Історія справи

Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 163/3008/17

провадження № 61-38637 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», фізична особа-підприємець Острей Людмила Миколаївна,

третя особа - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на постанову апеляційного суду Волинської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Карпук А. К., Бовчалюк З. А.,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5), третя особа - ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування.

Позовна заява мотивована тим, що 29 квітня 2017 року з вини працівника ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_4, який керував автомобілем «DAF», номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), у результаті якої було пошкоджено належний йому автомобіль «DAF», номерний знак НОМЕР_3, з напівпричепом «Schwarzmuller», номерний знак НОМЕР_4.

Унаслідок вищевказаної ДТП йому було завдано майнової шкоди на суму 241 734 грн 10 коп., з яких: 131 877 грн 22 коп. вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF», номерний знак НОМЕР_3, 109 856 грн 88 коп. вартість відновлювального ремонту напівпричепа «Schwarzmuller», номерний знак НОМЕР_4, що підтверджується звітами автотоварознавчих досліджень від 13 вересня 2017 року і від 16 вересня 2017 року.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Цивільно-правова відповідальність ФОП ОСОБА_5, як власника транспортних засобів, якими керував ОСОБА_4 під час вчинення ДТП, була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а саме на підставі полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: від 28 квітня 2016 року застраховано напівпричіп «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, а від 05 серпня 2016 року автомобіль «DAF», номерний знак НОМЕР_1. Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, завдану майну за кожним із вищевказаних полісів, встановлено у розмірі 100 тис. грн, франшиза у розмірі 500 грн.

17 листопада 2017 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено на його користь страхове відшкодування лише за одним полісом, яким застраховано автомобіль «DAF», номерний знак НОМЕР_1, у розмірі 99 500 грн, відмовивши у виплаті страхової виплати за другим полісом, яким застраховано напівпричіп «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, чим порушено його права. Вважав, що на його користь також підлягає стягненню страхове відшкодування за шкоду, завдану зазначеним напівпричепом.

Крім того, завдана йому майнова шкода складається із 42 734 грн 10 коп., тобто різниці між фактичним розміром шкоди і зазначеним вище страховим відшкодуванням.

З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_5 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на його користь майнову шкоду у розмірі 145 725 грн 30 коп.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року у складі судді Павлуся О. С. позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування завданої шкоди грошові кошти у розмірі 46 225 грн 30 коп. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що незважаючи на те, що напівпричіп «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, разом з тягачем «DAF», номерний знак НОМЕР_1, був об'єктом ДТП, і був застрахований окремо від тягача у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі відповідного страхового полісу, проте згідно з пунктом 36.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності лише щодо тягача, оскільки вказані транспортні засоби перебували у з'єднанні між собою. Отже, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідає перед позивачем за завдану йому шкоду у межах 99 500 грн, тобто за полісом обов'язкового страхування, яким забезпечено цивільно-правову відповідальність власника тягача «DAF», номерний знак НОМЕР_1. Страховиком 17 листопада 2017 року було виконано своє зобов'язання шляхом виплати ОСОБА_3 страхового відшкодування у зазначеному розмірі. Позивачем заявлено вимогу про стягнення з ФОП ОСОБА_5, як роботодавця винуватої у спірній ДТП особи - ОСОБА_4, матеріальної шкоди з додатковими витратами у розмірі 46 225 грн 30 коп., яку останньою у цій частині було визнано, тому відповідно до вимог частини першої статті 82 ЦПК України такі обставини доказуванню не підлягають.

Постановою апеляційного суду Волинської області від 08 травня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволена частково, рішення суду першої інстанції у частині відмови у позові ОСОБА_3 скасовано. Стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 99 500 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що положення пункту 36.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» лише визначають того страховика, який повинен виплатити страхове відшкодування, але не вказують, що така виплата повинна проводитись лише за одним полісом. У страховика було застраховано як тягач винної особи у ДТП, так і причіп за різними полісами обов'язкового страхування. Отже, оскільки страхова сума у розмірі 99 500 грн за завдану позивачу шкоду напівпричепом «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, не виплачена, тому ця сума підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 зі страховика.

У касаційній скарзі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Судові рішення оскаржуються у частині стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування за завдану напівпричепом «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, майнову шкоду, тому у силу вимог статті 400 ЦПК України в іншій частині не переглядаються.

Касаційна скарга мотивована тим, що напівпричіп «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, на момент вчинення спірної ДТП був у з'єднанні з тягачем «DAF», номерний знак НОМЕР_1, тому страховиком виплата страхового відшкодування була здійснена лише щодо тягача. Такі дії ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідають пункту 36.3 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У серпні 2018 року ФОП ОСОБА_5 подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, оскільки вона, як страхувальник, застрахувала тягач і причіп, двома окремими полюсами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тому страховик повинен відшкодувати позивачу майнову шкоду у межах ліміту відповідальності по двом страховим полюсам.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпі 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що 29 квітня 2017 року з вини працівника ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_4, який керував автомобілем «DAF», номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, сталася ДТП, у результаті якої було пошкоджено належний ОСОБА_3 автомобіль «DAF», номерний знак НОМЕР_3, з напівпричепом «Schwarzmuller», номерний знак НОМЕР_4.

Унаслідок вищевказаної ДТП ОСОБА_3 було завдано майнової шкоди на суму 241 734 грн 10 коп., з яких: 131 877 грн 22 коп. вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAF», номерний знак НОМЕР_3, 109 856 грн 88 коп. вартість відновлювального ремонту напівпричепа «Schwarzmuller», номерний знак НОМЕР_4, що підтверджується звітами автотоварознавчих досліджень від 13 вересня 2017 року і від 16 вересня 2017 року.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 07 липня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Цивільно-правова відповідальність ФОП ОСОБА_5, як власника транспортних засобів, якими керував ОСОБА_4 під час вчинення ДТП, була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а саме на підставі полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: від 28 квітня 2016 року застраховано напівпричіп «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, а від 05 серпня 2016 року автомобіль «DAF», номерний знак НОМЕР_1. Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, завдану майну за кожним із вищевказаних полісів встановлено у розмірі 100 тис. грн, франшизи у розмірі 500 грн.

17 листопада 2017 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування за полісом, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність ФОП ОСОБА_5, як власника автомобіля «DAF», номерний знак НОМЕР_1, у розмірі 99 500 грн.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

У частині першій статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем.

Напівпричіп «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, є транспортним засобом без власного джерела енергії і здійснював рух лише за допомогою тягача, а саме автомобіля «DAF», номерний знак НОМЕР_1, який перебував під керуванням винної у ДТП особи.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, у разі, якщо ДТП сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою під час буксирування.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не встановив, дійшов передчасного висновку про стягнення з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування за завдану напівпричепом «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, майнову шкоду, оскільки не врахував, що цей причіп перебував у з'єднанні з автомобілем винної у ДТП особи «DAF», номерний знак НОМЕР_1.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що напівпричіп «Kogel», номерний знак НОМЕР_2, разом з тягачем «DAF», номерний знак НОМЕР_1, якими керувала винна особа, був об'єктом ДТП, і був застрахований окремо від тягача у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Проте відповідно до зазначених вище положень закону виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності лише щодо тягача, оскільки вказані транспортні засоби перебували у з'єднанні між собою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідає перед позивачем за завдану йому шкоду у межах 99 500 грн, тобто за полісом обов'язкового страхування, яким забезпечено цивільно-правову відповідальність власника тягача «DAF», номерний знак НОМЕР_1. 17 листопада 2017 року страховиком було виконано своє вищевказане зобов'язання шляхом виплати ОСОБА_3 страхового відшкодування у зазначеному розмірі за завдану тягачем шкоду.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити.

Постанову апеляційного суду Волинської області від 08 травня 2018 року скасувати, рішення Любомльського районного суду Волинської області від 13 лютого 2018 року залишити у силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є.В. Синельников

С.Ф. Хопта