляхом укладення додаткового договору оренди землі та надання згоди на вилучення 1/2 частини земельної ділянці, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_4 (ОСОБА_4) згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року за номером 041050500012, шляхом укладення додаткового договору оренди землі.

Зобов'язано Одеську міську раду подати до суду у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що 06 лютого 2017 року ОСОБА_3

та ОСОБА_4 звернулися до Одеської міської ради з заявою за № 31-Ко-669 про передачу у власність шляхом викупу земельних ділянок, загальною площею - 263,00 кв. м, для обслуговування жилого будинку, загальною площею -

454,1 кв. м, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Даний жилий будинок є їх приватною спільною частковою власністю.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

від 11 жовтня 2004 року № 3431 присвоєно двоповерховій будівлі, загальною площею - 454,1 кв. м, кватирам № 1,2,3,11,12,13 та підвальному приміщенню на АДРЕСА_1 статус домоволодіння і присвоєно самостійну поштову адресу - АДРЕСА_1.

На підставі цього розпорядження виконавчим комітетом Одеської міської ради 19 жовтня 2004 року видано свідоцтво про право власності на домоволодіння серія НОМЕР_1, загальною площею - 454,1 кв. м, яке розташоване

в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках кожному на праві спільної часткової власності.

26 листопада 2009 року укладено договори оренди землі, які зареєстровані

у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року

за номерами 041050500011 та 041050500012, між Одеською міською радою

та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про строкове (терміном до п'ятдесяти років), платне користування земельними ділянками, загальною площею - 263,00 кв. м, (кадастровий номер 5110137500:14:002:0005 - 120,00 кв. м; кадастровий номер 5110137500:14:002:0006 - 143,00 кв. м), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, а саме, домоволодіння, відповідно до свідоцтва про право власності серія

НОМЕР_1 від 19 жовтня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Для вирішення питання щодо передачі у власність цих земельних ділянок листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

від 24 травня 2017 року № 01-26/191 рекомендовано привести у відповідність одноосібне право оренди на земельні ділянки та спільну часткову власність

на нерухоме майно, яке розташоване на цих земельних ділянках.

З цих підстав, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 08 червня 2017 року звернулися

до Одеської міської ради із заявою № 31-Ко-669/2 від 08 червня 2017 року про внесення змін до договорів оренді землі, укладених між Одеською міською радою та громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ОСОБА_4).

Листом департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05 липня 2017 року № 01-26/191/2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) повідомлено, що для отримання згоди на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, їм необхідно звернутися з відповідним клопотанням до Одеської міської ради.

Тобто, Одеська міська рада на підставі бездіяльності Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в частині внесення змін до договорів оренди залишила без розгляду вищезазначену заяву.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 07 серпня 2017 року вдруге звернулися із заявою № 31-Ко-669/4 до Одеської міської ради про внесення змін до договорів оренди землі.

10 вересня 2017 року ОСОБА_3 отримано лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 06 вересня 2017 року № 01-26/191, яким повторно рекомендовано привести у відповідність одноосібне право оренди

на земельні ділянки та спільну часткову власність на нерухоме майно, яке розташоване на цих земельних ділянках.

Саме з цих рекомендацій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зверталися до Одеської міської ради з заявою від 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 про внесення змін до догорів оренди землі.

Аналізуючи послідовність дій відповідача в хронологічному порядку, суд вважає, що вже починаючи з першої надісланої позивачу відповіді дії відповідача були протиправними.

Слід зазначити, якщо бездіяльність відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень

за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судом зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження.

В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. При цьому, суд не вважає, що вирішення спору подібним чином буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відтак, зобов'язання судом відповідача прийняти рішення конкретного змісту

не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений

на недопущення свавілля в органах влади

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2018 року скасовано,

у задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки Одеська міська рада,

в особі його виконавчого органу - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, розглянула звернення позивача від 07 серпня 2017 року,

а тому підстав для задоволення вимоги позову щодо визнання бездіяльності Одеської міської ради із залишення без розгляду заяви позивача від 07 серпня 2017 року немає.

Позовні вимоги про зобов'язання Одеську міську раду розглянути заяву позивачки від 07 серпня 2017 року на найближчій сесії, надати суду звіт про виконання рішення є похідними, а тому в їх задоволенні також необхідно відмовити.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 522/22691/17, витребувано її з Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2018 року та зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року в частині стягнення

із ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради судового збору у сумі 2 643,00 грн до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу до Верховного Суду,

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував,

що питання щодо надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності не входить до повноважень Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, спірні земельні ділянки перебувають

у комунальній власності, а тому виключно Одеська міська рада має право розглянути заяву та внести зміни до договорів оренди землі або мотивовано відмовити. Таким чином, Одеська міська рада заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) від 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 залишила без розгляду.

Доводи інших учасників справи

У травні 2019 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу у якому просив касаційну скаргу задовольнити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 06 лютого 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися

до Одеської міської ради з заявою за № 31-Ко-669 про передачу у власність шляхом викупу земельних ділянок загальною площею 263,00 кв. м для обслуговування жилого будинку, загальною площею 454,1 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Цей жилий будинок належить позивачу на праві приватної спільної часткової власності.

Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

від 11 жовтня 2004 року № 3431 присвоєно двоповерховій будівлі, загальною площею 454,1 кв. м кватирам № 1,2,3,11,12,13 та підвальному приміщенню

на АДРЕСА_1 статус домоволодіння і присвоєно самостійному домоволодінню поштову адресу АДРЕСА_1.

На підставі цього розпорядження виконавчим комітетом Одеської міської ради 19 жовтня 2004 року видано свідоцтво про право власності на домоволодіння серія НОМЕР_1, загальною площею 454,1 кв. м, яке розташоване в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках кожному на праві спільної часткової власності.

26 листопада 2009 року укладено договори оренди землі, які зареєстровані

у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року

за номерами 041050500011 та 041050500012, між Одеською міською радою,

в особі міського голови, та ОСОБА_3, ОСОБА_4 про строкове (терміном

до п'ятдесяти років), платне користування земельними ділянками загальною площею 263,00 кв. м (кадастровий номер № 5110137500:14:002:0005 -

120,00 кв. м; кадастровий номер № 5110137500:14:002:0006 - 143,00 кв. м),

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, а саме, домоволодіння, відповідно до свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 19 жовтня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Для вирішення питання передачі у власність цих земельних ділянок, листом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 24 травня

2017 року № 01-26/191 рекомендовано привести у відповідність одноосібне право оренди на земельні ділянки відповідно та спільної часткової власності

на нерухоме майно, яке розташоване на цих земельних ділянках.

З цих підстав, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 08 червня 2017 року звернулися

до Одеської міської ради (вхід № 31-Ко-669/2 від 08 червня 2017 року) з заявою про внесення змін до договорів оренді землі, укладених між Одеською міською радою та ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Листом департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05 липня 2017 року № 01-26/191/2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлено, що для отримання згоди на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється їм необхідно звернутися з відповідним клопотанням до Одеської міської ради.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 07 серпня 2017 року вдруге звернулися з заявою

( № 31-Ко-669/4) до Одеської міської ради про внесення змін до договорів оренді землі.

10 вересня 2017 року ОСОБА_3 отримано лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 06 вересня 2017 року № 01-26/191, яким повторно рекомендовано привести у відповідність одноосібне право оренди

на земельні ділянки та спільну часткову власність на нерухоме майно, яке розташоване на цих земельних ділянках.

Саме з цих рекомендацій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зверталися до Одеської міської ради з заявою від 07 серпня 2017 року № 31-Ко-669/4 про внесення змін до догорів оренди землі.

Таким чином, ОСОБА_3 звернувся до Одеської міської ради з заявою про надання у користування (передачу в оренду) 1/2 частини земельної ділянки площею 143,00 кв. м (кадастровий номер 5110137500:14:002:0006),

що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, яка Одеською міською радою передана

в оренду ОСОБА_4 згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ"

11 лютого 2010 року за номером 041050500012, шляхом укладення додаткового договору оренди землі.

При цьому, цією заявою ОСОБА_4 надає згоду на вилучення 1/2 частини земельної ділянці, яка Одеською міською радою передана в оренду їй згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований

у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року

за номером 041050500012, шляхом укладення додаткового договору оренди землі.

Також ОСОБА_4 звернулася до Одеської міської ради з заявою про надання

у користування (передачу в оренду) 1/2 частини земельної ділянки площею 120,00 кв. м (кадастровий номер undefined), що знаходяться

за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування жилого будинку, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_3 згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований

у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року

за номером 041050500011, шляхом укладення додаткового договору оренди землі.

При цьому, цією заявою ОСОБА_3 надає згоду на вилучення 1/2 земельної ділянці, яка Одеською міською радою передана в оренду ОСОБА_3 згідно договору оренди землі від 26 листопада 2009 року, який зареєстрований

у Одеському міському відділі ОРФ ДП "Центр ДКЗ" 11 лютого 2010 року

за номером 041050500011, шляхом укладення додаткового договору оренди землі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін

до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності статтями 141, 400, 409, 410, 436 ЦПК України, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності статтями 141, 400, 409, 410, 436 ЦПК України.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині 1 статті 8, статті 21, частині 1 статті 24 Конституції України.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах 1 , 2 статті 55 Конституції України.

Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає

в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.

Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення

у межах Конституції України і законів держави. Конституція України (частина друга статті 19) передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими

до виконання на відповідній території.

Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з яким органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними

і фізичними особами.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділені повноваженнями у різних галузях, зокрема,

у сфері регулювання земельних відносин. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Також відповідно до пунктів "а ", "г" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності

у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок

у користування із земель власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками

із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених частиною 1 статті 116 ЗК України, або за результатами аукціону.

За змістом статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи міських рад

є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (стаття 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до змісту підпункту 1 пункту б частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад серед інших належать делеговані повноваження, в тому числі забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад

є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

З аналізу вказаних положень законодавства випливає, що право на здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади із розгляду звернень громадян у тому числі у сфері земельних правовідносин віднесено

до компетенції виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.

Установивши, що Одеська міська рада, в особі його виконавчого органу - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, розглянула звернення ОСОБА_4 від 07 серпня 2017 року та надала відповідь

від 06 вересня 2017 року № 01-26/191, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстав для задоволення вимоги позову щодо визнання бездіяльності Одеської міської ради із залишення без розгляду заяви позивача від 07 серпня 2017 року немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне

по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 410 ЦПК України).

Судом апеляційної інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вирішена справа із застосуванням норм матеріального та процесуального права, які підлягали застосуванню, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає,

що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Згідно з частиною 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції

за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року в частині стягнення із ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради судового збору

у сумі 2 643,00 грн до закінчення касаційного провадження, то у зв'язку

з залишенням касаційної скарги без задоволення необхідно поновити виконання зазначеного судового рішення.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку

з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 28 лютого

2019 року в частині стягнення із ОСОБА_4

на користь Одеської міської ради судового збору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська