Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.02.2018 року у справі №2-2858/07

Постанова

Іменем України

07 травня 2018 року

м. Київ

справа № 2-2858/07

провадження № 61-4871св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Антоненко Н. О., Журавель В.І. (суддя-доповідач), Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

треті особи: приватні нотаріуси Одеського міського нотаріального округу: Просвіркіна Тетяна Вячеславівна, ТрубачоваНаталія Олександрівна, Крицька Наталія Василівна, Гребенюк Ірина Миколаївна,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Одеська міська рада,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Одеської міської ради на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,

встановив:

У квітні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: приватні нотаріуси Одеського міського нотаріального округу: Просвіркіна Т. В., Трубачова Н. О., Крицька Н. В., Гребенюк І. М., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2007 року у складі судді Малиновського О. М. позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсною довіреність від 07 листопада 2006 року, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (далі - ОМНО) Просвіркіною Т. В., згідно з якою ОСОБА_13 уповноважила ОСОБА_5 розпоряджатися всім своїм майном. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_13, в інтересах якої виступала за довіреністю особа, яка представилась ОСОБА_5, та особою, яка представилась ОСОБА_6, посвідчений 27 листопада 2006 року приватним нотаріусом ОМНО Трубачовою Н. О. Визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між особою, яка представилась ОСОБА_6, та особою, яка представилась ОСОБА_7, посвідчений 29 січня 2007 року приватним нотаріусом ОМНО Крицькою Н. В. Визнано недійсним договір цієї ж квартири, укладений між особою, яка представилась ОСОБА_7, та ОСОБА_8, посвідчений 15 березня 2007 року приватним нотаріусом ОМНО Гребенюк І. М. Встановлено факт, що ОСОБА_4 проживав із ОСОБА_13 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1999 року. Визнано за ОСОБА_4 право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13

У травні 2017 року Одеська міська рада, посилаючись на те, що зазначеним рішенням вирішено питання про її права та обов'язки, оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2017 року у складі судді Черевка П. М. відкрито апеляційне провадження у вказаній справі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М., апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2007 року у даній справі закрито.

У січні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Одеської міської ради, у якій її представник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що Одеська міська рада не брала участі у справі, тому їй не було відомо про існування рішення районного суду. Враховуючи те, що це рішення зачіпає її майнові права, вважає незаконним закриття апеляційного провадження з мотивів пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги з наступних підстав.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції, застосувавши положення статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, з дотриманням норм процесуального права, виходив із того, що апеляційна скарга Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2007 року подана 11 травня 2017 року, тобто після спливу одного року з моменту його оголошення.

Колегія погоджується з таким висновком апеляційного суду.

За змістом частини першої статті 292 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положення частини третьої статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, щодо обмеження органів державної влади та місцевого самоврядування в оскарженні судових рішень річним строком з моменту їх проголошення сприяють тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

Враховуючи те, що річний строк, визначений частиною третьою статті 297 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, для органу місцевого самоврядування є присічним, а тому він поновленню не підлягає.

Убачається, що міська рада скористалась своїм правом на апеляційне оскарження після спливу одного року з моменту оголошення рішення районним судом (більш ніж через дев'ять років).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття відкритого апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2007 року.

Висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 лютого 2017 року № 6-2054цс16.

Аргументи касаційної скарги на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, висновків апеляційного суду не спростовують.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

постановив:

Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В. І. Крат