Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.02.2018 року у справі №345/1428/17

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 345/1428/17

провадження № 61-2159св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2017 року у складі судді Мигович О. М. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Бойчука І. В., Ясеновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації (далі - управління соціального захисту населення Калуської РДА) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої субсидії.

Позов мотивовано тим, що 30 вересня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до управління соціального захисту населення Калуської РДА із заявою про призначення їй субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, як зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2. Відповідачу була призначена субсидія за цією адресою на період з 01 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року. Проведеною позивачем перевіркою було встановлено, що відповідач з сім'єю зареєстрована в АДРЕСА_3 і фактично є забудовником житлового будинку по АДРЕСА_2, який не здано в експлуатацію.

У зв'язку з поданням ОСОБА_4 недостовірних даних щодо реєстрації місця проживання управлінням було припинено надання їй субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, здійснено перерахунок виплаченої субсидії за період з 01 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року, розмір якої склав 14 085,87 грн, та надіслано повідомлення про повернення надмірно виплачених коштів. Проте відповідач ці кошти не повернула.

За таких обставин позивач просив стягнути з ОСОБА_4 кошти у розмірі 14 085,87 грн за період з 01 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року, виплачені надміру у вигляді житлової субсидії.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2017 року в задоволені позову управління соціального захисту населення Калуської РДА відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів факт свідомого подання відповідачем при призначенні їй субсидії документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу чи фальшивих документів, що є підставою відповідальності та повернення надміру виплаченої субсидії.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Калуської РДА відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване недоведеністю факту недобросовісності з боку відповідача. Законом не забороняється надання субсидій особі, яка хоча і не зареєстрована, але фактично проживає за зазначеною нею адресою.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, управління соціального захисту населення Калуської РДА просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач, подавши заяву про надання субсидії, підтвердила, що всі зазначені у ній відомості є повними і точними, особи, зареєстровані у будинку особи та члени їх сімей мають право на отримання соціальної допомоги. Проте за вказаною адресою відповідач проживає без реєстрації, а тому у заяві про надання субсидії нею зазначені недостовірні відомості, що є підставою відповідальності та повернення надміру виплаченої субсидії.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди установили, що 30 вересня 2015 року ОСОБА_4 звернулася до управління соціального захисту населення Калуської РДА з заявою про призначення їй субсидії (а.с. 2).

При написанні цієї заяви ОСОБА_4 подала відомості про її місце проживання та реєстрації в будинку АДРЕСА_2, внаслідок чого рішенням управління соціального захисту населення Калуської РДА від 30 вересня 2015 року їй було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за вказаною адресою, наданих в період з 01 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року.

За результатами перевірки зазначених відповідачем в заяві даних, позивачем встановлено, що відповідач проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2

Фактично вона з сім'єю зареєстрована в АДРЕСА_3 і є забудовником житлового будинку по АДРЕСА_2, який не здано в експлуатацію.

Згідно із довідкою № 12 від 27 січня 2017 року, виданою Боднарівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 зареєстрована з сім'єю АДРЕСА_1, але фактично проживає АДРЕСА_2 та зареєстрована за цією адресою 30 березня 2017 року, що вбачається з копії паспорта (а.с. 34).

31 січня 2017 року позивач склав акт № 56 про припинення надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у зв'язку з поданими недостовірними даними щодо реєстрації місця проживання (а.с. 11) та 09 лютого 2017 року повідомив ОСОБА_4 про припинення надання житлової субсидії та необхідність повернення до 09 березня 2017 року надміру виплачених коштів субсидії у сумі 14 085,87 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що позивач в періоднадання їй житлової субсидії проживала за адресою, вказаною нею у заяві про надання субсидії, проте її місце проживання не було зареєстроване за цією адресою.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Аналогічна правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-9цс14.

Відповідно до пункту 1 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях, в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно із пунктом 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані, у тому числі про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, або не повідомив про купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення; у разі переїзду сім'ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють надання субсидії (зокрема смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни.

Відповідно до пункту 1 «Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 39/283/90/5 від 29 грудня 1997 року, повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках: виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли правильного висновку про те, що позивач не довів факт свідомого подання відповідачем при призначенні їй субсидії документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу чи фальшивих документів, що є підставою відповідальності та повернення надміру виплаченої субсидії, а тому не має таку відповідальність нести.

Позивачем не було надано жодного доказу того, що ОСОБА_4 діяла недобросовісно при поданні заяви на отримання субсидії, і є такою, що не має права на отримання субсидії, оскільки за час її отримання вона дійсно проживала без реєстрації в будинку по АДРЕСА_2

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів з їх оцінкою.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є. В.Синельников

С. Ф. Хопта