Історія справи

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 482/935/17

провадження № 61-42361св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дідух Крістіна Олегівна ,

відповідач 1 - ОСОБА_5 ,

відповідач 2 - Новошмідтівська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 , подану представником - адвокатом Дідух Крістіною Олегівною, на постанову апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Ямкової О. О., Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В. від 31 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , Новошмідтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,26 га, розташована в межах території Новошмідтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, яка належала останній на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 23 лютого 2001 року, оригінал якого було втрачено. Зазначала, що вона звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку, проте їй було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2017 року позов ОСОБА_6 задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 7,26 га, яка розташована на території Новошмідтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_7 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого Новошмідтівською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області від 23 лютого 2001 року на підставі рішення сесії 23 скликання Новошмідтівської сільської ради від 08 листопада 2000 року № 121, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 177.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки спірна земельна ділянка на момент смерті ОСОБА_7 належала останній, але за відсутності правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування, то її право підлягає захисту в обраний нею спосіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено. Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 08 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові ОСОБА_6

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки ОСОБА_8 , яка є власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 05 липня 2001 року, не залучивши її до участі у справі.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2018 року представник ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не з`ясував всіх фактичних обставин справи; не врахував, що договір купівлі-продажу від 05 липня 2001 року, на який посилається ОСОБА_8 як на підтвердження її права власності на спірну земельну ділянку, укладений з порушенням вимог статті 114 ЗК України в редакції 1990 року, тому є недійсним, відтак є неналежним та допустимим доказом у справі.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2018 року адвокат Тищенко О. Ю. - ОСОБА_9 . І. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 серпня 2018 року поновлено ОСОБА_6 строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2018 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 482/935/17 з Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , спадкоємцями за законом якої є діти: донька ОСОБА_6 , яка в установленому законом порядку звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, та син ОСОБА_5 , який відмовився від прийняття спадщини.

24 квітня 2017 року державний нотаріус Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області виніс постанову про відмову ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 7,26 га, розташовану в межах території Новошмідтівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, у зв`язку з відсутністю в спадкодавця ОСОБА_7 правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилалась на те, що за життя спірна земельна ділянка належала її матері ОСОБА_7 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 23 лютого 2001 року, оригінал якого було втрачено.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 05 липня 2001 року відчужила ОСОБА_10 спірну земельну ділянку, на яку остання отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 .

Установивши, що право власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку було зареєстровано не за спадкодавцем ОСОБА_7 на момент її смерті, а за ОСОБА_8 , апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що не залучивши останню до участі у справі в якості відповідача як власника спірної земельної ділянки, суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки, що в силу вимог підпункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

Висновки апеляційного суду про відмову у позові з наведених у судовому рішенні підстав є правильними та узгоджуються з матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку апеляційного суду, обґрунтовано викладеного в мотивувальній частині судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 , подану представником - адвокатом Дідух Крістіною Олегівною, залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило