Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.02.2023 року у справі №727/4355/22
Постанова КЦС ВП від 08.02.2023 року у справі №727/4355/22
Постанова КЦС ВП від 08.02.2023 року у справі №727/4355/22

Постанова

Іменем України

08 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 727/4355/22

провадження № 61-10097св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Чернівецька обласна рада,

третя особа - комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний перинатальний центр»,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Поповою-Завгородньою Сніжаною Григорівною, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року в складі колегії суддів Одинака О. О., Кулянди М. І., Перепелюк І. Б.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернівецької обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивував тим, що розпорядженням голови Чернівецької обласної ради №36-П від 01 червня 2022 року призначено проведення службового розслідування стосовно позивача щодо правомірності укладання з ним Чернівецькою обласною радою контракту від 02 квітня 2020 року, яким його призначено на посаду директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Предметом службового розслідування визначено з`ясування підстав перебування позивача в трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою. Указував, що за змістом пункту 4 розпорядження на час проведення службового розслідування його відсторонено від здійснення повноважень за посадою без збереження заробітної плати.

Позивач уважає розпорядження голови обласної ради незаконним та таким, що порушує його трудові права. Вказує на відсутність передбачених чинним законодавством підстав як для проведення службового розслідування відносно нього, так і для його відсторонення від виконання посадових обов`язків генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр».

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким:

визнати незаконним, протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної ради О. Бойка від 12 червня 2022 року № 36-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою»;

зобов`язати голову Чернівецької обласної ради допустити його негайно до виконання обов`язків генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр»;

стягнути з КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 липня 2022 року позов задоволено частково:

визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 01 червня 2022 року № 36-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою»;

допущено ОСОБА_1 до виконання обов`язків на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр»;

у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсторонення від роботи можливе лише у випадках, передбачених законодавством. Проте відповідач не навів жодних правових підстав проведення службового розслідування та відсторонення позивача. Суд зазначив, що в Порядку № 950, дія якого поширюється на позивача, чітко визначено, що службове розслідування може бути призначене тільки у разі встановленого (закінченого) складу правопорушення, яке виразилось у невиконанні або неналежному виконанні зазначеними особами службових обов`язків, перевищенні своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

Суд указав, що такої підстави для відсторонення та проведення службового розслідування як з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою чинним законодавством не передбачено. Суд також акцентував на тому, що контракт від 02 квітня 2020 року підготувала саме Чернівецька обласна рада, яка є ініціатором укладання та стороною цього трудового договору.

З урахуванням викладеного суд зробив висновок, що оспорюване розпорядження порушує права та інтереси позивача як при його прийнятті, так і на час розгляду справи, а відповідач не довів наявність обумовлених пунктами 1, 4 Порядку № 950 підстави для проведення службового розслідування відносно позивача та його відсторонення від посади.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначив, що вказана позовна вимога пред`явлена до КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», який залучений до участі в справі як третя особа, а клопотання про залучення співвідповідача до участі в справі позивач не заявив.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Чернівецької обласної ради задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 липня 2022 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові, змінено розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.

Апеляційний суд уважав помилковими висновок місцевого суду про порушення оспорюваним розпорядженням трудових прав позивача, оскільки прийняття рішення про проведення службового розслідування не має жодних правових наслідків та, відповідно, не порушує права позивача.

Колегія суддів уважала, що питання відсторонення чи не відсторонення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, є дискреційними повноваженнями суб`єкта, яким було прийнято рішення про проведення службового розслідування. Уважаючи наявність у Чернівецької обласної ради законних підстав для прийняття розпорядження про проведення службового розслідування стосовно позивача, апеляційний суд уважав правомірним та обґрунтованим прийняття відповідачем рішення про тимчасове відсторонення позивача від виконання ним службових обов`язків.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що позивач просив «зобов`язати голову Чернівецької обласної ради допустити його негайно до виконання обов`язків генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», у той час як суд першої інстанції при задоволенні вказаної вимоги ухвалив рішення: «допустити ОСОБА_1 до виконання обов`язків на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», що свідчить про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог у цій частині та порушення ним принципу диспозитивності. Разом із тим, у задоволенні вказаної позовної вимоги апеляційний суд відмовив з огляду на її похідний характер від вирішення питання щодо законності оспорюваного розпорядження.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій просив її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не доведено наявності підстав для проведення службового розслідування щодо позивача та його відсторонення від посади. Вказує, що такої підстави для відсторонення та проведення службового розслідування, як з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою, чинним законодавством не передбачено. При цьому саме відповідач підготував та підписав контракт про призначення позивача на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр». Вважає, що обласна рада перевіряє правомірність своїх же дій щодо укладання контракту з позивачем за рахунок безпідставного службового розслідування, порушуючи при цьому трудові права позивача.

У грудні 2022 року від Чернівецької обласної ради до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Відзив мотивовано тим, що апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що службове розслідування та відсторонення позивача від посади проведено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, Порядку № 950.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

21 листопада 2022 року на виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 сплатив судовий збір та усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У грудні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 07 грудня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України - незастосування судами при вирішенні справи висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 727/386/17, від 23 січня 2019 року в справі № 755/6458/15-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 761/12073/18, від 03 червня 2020 року в справі № 205/4333/17.

Аналіз доводів та вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується в касаційному порядку виключно в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов`язання допустити до виконання посадових обов`язків. Судове рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в касаційному порядку не оскаржується та Верховним Судом не переглядається.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 02 квітня 2020 року Чернівецька обласна рада в особі першого заступника голови обласної ради Маковецької І. С. уклала контракт із позивачем ОСОБА_1 про призначення його на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» на строк з 02 квітня 2020 року по 01 квітня 2025 року.

31 травня 2022 року на ім`я голови Чернівецької обласної ради Бойка О. надійшла доповідна записка заступника начальника відділу юридичної та кадрової роботи виконавчого апарату Чернівецької обласної ради Бабінського С. А. щодо наявності у ОСОБА_1 діючих контрактних трудових відносин з Чернівецькою обласною радою, а також порушень, нібито допущених при укладанні з ОСОБА_1 контракту від 02 квітня 2020 року. В доповідній записці містяться пропозиції про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та його відсторонення від здійснення повноважень за посадою на час проведення службового розслідування.

01 червня 2022 року розпорядженням голови Чернівецької обласної ради №36-П «Про проведення службового розслідування та відсторонення від здійснення повноважень за посадою» призначено проведення службового розслідування відносно генерального директора ОСОБА_1 щодо правомірності та законності складання контракту, підписаного з Чернівецькою обласною радою 02 квітня 2020 року. Предметом службового розслідування визначено з`ясування підстав перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Чернівецькою обласною радою. Встановлено строк службового розслідування з 01 червня 2022 року по 31 липня 2022 року. Пунктом 4 розпорядження відсторонено ОСОБА_1 від здійснення повноважень за посадою на час проведення службового розслідування, починаючи з 01 червня 2022 року без збереження заробітної плати.

ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто особою, яка для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівняна до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

Суди також установили, що між сторонами вже не вперше виникають правовідносини щодо відсторонення позивача від займаної посади. Так, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 березня 2022 року у справі № 727/385/22, яке набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 ; визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Чернівецької обласної ради від 07 липня 2021 року № 230 «Про відсторонення ОСОБА_1 від посади генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», допущено ОСОБА_1 до виконання обов`язків на посаді генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр».

Позиція Верховного Суду

У статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», тобто особою, яка для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівняна до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

З огляду на викладене на спірні правовідносини поширюється дія Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок ).

Відповідно до частини третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У пункті 1 Порядку передбачено, що службове розслідування може бути проведено у разі:

невиконання або неналежного виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

У пункті 2 Порядку встановлено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування.

У пункті 4 Порядку зазначено, що службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

З урахуванням змісту пункту 4 Порядку апеляційний суд правильно зазначив, що питання відсторонення працівника від роботи в разі проведення службового розслідування щодо нього є дискреційним повноваженням керівника органу, яким прийнято рішення про проведення службового розслідування.

Разом із тим, апеляційний суд не врахував, що до предмета доказування в справі, яка переглядається, входить обставина наявності або відсутності підстав для проведення службового розслідування, перелік яких визначено в пункті 1 Порядку. Лише в разі призначення службового розслідування з підстав, передбачених чинним законодавством, керівник органу набуває можливість реалізувати свої дискреційні повноваження щодо відсторонення працівника від роботи.

Висновок щодо необхідності встановлення судом підстав для проведення службового розслідування відносно працівника з подальшим відстороненням його від посади міститься й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 727/386/17 (провадження № 61-35881св18), на яку позивач посилається в касаційній скарзі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що підставою для проведення службового розслідування відносно позивача є абзац другий пункту 1 Порядку (невиконання або неналежного виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в судах попередніх інстанцій проведення службового розслідування відповідач мотивував необхідністю з`ясування обставин укладення 02 квітня 2020 року контракту з позивачем від імені Чернівецької обласної ради, яка насправді не мала волевиявлення на призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора комунального медичного закладу. Зазначав, що відносно колишньої посадової особи Чернівецької обласної ради ОСОБА_3 , яка підписала контракт з позивачем, відкрито кримінальне провадження. Відповідач також указував, що 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 КПК України й 07 квітня 2021 року повідомлено йому про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України, а також відсторонено від займаної посади терміном на 3 місяці. Зазначав, що позивач підозрюється в пропозиції надання неправомірної вигоди з метою позитивного вирішення проблемного для нього питання щодо безстрокового призначення на посаду генерального директора КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», а матеріли кримінального провадження щодо ОСОБА_1 перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду. Обставину заподіяння шкоди підприємству внаслідок укладення 02 квітня 2020 року контракту з позивачем відповідач обґрунтовував виплатою йому заробітної плати в період з квітня 2020 року по квітень 2021 року.

Проте, апеляційний суд указані обставини взагалі не досліджував та жодним чином не мотивував свій висновок про наявність у Чернівецької обласної ради підстав для проведення службового розслідування щодо позивача, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного оскарження дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині прийнята без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року в справі № 727/386/17, та без установлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду в оскарженій частині - скасуванню, а справа в цій частині - направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Висновки щодо розподілу судових витрат

У статті 416 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

З урахуванням висновку щодо суті касаційних скарг розподіл судових витрат за касаційний розгляд справи підлягає здійсненню тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Поповою-Завгородньою Сніжаною Григорівною, задовольнити частково.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради про визнання протиправним і скасування розпорядження та зобов`язання допустити до виконання посадових обов`язків скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Чернівецького апеляційного суду від 07 вересня 2022 року в скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук