Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.03.2023 року у справі №307/2464/21
Постанова КЦС ВП від 08.03.2023 року у справі №307/2464/21
Постанова КЦС ВП від 08.03.2023 року у справі №307/2464/21

Постанова

Іменем України

08 березня 2023 року

м. Київ

справа № 307/2464/21

провадження № 61-7302св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда Анжеліка Михайлівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди Анжеліки Михайлівни на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2021 року, ухвалене у складі судді Чопика В. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Собослоя Г.Г., Кондора Р. Ю., Мацунича М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди А. М про зобов`язання вчинити нотаріальну дію.

Позовна заява мотивована тим, що 22 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (далі - АППБ «Аваль), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль»), укладено кредитний договір № 014/4044/741/22712, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у сумі 13 827,00 дол. США.

У листі-повідомлені від 28 січня 2021 року за вих. № Д5-В111/30-05, який підписаний начальником Виноградівського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» та наданий - за місцем вимоги, зазначено, що у зв`язку з погашенням всіх зобов`язань, в т.ч. кредиту та процентів за кредитним договором № 014/4044/741/22712, укладеним 22 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та АППБ «Аваль», та припинення цього договору, повідомлено про припинення договору іпотеки б/н, реєстровий № 2287 від 22 грудня 2005 року, укладеного з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Також у листі зазначено прохання здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки, що виникла за договором іпотеки, та припинення обтяження у вигляді заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, накладеної приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гундою А. М. 22 грудня 2005 року за реєстровим № 110 на договорі іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - квартиру по АДРЕСА_1 .

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача в усній формі з заявою про припинення іпотеки, припинення обтяження у вигляді зняття заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, який повідомив її про те, що для вчинення зазначених у листі-повідомленні та її заяви дій, їй необхідно надати оригінал кредитного договору.

Вказували на те, що вони зверталися до банку з заявою щодо надання нотаріусу оригіналу кредитного договору, однак банк відмовив у задоволенні цієї заяви з тих підстав, що оригінал кредитного договору є власністю банку.

У травня 2021 року вони надали приватному нотаріусу Гунді А. М. лист Виноградівського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль», ознайомившись з яким, приватний нотаріус дала зрозуміти, що такий документ не може отримати і в той же час пояснила, що вона може посприяти в його отриманні, за умовою оплати додаткових послуг, вартість яких буде становити 6 000,00 + 3 000,00 грн вартість послуг про припинення дії кредитного договору та зняття обтяження.

З метою зняття обтяження 17 травня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса з письмовою заявою, до якої приєднали копію кредитного договору, копію паспорта та ПІН, оригінал листа-повідомлення банку від 28 січня 2021 року, додатково просили вказати банківські реквізити для оплати нотаріальних послуг.

Вказували на те, що, не отримавши відповіді на свою заяву, вони особисто звернулися до приватного нотаріуса Гунди А. М. щодо своєї письмової заяви, на що отримали відповідь, що вона надає відповіді виключно на усні заяви і не зобов`язана надавати відповіді на письмові заяви (звернення), а вони вправі звернутись до будь-якого іншого нотаріуса для вчинення нотаріальних дій.

Зазначали, що протягом лютого-травня 2021 року вони особисто зверталися до нотаріуса з проханням про погашення всіх зобов`язань за кредитним договору, припинення договору іпотеки та припинення обтяження у вигляді заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, накладеного приватним нотаріусом Гундою А. М. за реєстр. № 110 на договорі іпотеки в Держреєстрі речових прав.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили зобов`язати приватного нотаріуса Гунду А. М. зняти заборону відчуження нерухомого майна у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов`язано приватного нотаріуса Гунду А. М. зняти заборону відчуження нерухомого майна у вигляді заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Стягнуто з приватного нотаріуса Гунди А. М. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового у розмірі по 455,00 грн кожному.

У решті вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення статей 73, 74 Закону України «Про нотаріат», Глави 15 Накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296, виходив із того, що нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики, а таким є лист-повідомлення Виноградівського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» за вих. № Д5-В111/30-05, який вручений відповідачу 17 травня 2021 року разом із заявою про зняття заборони відчуження майна, з копією кредитного договору, паспорта, ПІН, що стверджується описом накладення до поштового відправлення на ім`я нотаріуса та поштовою квитанцією про їх відправлення, і накладеною забороною порушуються права позивачів як власників.

При цьому апеляційний суд зазначив, що колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про те, що звернення до суду з позовом про зобов`язання іпотекодержателя та нотаріуса вчинити дії з метою зняття заборони з нерухомого майна є неправильним способом захисту порушених прав власника майна, оскільки частиною другою статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту як припинення дій, що порушує право, а наявність накладеної заборони порушує право позивачів як власників майна.

Також апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що нотаріус не є належним відповідачем у цій справі, оскільки позивачі оспорюють дії нотаріуса щодо відмови у вчиненні нотаріальних дій, покладених на них у силу закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У липня 2022 року приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Гунда А. М. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга Гунди А. М. мотивована тим, що звернення до суду з позовом про зобов`язання іпотекодержателя та нотаріуса вчинити дії з метою зняття заборони з нерухомого майна є неправильним способом захисту порушених прав власника майна.

Ефективним способом захисту порушених прав позивача мало бути пред`явлення позову про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.

Підстави для зобов`язання нотаріуса вчиняти певні дії відсутні, оскільки у випадку одержання відповідної заяви та підтверджуючих документів або за наявності рішення суду нотаріус сам повинен зняти заборону відчуження майна та провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також - припинити інше речове право (іпотеку).

Підставою для зняття заборони відчуження згідно з підпунктом 5.1. пункту 5 Глави 15 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є саме судове рішення про зняття такої заборони, а не рішення про зобов`язання нотаріуса зняти заборону, що суди попередніх інстанцій не врахували.

Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що, вчиняючи нотаріальні чи реєстраційні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної чи реєстраційної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Отже, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Посилання апеляційного суду про те, що позивачі оспорюють дії нотаріуса щодо відмови у вчиненні нотаріальних дій, покладених на них законом, не відповідає фактичним обставинам спору, оскільки предметом спору у цій справі є виключно вимога про зобов`язання відповідача зняти заборону відчуження нерухомого майна.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та АППБ «Аваль», правонаступником якого є АК «Райффайзен Банк Аваль», укладено кредитний договір № 014/4044/741/22712, згідно з яким ОСОБА_1 отримала у АППБ «Аваль» кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у сумі 13 827,00 дол. США.

У листі-повідомлені від 28 січня 2021 року за вих. № Д5-В111\30-05, який підписаний начальником Виноградівського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» та наданий - за місцем вимоги, зазначено, що у зв`язку з погашенням всіх зобов`язань, в т.ч. кредиту та процентів за кредитним договором № 014/4044/741/22712, укладеним 22 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та АППБ «Аваль», правонаступником якого є АК «Райффайзен Бану Аваль», та припинення цього договору, повідомлено про припинення договору іпотеки б/н, реєстровий № 2287 від 22 грудня 2005 року, укладеного з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з договором іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гундою А. М. та зареєстрований 22 грудня 2005 року за № 2787, на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/4044/741/22712 від 22 грудня 2005 року передано нерухоме майно - квартира по АДРЕСА_1 , житловою площею 31,1 кв. м, загальною площею, 54,0 кв. м. Іпотекодавець - ОСОБА_1 .

Зважаючи на вищевикладене, просили здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки, що виникла за договором іпотеки, та припинення обтяження у вигляді заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, накладеної приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гундою А. М. 22 грудня 2005 року за реєстровим № 110 на договорі іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

17 травня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди А. М. із заявою про зняття заборони відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Пред`являючи позов до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди А. М., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на те, що нотаріус відмовила їм у вчиненні нотаріальної дії з виключення відомостей про іпотеку із відповідних реєстрів, чим, на їх думку, порушила їх право вільно володіти та розпоряджатися належним їм нерухомим майном.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).

Вчиняючи нотаріальні чи реєстраційні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної чи реєстраційної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин.

Вказана правова позиція Верховного Суду є сталою та незмінною протягом тривалого часу, зокрема вона викладена у постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19), від 03 лютого 2022 року у справі № 403/15307/12 (провадження № 61-18872св21).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є: власник, інший правонабувач, сторона правочину у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

Отже, заявником щодо державної реєстрації припинення іпотеки та зняття відповідного обтяження може бути іпотекодержатель відповідного майна.

За таких обставин належним відповідачем у цьому спорі є іпотекодержатель належної позивачам квартири.

Подібний висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2022 року у справі № 591/4655/20 (провадження № 61-15734св21), від 11 січня 2023 року у справі № 645/6452/20 (провадження № 61-16787св21).

Таким чином, нотаріус не може бути відповідачем у цій справі, а лише відповідно до вимог статті 53 ЦПК України може бути залучений до участі у справі у якості третьої особи.

Питання про залучення належного співвідповідача судом не вирішувалось, оскільки таке клопотання позивачі не заявляли.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).

Оскільки позивачі пред`явили позов до неналежного відповідача - приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди А. М., Верховний Суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити саме з цих підстав, не аналізуючи спір по суті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частинами першою, шостою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди А. М. підлягає стягненню в дольовому порядку у рівних частках судовий збір, сплачений останньою за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362,00 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн, а всього 3 178,00 грн, тобто з кожного по 1 589,00 грн.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди Анжеліки Михайлівни задовольнити.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 червня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди Анжеліки Михайлівни про зобов`язання вчинити нотаріальну дію відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Гунди Анжеліки Михайлівни судовий збір у розмірі 3 178,00 грн (три тисячі сто сімдесят вісім гривень 00 копійок) в дольовому порядку в рівних частках, тобто з кожного по 1 589,00 грн (одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець