Історія справи

Постанова КЦС ВП від 07.05.2025 року у справі №672/1106/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2025 року

м. Київ

справа № 672/1106/23

провадження № 61-3641св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство «Аграрна компанія 2004»,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2024 року у складі колегії суддів П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, інфляційних втрат.

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (далі - ПП «Аграрна компанія 2004») про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, інфляційних втрат.

Позов мотивувала тим, що 02 листопада 2021 року вона набула у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6821284500:02:005:0255 площею 1,2893 га, успадкувавши її після смерті матері ОСОБА_2 . Зазначена земельна ділянка знаходиться у відповідача в оренді на підставі додаткової угоди від 11 жовтня 2017 року до договору оренди землі № 431. Зазначає, що відповідач з 2021 року в порушення умов договору не сплачує орендну плату.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних обов`язків, позивач просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача на її користь орендну плату в сумі 10 144,75 грн, пеню в сумі 334,30 грн, інфляційні втрати в сумі 1 197,92 грн та судові витрати.

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі судді Пономаренко Л. Е. рішенням від 11 січня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником Чухась М. С. повернув особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована відсутністю належно підтверджених повноважень адвоката Чухась М. С. представляти у Хмельницькому апеляційному суді інтереси ОСОБА_1 , в тому числі, шляхом подання апеляційної скарги (неналежно оформлений ордер без підпису адвоката та без зазначення апеляційного суду як органу у якому надається правова допомога).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Городоцького районного суду Хмельницької області.

28 березня 2024 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 28 квітня 2025 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Сердюк В. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник в касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У касаційній скарзі зазначається, що підставою повернення апеляційної скарги, підписаної представником сторони, є обставина відсутності документів, що підтверджують повноваження представника тільки у тому випадку, якщо такі не подавались раніше, однак документ щодо повноважень адвоката Чухась М. С. у суді апеляційної інстанції подавався разом із позовною заявою і він міститься у матеріалах цивільної справи.

Апеляційна скарга була подана через «Електронний суд». Усі додатки до позовної заяви, у тому числі ордер від 25 вересня 2023 року, були відскановані судом першої інстанції та до них наявний доступ через систему «Електронний суд».

Оригінал ордеру у паперовому варіанті доданий до позову та, відповідно,

сформований у «паперову» форму цивільної справи.

Апеляційна скарга могла б бути залишена без руху відповідно до приписів частини третьої статті 357 ЦПК України, з наданням терміну для усунення недоліків.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Наведена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема, забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, а реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03).

Порядок реалізації конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення визначено процесуальним законом.

До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавались (пункт 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що на підтвердження повноважень представляти ОСОБА_1 адвокат Чухась М. С. надала ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ № 1060941 від 18 січня 2024 року. Проте, доданий ордер не містить підпису адвоката Чухась М. С., який відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги є обов`язковим реквізитом цього документу. Крім того, в ордері у графі «назва органу, у якому надається правова допомога» не зазначено Хмельницький апеляційний суд, як орган у якому надається правова допомога.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що, доданий адвокатом Чухась М. С. до апеляційної скарги ордер, не є належним та достатнім підтвердженням повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 , зокрема на звернення до Хмельницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на судове рішення.

Однак, колегія суддів Верховного Суду з вказаним висновком суду апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Всуді першої інстанції участь у справі в якості представника позивача брала адвокат Чухась М. С. Її участь у цивільному процесі ґрунтувалася на відповідних повноваженнях, які належним чином підтверджені ордером серії ВХ № 1054178 від 25 вересня 2023 року. Копія зазначеного документа була долучена до матеріалів справи у складі додатків до позовної заяви, що свідчить про дотримання процесуального порядку оформлення представництва.

Відповідно до змісту зазначеного ордера, адвокат Чухась М. С. уповноважена на надання правничої допомоги позивачеві ОСОБА_1 у конкретно визначених судових установах. Такими установами, згідно з ордером, є Городоцький районний суд Хмельницької області, який розглядав справу як суд першої інстанції, а також Хмельницький апеляційний суд, що підтверджує наявність у представника правових підстав для участі у можливому перегляді справи в апеляційному порядку (а. с. 13).

Таким чином, на підставі наданого ордера адвокат Чухась М. С. має законні процесуальні повноваження здійснювати представництво інтересів позивача як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, враховуючи, що апеляційна скарга подана представником, а ордер на підтвердження його повноважень був поданий раніше (в суді першої інстанції), суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2024 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. ГрушицькийСудді І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк В. В. Сердюк