Історія справи

Постанова

Іменем України

06 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 615/1482/17-ц

провадження № 61-41412св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Харківгаз», Зміївське відділення публічного акціонерного товариства «Харківгаз»,

представник відповідачів - Ляшко Оксана Юріївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 21 березня 2018 року в складі судді Товстолужського О. В. та постанову Апеляційного суду Хакрівської області від 18 червня 2018 року в складі колегії суддів: Кіся П. В., Бурлака І. В., Кружиліної О. А.,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який в подальшому було уточнено, до Зміївського відділення публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (далі - Зміївське відділення ПАТ «Харківгаз»), публічного акціонерного товариства «Харківгаз» (далі - ПАТ «Харківгаз») про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що ним отримано від відповідача повторне повідомлення про припинення газопостачання та погашення заборгованості

від 31 серпня 2017 року, в якому зазначено, що станом на 31 серпня 2017року, існує заборгованість зі сплати за спожитий газ у розмірі 4 325,26 грн. Його неодноразові письмові звернення до відповідача про неправомірні дії його працівників, проігноровані, рекомендовані листи, в яких знаходились його заяви, відповідачем умисно не отримувались на пошті. Посилався на те, що відповідач незаконно донарахував 603 куб. м газу, які нібито були ним спожиті, незважаючи на наявний у нього лічильник обліку і в подальшому вимагає від нього сплатити за донараховану кількість, нібито використаного газу. Зазначав, що акт

від 28 квітня 2017 року № 351 йому не надавався, про його існування йому стало відомо тільки після звернення до суду з відзиву відповідача на позовну заяву, а акт від 26 травня 2017 року № 392, складений представником відповідача у його відсутність, підписаний його дружиною, яка була впевнена, що підписує акт про зняття лічильника для перевірки, і що в ньому не зазначено про виявлення якихось порушень, а тому рішення відповідача згідно з протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення від 27 вересня 2017 року є неправомірним.

З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_4 просив визнати дії відповідачів щодо нього, у вигляді проведення в жовтні місяці 2017 року перерахунку розподіленого (спожитого) природного газу виходячи з 70 відсотків граничних об'ємів споживання згідно з акта про порушення

від 26 травня 2017 року № 392, від 28 квітня 2017 року № 351, а саме: за період з 14 січня 2017 року по 25 травня 2017 року, неправомірного вимагання плати за неспожиту кількість газу у розмірі 8 253,07 грн, незаконним та скасувати вказане рішення відповідача прийняте протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Зміївського відділення ПАТ «Харківгаз» від 27 вересня 2017року; зобов'язати відповідача негайно усунути допущене ним порушення його прав споживача газопостачання шляхом внесення достовірних даних в рахунок спожитого мною газу, станом на 26 травня 2017 року, згідно лічильника газу відповідно до внесених показників в акт демонтажу лічильника та провести перерахунок плати до достовірного розміру 16 506 м. куб, станом на 26 травня 2017 року.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 21 березня

2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності, передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

У серпні 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.

У листопаді 2018 року ПАТ «Харківгаз» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що судові рішення є законними і обґрунтованими.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг газопостачання, які надає

ПАТ «Харківгаз».

26 травня 2017 року представником ПАТ «Харківгаз» при огляді газового лічильника в домоволодінні ОСОБА_4 було виявлено позаштатний режим роботи газового лічильника, внаслідок чого витрата природного газу не обліковується або обліковується не коректно, а саме: відсутність зміни показників лічильника газу на малому горінні газових приладів та наявність сторонніх шумів, про що було складено акт № 392.

Відповідно до довідки державного підприємства «Укрметртестстандарт» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки

від 14 червня 2017 року № 39-1-3/0328Н лічильник газу мембранний

GALLUS 2000-U G4 зав. № 00888138 не відповідає вимогам ДСТУ 3336-96 «Лічильники газу побутові, Загальні технічні положення», п. 5.1.4 (або 5.1.5). Підставами для визнання його непридатним зазначено: основна відносна похибка лічильника при вимірюванні об'єму перевищує максимально допустимі межі.

Дефектним актом від 14 червня 2017 року встановлено порушення цілісності мембран вимірювального механізму, внаслідок чого лічильник ремонту не підлягає.

Комісією з розгляду актів про порушення Зміївського відділення

ПАТ «Харківгаз» розглянуто акт про порушення від 26 травня 2017 року № 392 та прийнято рішення про проведення в жовтні 2017 року перерахунку розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, виходячи з 70 % граничних об'ємів споживання, а саме за період з 14 січня 2017 року по 25 травня

2017 року, яке оформлене протоколом від 27 вересня 2017 року.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 81, 89, ЦПК України, встановивши, що дії працівників ПАТ «Харківгаз», які полягали у складенні акта від 26 травня

2017 року № 392 про порушення, акта демонтажу побутового лічильника

від 26 травня 2017 року, направленні споживачу ОСОБА_4, повідомлень про виявленні порушення роботи лічильника та перерахунку обсягу і вартості спожитого газу, з урахуванням неповідомлення позивачем у лютому, березні та квітні 2017 року показників обсягу спожитого газу, вчинені в межах їх повноважень, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 21 березня

2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є.Червинська