Історія справи

Постанова КЦС ВП від 06.12.2023 року у справі №519/617/21

Постанова

Іменем України

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 519/617/21-ц

провадження № 61-6199св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач)., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» на рішення Южного міського суду Одеської області від 25 листопада 2021 року, додаткове рішення Южного міського суду Одеської області від 20 грудня 2021 року у складі судді Лемця С. П. та постанови Одеського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі - ДП «МТП Южний») про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу ДП «МТП Южний» від 01 липня 2013 року № 406-ос його переведено на посаду заступника головного диспетчера головної диспетчерської ДП «МТП Южний».

05 лютого 2021 року він отримав повідомлення про заплановане вивільнення у зв`язку із змінами в організації робочого процесу у головній диспетчерській та у зв`язку із тим, що заступник головного диспетчера не задіяний у виробничих процесах головної диспетчерської.

30 квітня 2021 року ДП «МТП Южний» видало наказ № 582-ос, яким його звільнено з посади заступника головного диспетчера головної диспетчерської з 05 травня 2021 року за скороченням штату, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України, підстава - копія наказу від 26 січня 2021 року № 74 «Про зміну штатного розпису».

Вважав наказ ДП «МТП Южний» від 30 квітня 2021 року № 582-ос незаконним, оскільки йому не було належним чином запропоновано переведення на іншу роботу на підприємстві, звільнення відбулось із порушенням статті 43 КЗпП України, скорочення як такого фактично не відбулось, відповідач не взяв до уваги рівень кваліфікації та сімейний стан позивача та не застосував переважне право залишення на роботі, а також не надав невикористану відпустку перед звільненням.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 25 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «МТП «Южний» від 30 квітня 2021 року № 582-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника головного диспетчера головної диспетчерської ДП «МТП «Южний».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника головного диспетчера головної диспетчерської ДП «МТП «Южний».

Стягнено з ДП «МТП «Южний» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 139 230,45 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Южного міського суду Одеської області від 20 грудня 2021 року стягнено з ДП «МТП «Южний» на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення частини першої статті 3 Закону України «Про відпустки» не надав позивачу невикористану відпустку перед звільненням та позбавив його права на отримання матеріальної допомоги, чим порушив його права на відпочинок та інші трудові гарантії працівника.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2023 року рішення Южного міського суду Одеської області від 25 листопада 2021 року змінено у мотивувальній частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2023 року додаткове рішення Южного міського суду Одеської області від 20 грудня 2021 року змінено в частині стягнення витрат на правничу допомогу, зменшено відповідну суму з 20 000,00 грн до 15 000,00 грн.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, погодився з його висновками про задоволення позовних вимог, проте виходив з інших підстав для задоволення. Так, апеляційний суд зазначив, що у відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва і праці, у тому числі скорочення чисельності або штату працівників. Встановив, що роботодавець своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, проте не виконав обов`язку щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з`явились протягом двох місяців і які існували на день звільнення, чим порушив норми статті 49-2 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26 квітня 2023 року ДП «Морський торговельний порт» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Южного міського суду Одеської області від 25 листопада 2021 року, додаткове рішення Южного міського суду Одеської області від 20 грудня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 березня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані рішення судів та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 559/1771/19, від 19 жовтня 2022 року у справі № 500/3087/18, від 04 вересня 2019 року у справі № 127/10179/16-ц, від 01 червня 2021 року у справі № 916/2368/18,

від 29 вересня 2022 року у справі № 359/2467/22, від 07 квітня 2021 року у справі № 444/2600/19, від 22 липня 2021 року у справі № 456/57/20,

від 23 липня 2021 року у справі № 766/12805/19, від 27 серпня 2021 року у справі № 712/10548/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/220,

від 24 січня 2022 року у справі № 358/404/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 584/184/19, постанові Верховного суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 липня 2013 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника головного диспетчера головної диспетчерської ДП «МТП Южний».

Наказом в. о. директора ДП «МТП «Южний» від 26 січня 2021 року № 74 прийнято рішення про скорочення з 05 травня 2021 року у штатному розписі підприємства посади заступника головного диспетчера головної диспетчерської. Із зазначеним наказом позивача було ознайомлено 27 січня 2021 року, про що свідчить його підпис.

05 лютого 2021 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про заплановане вивільнення у зв`язку із змінами в організації робочого процесу у головній диспетчерській та у зв`язку із тим, що заступник головного диспетчера не задіяний у її виробничих процесах.

Одночасно ОСОБА_1 було ознайомлено з переліком вакансій станом на 05 лютого 2021 року, на переведення яких останній при виявлені бажання міг претендувати. Однак позивач, фактично ознайомившись з переліком запропонованих йому для переведення посад, відмовився від підпису про ознайомлення з цим переліком, про що працівниками відповідача було складено відповідний акт від 05 лютого 2021 року.

Крім того, 08 лютого 2021 року, 15 лютого 2021 року, 23 лютого 2021 року, 05 березня 2021 року, 10 березня 2021 року, 17 березня 2021 року, 26 березня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлено зі списком наявних на той час відповідних вакансій, однак на переведення на жодну із них він згоди не надав.

У подальшому адміністрація ДП «МТП Южний» направила до Первинної профспілкової організації робітників морського транспорту ДП «МТП Южний» подання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40, статті 43 КЗпП України.

Рішенням профспілкового комітету Первинної профспілкової організації робітників морського транспорту ДП «МТП Южний» від 28 квітня 2021 року відмовлено у надані згоди на звільнення ОСОБА_1

30 квітня 2021 року ДП «МТП Южний» видало наказ № 582-ос, яким позивача звільнено з посади заступника головного диспетчера головної диспетчерської з 05 травня 2021 року за скороченням штату, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Відповідно до статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Порядок вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та порядок урахування переважного права працівника на залишення на роботі встановлено статтями 42 49-2 КЗпП України.

Так, згідно зі статтею 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Отже, при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, зазначено, що оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Близький за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18).

Статтею 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказав, що його звільнення здійснено з порушенням чинного законодавства, зокрема, йому не було запропоновано переведення на іншу роботу.

Суди встановили, що в ДП «МТП «Южний» відбулися зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників. Роботодавець дотримався процедури вивільнення працівника в частині повідомлення про наступне скорочення штату у встановлені законом строки, належним чином було повідомлено і профспілкову організацію про наступне скорочення чисельності штату працівників.

Також встановлено, що 08 лютого 2021 року, 15 лютого 2021 року, 23 лютого 2021 року, 05 березня 2021 року, 10 березня 2021 року, 17 березня 2021 року, 26 березня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлено зі списком наявних на той час відповідних вакансій, однак на переведення на жодну із них, він згоди не надав.

Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що відповідач не запропонував позивачу наявні на підприємстві посади, які існували протягом двох місяців і на день звільнення, є необґрунтованим з огляду на встановлені судами обставини наявності на підприємстві вакантних посад та можливість їх зайняття позивачем.

У зв`язку з викладеним суди, ухвалюючи рішення про задоволення позову, дійшли помилкового висновку про порушення права позивача, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позові необхідно відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з неправильним застосуванням норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ДП «МТП «Южний» сплатило судовий збір у розмірі 2 724,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09 грудня 2021 року № 7976, за подання касаційної скарги - у розмірі 6 416,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19 квітня 2023 року № 1088.

Зважаючи на висновки, зроблені за результатами касаційного перегляду, із ОСОБА_1 на користь ДП «МТП «Южний» підлягає стягненню 9 140,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись статтями 133 141 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» задовольнити.

Рішення Южного міського суду Одеської області від 25 листопада 2021 року, додаткове рішення Южного міського суду Одеської області від 20 грудня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 15 березня 2023 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» 9 140,60 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов