Постанова

Іменем України

07 березня 2019 року

м. Київ

справа № 2/1058/04

провадження № 61-46187св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,

учасники справи:

заявник - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

суб'єкт оскарження - Шаргородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, заінтересована особа - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року у складі судді Войнаровського І. В. та постанову апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Медяного В. М., Денишенко Т. О., Матківської М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заявника

У липні 2017 року публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду зі скаргою, в якій просило:

- визнати дії начальника Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Вінницькій області ОСОБА_5, вчинені в ході виконавчого провадження від 13 липня 2018 року № 56654362, незаконними;

- скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження від 13 липня 2018 року № 56654362;

- визнати дії старшого державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Вінницькій області ОСОБА_6 незаконними;

- скасувати постанову про скасування процесуального документа від 13 липня 2018 року;

- постановити окрему ухвалу про притягнення начальника Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Вінницькі області ОСОБА_5 та старшого державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Вінницькій області ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 15 травня 2018 року Шаргородським районним судом Вінницької області виданий дублікат виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 про стягнення боргу, згідно з яким з ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Шаргородського територіального безбалансового відділення № 2914 стягнуто 30 624,11 грн.

11 червня 2018 року банк отримав виданий судом дублікат виконавчого документа та 19 червня 2018 року надіслав заяву до Шаргородського Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Вінницькі області про примусове його виконання.

26 червня 2018 року на адресу банку надійшла постанова старшого державного виконавця ОСОБА_6. про відкриття виконавчого провадження № 56654362, а 17 липня 2018 року надійшли документи по виконавчому провадженню № 56654362, зокрема, постанова про перевірку виконавчого провадження від 13 липня 2018 року № 56654362, винесена начальником Виконавчого органу ОСОБА_5, постанова про скасування процесуального документа від 13 липня 2018 року, винесена старшим державним виконавцем ОСОБА_6.; повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13 липня 2018 року та оригінал дубліката виконавчого документа.

Посилаючись на те, що вчинені дії та прийняті рішення (постанови) посадовими особами виконавчого органу не відповідають діючим нормативно-правовим актам України, порушують майнові права та інтереси банківської установи, унеможливлюють здійснення своєчасного та повного примусового виконання виконавчого документа, а також завдають збитків банку, заявник просив скаргу задовольнити.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») задоволено частково.

Скасовано постанову про перевірку виконавчого провадження від 13 липня 2018 року № 56654362, винесену начальником Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5 у ході виконавчого провадження № 56654362.

Скасовано постанову про скасування процесуального документа від 13 липня 2018 року, винесену старшим державним виконавцем Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 у ході виконавчого провадження № 56654362.

В іншій частині скарги відмовлено.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущений.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року скасовано та відмовлено у задоволенні скарги ПАТ «Державний ощадний банк України».

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у виданому судом дублікаті виконавчого листа від 05 червня 2018 року строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлено до 14 жовтня 2007 року, проте банк надіслав заяву до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про примусове виконання виконавчого документа 19 червня 2018 року, тобто з пропуском строку для його пред'явлення. Із заявою про поновлення цього строку ПАТ «Державний ощадний банк України» не зверталося.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ПАТ «Державний ощадний банк України» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги, повністю скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Зокрема, заявник зазначав, що суд першої інстанції розглянувши вимоги про скасування постанов, винесених посадовими особами органів державної виконавчої служби в ході виконавчого провадження № 56654362 з виконання дубліката виконавчого листа, виданого 05 червня 2018 року, та дійшовши в цій частині правильних висновків, інші вимоги, заявлені в скарзі, не розглянув, не надав оцінки діям працівників державної виконавчої служби.

Апеляційний суд, у свою чергу, зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.

ОСОБА_4 подав відзив, у якому просить залишити без змін оскаржувані судові рішення як такі, що ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 вересня 2004 року, яке набрало законної сили 14 жовтня 2004 року, у справі № 2/1058-04 за позовом прокурора Шаргородського району в інтересах відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» до ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору і стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Шаргородського територіального безбалансового відділення №2914 суму боргу у розмірі 30 624,11 грн.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 15 травня 2018 року у цій справі видано дублікат виконавчого листа, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Шаргородського територіального без балансового відділення №2914 суму боргу у розмірі 30 624,11 грн. Рішення набрало законної сили 14 жовтня 2004 року. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 14 жовтня 2007 року.

Також установлено, що 11 червня 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» отримало виданий судом дублікат виконавчого листа та 19 червня 2018 року надіслало заяву до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області заяву про примусове виконання виконавчого документа.

22 червня 2018 року старший державний виконавець Шаргородського районного відділу районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 відкрив виконавче провадження № 56654362.

13 липня 2018 року начальник Шаргородського районного відділу районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5 прийняв рішення про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 56654362 від 22 червня 2018 року з огляду на те, що ця постанова винесена на підставі дублікату виконавчого листа, термін пред'явлення до виконання якого пропущено.

У зв'язку з цим, 13 липня 2018 року старший державний виконавець ОСОБА_6. виніс постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 22 червня 2018 року та повернув виконавчий документ без прийняття його до виконання на адресу філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк».

Звертаючись до суду зі скаргою, ПАТ «Державний ощадний банк України» посилалось на те, що такі дії посадових осіб державної виконавчої служби унеможливлюють здійснення своєчасного та повного примусового виконання виконавчого документа.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 17.4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції від 07 січня 2018 року передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Вирішуючи питання обґрунтованості видачі дубліката виконавчого документа, суд фактично має з'ясувати чи стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Встановивши, що у виданому судом дублікаті виконавчого листа від 05 червня 2018 року строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлено до 14 жовтня 2007 року, при цьому, із заявою про поновлення пропущеного строку для його пред'явлення ПАТ «Державний ощадний банк України» в порядку статті 433 ЦПК України до суду не зверталося, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову заявнику у задоволенні скарги.

Посилання у скарзі на те, що суд першої інстанції не розглянув усі вимоги скарги, є безпідставними, оскільки суд, задовольнивши вимоги про скасування постанови про перевірку виконавчого провадження від 13 липня 2018 року № 56654362, винесену начальником Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_5 та про скасування процесуального документа від 13 липня 2018 року, винесену старшим державним виконавцем Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6, у задоволенні решти вимог скарги відмовив.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року у нескасованій при перегляді апеляційним судом частині та постанови апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 липня 2018 року у нескасованій при перегляді апеляційним судом частині та постанову апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В.І. Крат