Історія справи

Постанова КЦС ВП від 07.04.2023 року у справі №725/460/21
Постанова КЦС ВП від 07.04.2023 року у справі №725/460/21

Постанова

Іменем України

07 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 725/460/21

провадження № 61-21175св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивачі: приватне підприємство «Грін Лайн», ОСОБА_1 ,

відповідачі: державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяна Ярославівна, Міністерство оборони України, квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці,

третя особа - військова прокуратура Чернівецького гарнізону,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 10 серпня 2021 року у складі судді Стоцької Л. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. Ю.,

у справі за позовом приватного підприємства «Грін Лайн», ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Тетяни Ярославівни, Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, третя особа - військова прокуратура Чернівецького гарнізону, про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року приватне підприємство «Грін Лайн» (далі - ПП «Грін Лайн») та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я., Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (далі - КЕВ м. Чернівці), третя особа - військова прокуратура Чернівецького гарнізону, про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Позов обґрунтований тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2006 року ПП «Грін Лайн» набуло права власності на будівлі та споруди військового містечка № НОМЕР_1 , що розміщені на земельній ділянці площею 14,5012 га, кадастровий номер 7322580700:01:002:0094, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Надалі ПП «Грін Лайн» стало відомо, що 12 березня 2019 року державним реєстратором відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. здійснено реєстрацію права власності за Міністерством оборони України на земельну ділянку, площею 14,5012 га, кадастровий номер 7322580700:01:002:0094, що знаходиться на АДРЕСА_1 на якій розташовані будівлі та споруди, які належать на праві власності ПП «Грін Лайн», а також зареєстровано право постійного користування вказаною земельною ділянкою за КЕВ м. Чернівці.

Позивачі посилалися на порушення права ПП «Грін Лайн» на розпорядження майном, що знаходиться на АДРЕСА_1 , порушення права власності співзасновника ПП «Грін Лайн» ОСОБА_1 на майно підприємства, права останнього на виділення частки із майна ПП «Грін Лайн» та користування земельною ділянкою у разі виходу з підприємства.

Також позивачі зазначали, що державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. здійснила незаконні реєстраційні дії, які перешкоджають їм здійснювати своє право на розпорядження майном.

Позивачі просили суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 березня 2019 року, індексний номер 45977312, запис про право власності від 12 березня 2019 року № 30713233 та запис про інше речове право від 12 березня 2019 року № 30713318.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відчуження об`єктів нерухомого майна в період з 01 січня 2002 року по 20 червня 2007 року (в редакції статті 120 ЗК України від 25 жовтня 2001 року) не тягло автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями і спорудами. У таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК України 2001 року, на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. У державного реєстратора були наявні підстави для вчинення реєстраційних дій щодо спірної земельної ділянки, оскільки у реєстратора були наявності державний акт на право постійного користування землею, судові рішення щодо належності земельної ділянки до земель оборони та визнання права постійного користування нею за КЕВ м. Чернівці.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2021 року в частині відмови в позові до державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я., виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір у позивачів виник з Міністерством оборони України та КЕВ м. Чернівці. Отже, державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. є неналежним відповідачем, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог пред`явлених до неї необхідно відмовити з цієї підстави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Першотравневого районного суду м. Чернівці.

23 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 900/436/17, у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16 та інших.

В касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги те, що державний акт на право користування землею серії Б № 037505 від 1978 року видано на іншу площу, ніж це зазначено в рішенні виконавчого комітету Кіцманської районної ради народних депутатів від 03 листопада 1978 року 372/21. Також в даному акті є виправлення, що є недопустимим.

Державний реєстратор не взяв до уваги те, що на спірній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які належать на праві власності ПП «Грін Лайн» та відповідно до вимог статті 377 ЦК України, частини другої статті 120 ЗК України до нього перейшло право користування земельною ділянкою.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що Чернівецьку квартирно-експлуатаційну частину у Кіцманському районі переформовано в КЕВ м. Чернівці.

Державний реєстратор може виступати в якості співвідповідача.

Доводи інших учасників справи

У квітні 2022 року Чернівецька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону надіслала відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що рішенням Кіцманської районної ради народних депутатів Чернівецької області від 03 листопада 1978 року затверджено матеріали про видачу державних актів на право користування землею та вирішено видати державний акт на право користування землею Чернівецькій квартирно-експлуатаційній частині району. На підставі вказаного рішення у 1978 році виконавчим комітетом Кіцманської районної ради народних депутатів Чернівецької області видано державний акт Чернівецькій квартирно-експлуатаційній частині району в Кіцманському районі Чернівецької області на безоплатне користування землею для господарських потреб площею 34,9 га (т. 1 а. с. 14-17).

На підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2005 року державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення « Укрспецекспорт », яка діяла на підставі договору комісії з Міністерством оборони України, продала, а ОСОБА_2 купив будівлі та споруди військового містечка на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 19-22).

Згідно із договором купівлі-продажу від 12 жовтня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Олексюк С. В., зареєстрованим в реєстрі за номером 4082, ОСОБА_2 продав, а ПП «Грін Лайн» купив будівлі та споруди військового містечка на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 23, 24).

Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки від 20 серпня 2015 року, Кіцманська районна державна адміністрація передала Білянській сільській раді у комунальну власність земельну ділянку площею 14,5012 га, кадастровий номер 7322580700:01:002:0094, що знаходиться на АДРЕСА_1 , з цільовим використанням для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу в межах та розмірах зазначених у кадастровому плані (т. 1 а. с. 35).

26 квітня 2016 року між ПП «Грін Лайн» та Білянською сільською радою укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу, розташованого на АДРЕСА_1 , строком на 49 років (т. 1 а. с. 36-40).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 квітня 2019 року вбачається, що 12 березня 2019 року державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 14,5012 га, кадастровий номер 7322580700:01:002:0094, що знаходиться на АДРЕСА_1 за Міністерством оборони України та іншого речового права, а саме права постійного користування земельною ділянкою за КЕВ м. Чернівці (т. 1 а. с. 41, 42).

Реєстрація здійснена на підставі рішення Господарського суду Чернівецької області від 09 жовтня 2018 року № 926/1166/18, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року № 824/8/17-а, державного акта на право постійного користування землею, виданого 01 січня 1978 року Кіцманською районною радою народних депутатів, постанови Верховного Суду від 16 січня 2019 року № 926/1150/17, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2018 року № 926/1150/17, постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року № 824/367/16-а та рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2018 року № 926/1150/17 (т. 1 а. с. 41, 42).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 09 жовтня 2018 року у справі № 926/1166/18 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 26 квітня 2016 року, який укладений між Білянською сільською радою Кіцманського району Чернівецької області та ПП «Грін Лайн» для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу, розташованих на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 43-46).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі № 824/8/17-а скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації ГТУЮ у Чернівецькій області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2015 року № 26320709 та про внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21 січня 2016 року № 27887530 (т. 1 а. с. 47-53).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 824/367/16-а визнано протиправним і скасовано рішення ХХХVII сесії VІ скликання Кіцманської районної ради від 09 червня 2015 року № 671-37/15 про встановлення та зміну меж населених пунктів с. Біла, с. Стрілецький Крут, с. Рівне, с. Бурдей в частині включення в межі населеного пункту с. Біла земельної ділянки колишнього військового містечка № НОМЕР_1 площею 14,5012 га, розташованої за адресою: с. Біла, Кіцманський район, Чернівецька область (т. 1 а. с. 60-62).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2018 року у справі № 926/1150/17 у задоволенні позову ПП «Грін Лайн» до КЕВ м. Чернівці про припинення права постійного користування земельною ділянкою відмовлено (т. 1 а. с. 63, 64).

Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 27 серпня 2018 року, рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2018 року у справі № 926/1150/17 залишено без змін (т. 1 а. с. 57-59).

Постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року, постанову Львівського апеляційного Господарського суду від 27 серпня 2018 року та рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2018 року у справі № 926/1150/17 залишено без змін (т. 1 а. с. 54-56).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із статтею 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, до яких відноситься право постійного користування та право оренди земельної ділянки. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року;судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи відомо, що у березні 2019 року здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 14,5012 га (кадастровий номер 7322580700:01:002:0094) за Міністерством оборони України та інше речове право за КЕВ м. Чернівці. Реєстрація здійснена на підставі судових рішень, які набрали законної сили, та акта на право постійного користування землею, виданого у 1978 році (т. 1 а. с. 41, 42).

Суд установив, що спірна земельна ділянка належить до земель оборони та перебуває у державній власності, вказане вбачається із судових рішень, копії яких наявні у матеріалах справи (т. 1 а. с. 43-64).

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що державна реєстрація права власності та права постійного користування спірною земельною ділянкою за Міністерством оборони України та відповідно КЕВ м. Чернівці здійснена державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Доводи скаржника стосовно законності державного акта на право користування землею серії Б № 037505 від 1978 року є безпідставними, оскільки законність вказаного державного акта вже була предметом судового розгляду у справі № 926/1314/16 за позовом ПП «Грін Лайн» до Кіцманської районної державної адміністрації та КЕВ м. Чернівці про скасування рішення виконавчого комітету Кіцманської районної ради народних депутатів від 03 листопада 1978 року № 372/21 та визнання недійсним державного акта на право користування землею серії Б № 037505 від 1978 року. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08 листопада 2016 року в справі № 926/1314/16 у задоволенні зазначеного позову відмовлено (т. 1 а. с. 155-159).

Доводи скаржника про те, що на спірній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які належать на праві власності ПП «Грін Лайн» та відповідно до вимог статті 377 ЦК України, частини другої статті 120 ЗК України до ПП «Грін Лайн» перейшло право користування вказаною земельною ділянкою Верховний Суд відхиляє, оскільки ПП «Грін Лайн» ухвалені у цій справі судові рішення не оскаржує.

Посилання скаржника про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що Чернівецьку квартирно-експлуатаційну частину у Кіцманському районі переформовано в КЕВ м. Чернівці є необґрунтованими, тому що вказані обставини були предметом дослідження та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи Господарським судом Чернівецької області у справі № 10/268 (т. 1 а. с. 123-127).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Мар`ян Т. Я. не є належним відповідачем у цьому спорі.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 900/436/17, у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16 та інших є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів першої та апеляційної інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58 59 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Пономарьов проти України» та ін.) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 389 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 10 серпня 2021 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада 2021 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров