Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.09.2019 року у справі №391/166/19

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 391/166/19-ц

провадження № 61-16549 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1;

заінтересована особа - Компаніївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області;

особа, яка подала апеляційну і касаційну скарги, - ОСОБА_2;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Голованя А. М., Дьомич Л. М., Кіселика С. А., від 13 серпня

2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, яку було уточнено, про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Компаніївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Заява мотивована тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1

у с. Гарманівці Компаніївського району Кіровоградської області у сім'ї

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не перебували у зареєстрованому шлюбі. Запис про батька у Книзі реєстрації народжень було вчинено на підставі статті 135 СК України, а саме матір'ю дитини зазначено ОСОБА_3, запис про батька дитини вчинено за прізвищем матері дитини, а ім'я та по батькові дитини записано за її вказівкою - ОСОБА_5. Вказувала, що батьки при реєстрації її народження зверталися до Гарманівської сільської радиКомпаніївського району Кіровоградської області для того, щоб зареєструвати батьком ОСОБА_4, однак секретарем сільської ради було виявлено у паспорті та свідоцтві про народження батька розбіжності і було відмовлено у реєстрації. У подальшому між батьками погіршились відносини і вони припинили спільно проживати. Водночас батько за час спільного проживання піклувався про неї та свою сім'ю.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, після смерті якого відкрилась спадщина на спадкове майно.

Посилаючись на те, що для прийняття спадщини їй необхідно встановити факт батьківства за рішенням суду, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що її батьком є померлий ОСОБА_4.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області

від 10 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт батьківства, а саме те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець села Вилок Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрований за постійним місцем проживання у селі Гарманівці Компаніївського району Кіровоградської області, громадянин України, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Гарманівці Компаніївського району Кіровоградської області, є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Гарманівки Компаніївського району Кіровоградської області, громадянки України, матір'ю якої є ОСОБА_3

Виключино з актового запису про народження ОСОБА_1 від 03 жовтня

1981 року № 9, вчиненого Гарманівською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області, відомості про батька дитини, внесені до актового запису за вказівкою матері відповідно до частини 1 статті 135 СК України, - "ОСОБА_5". Внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 за від 03 жовтня 1981 року № 9, вчиненого Гарманівською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області, та зазначити батьком дитини ОСОБА_1 - "ОСОБА_4", ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця села Вилок Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованого за постійним місцем проживання

у селі Гарманівці Компаніївського району Кіровоградської області, громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Гарманівці Компаніївського району Кіровоградської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 та встановлюючи факт батьківства для прийняття спадщина, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю і останній за життя визнавав себе батьком заявника. Встановлення такого юридичного факту заявнику необхідно для отримання спадщини.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_2, яку не було залучено до участі у справі, звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 закрито.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 не довела належними та допустимими доказами того, що вона проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Саме по собі звернення

ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не свідчить, що вона є спадкоємцем четвертої черги за законом. За таких обставин ОСОБА_2 не має право на апеляційне оскарження рішення районного суду, оскільки таким рішенням суду питання про її права та обов'язки не вирішувалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судові рішення апеляційного суду скасувати, справу передати до апеляційного суду для продовження апеляційного розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2019 року справу за заявою

ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Компаніївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 10 травня 2019 року не вирішувалося питання про її права та обов'язки, оскільки апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства з метою прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4. У разі задоволення заяви ОСОБА_1 вона увійде до першої черги спадкоємців за законом. Водночас, вона, як співмешканка померлого ОСОБА_4, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, як спадкоємець четвертої черги за законом, і приватним нотаріусом 10 травня 2019 року заведено спадкову справу № 28/2019,

у вчиненні нотаріальної дії не відмовлено. Отже, рішенням районного суду про встановлення факту батьківства вирішено питання про її права та обов'язки, оскільки воно впливає на її право на спадкування після смерті ОСОБА_4

Доводи, особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 - надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними. ОСОБА_2 не надала жодного доказу, який би свідчив про наявність у неї будь-яких відносин зі спадкодавцем, хоча мала таку можливість.

Сам факт подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини не свідчить про наявність такого права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, яку було уточнено, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту про те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 є її батьком. Метою встановлення цього факту є прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області

від 10 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 є її батьком.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_2, яку не було залучено до участі у справі, звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій вказувала, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та обов'язки, так як вона є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, а тому існує спір про право, оскільки ОСОБА_1 претендує на спадкове майно.

10 травня 2019 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодовою Л. А. заведено спадкову справу № 28/2019 після смерті ОСОБА_4, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_2. По даній справі подано: заяву від 10 травня 2019 року № 108

про прийняття спадщини за законом від співмешканки спадкодавця -

ОСОБА_2, яка зареєстрована та проживає у с. Гарманівка Компаніївського району Кіровоградської області; заяву від 19 червня 2019 року № 138

про прийняття спадщини за законом від доньки спадкодавця - ОСОБА_1, яка зареєстрована та проживає у с. Гарманівка Компаніївського району Кіровоградської області (родинні зв'язки на час подання цієї заяви не підтверджені).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Апеляційний суд, закриваючи провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення районного суду й вказуючи про те, що рішенням суду першої інстанції питання про її права та обов'язки не вирішувалось, не звернув уваги на таке.

Згідно з частиною 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Апеляційний суд у порушення вказаних вимог закону не надав правової оцінки доводам ОСОБА_2, яка, звертаючись з апеляційною скаргою, посилалась на те, що вона проживала однією сім'єю з померлим

ОСОБА_4, а тому на підставі статті 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги за законом. У зв'язку з цим рішенням суду про встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 впливає на її спадкові права та обов'язки, так як останню буде віднесено до спадкаємців першої черги за законом.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на доводи ОСОБА_2 про

те, що за її заявою про прийняття спадщини за законом, як співмешканки спадкодавця, 10 травня 2019 року приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодовою Л. А. було заведено спадкову справу № 28/2019, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. У вчиненні нотаріальної дії на час апеляційного розгляду їй не було відмовленою.

Згідно з пунктами 1.2., 2.1., 3.1., 3.3., 4.1., 4.2., 4.6. Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Спадкоємці закликаються до спадкування за законом у порядку черговості. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі: відсутності спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття.

Апеляційний суд, вказуючи про те, що саме по собі звернення ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті

ОСОБА_4 не свідчить, що вона є спадкоємцем четвертої черги за законом, не врахував, що нотаріус встановлює коло осіб спадкоємців, вирішує інші питання щодо спадкування, може відмовити у вчиненні нотаріальної дії, а такої відмови немає, у зв'язку з чим зазначений висновок апеляційного суду є передчасним.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд фактичні обставини справи не встановив, належним чином не дослідив, чи має ОСОБА_2 право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та чи вирішувалось рішенням суду питання про її права та обов'язки.

При цьому, постановляючи процесуальну (формальну) ухвалу про закриття апеляційного провадження, апеляційний суд безпідставно по суті зазначив обставини спору, а саме те, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4, так як вона не довела, що проживала зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України). Зазначене може бути перешкодою у подальшому при вирішенні цього питання.

Згідно з частиною 3 статті 406 ЦПК України Касаційні скарги на

ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець