Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.10.2018 року у справі №750/1627/18

Постанова

Іменем України

06 червня 2019 року

м. Київ

справа № 750/1627/18

провадження № 61-43895св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Кредобанк»,

представник відповідача - Реутов Олександр Євгенович ,

треті особи, які не заявляють, самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна, приватний виконавець округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова

від 26 березня 2018 року, у складі судді Коверзнева В. О., та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 27 липня 2018 року, у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі -

ПАТ «Кредобанк», банк), треті особа, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Н. С. (далі - приватний нотаріус Черник Н. С.), приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін О. П. (далі - приватний виконавець Палагін О. П.), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, що 31 липня 2015 року між банком та нею укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала грошові кошти у сумі 358 973, 48 грн на строк до 30 липня 2022 року.

28 вересня 2015 року між сторонами також укладено договір застави належного позивачу автомобіля HYUNDAI ELANTRA, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

12 лютого 2018 року від приватного виконавця ОСОБА_1 дізналась про відкриття ним виконавчого провадження на підставі здійсненого 04 січня 2018 року приватним нотаріусом Черник Н. С. виконавчого напису про звернення стягнення за договором застави на вищевказаний автомобіль в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та сплати за вчинення виконавчого напису.

Позивач, посилаючись на належне виконання нею умов кредитного договору, вказувала на безпідставність даного виконавчого напису, вчинення якого порушує вимоги щодо безспірного порядку його вчинення. Зазначала, що відповідачем не було подано нотаріусу документів на підтвердження безспірності та розміру заборгованості, та, крім того, ані банком, ані нотаріусом вимога щодо повернення усієї суми кредиту на її адресу не направлялась.

ОСОБА_1 також звертала увагу суду на відсутність передбаченої в укладеному між нею та відповідачем кредитного договору можливості вирішення спору у позасудовому порядку, а також на невірне зазначення у виконавчому написі прізвища боржника - ОСОБА_1 замість вірного ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2018 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване відсутністю у нотаріуса законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, за відсутності поданих банком документів, що вказують на безспірність заборгованості ОСОБА_1 У зв`язку із тим, що умовами кредитного договору передбачено вирішення спорів лише в судовому порядку, звернення стягнення на транспортний засіб, який є предметом договору застави, шляхом виконавчого напису нотаріуса можливе лише у разі вирішення в судовому порядку питання про стягнення заборгованості за кредитним договором та визначення суми боргу. Місцевий суд зазначив, що приватний виконавець не мав права здійснювати примусове виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса у відношенні до позивача та вилучати в неї транспортний засіб, оскільки у даному виконавчому написі міститься прізвище боржника «ОСОБА_1», в той час, коли позивач має прізвище «ОСОБА_1».

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 27 липня 2018 року рішення місцевого суду змінено. Виключено з частини другої пункту третього мотивувальної частини рішення речення: «Виходячи з цього, приватний виконавець не мав права здійснювати примусове виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса у відношенні до позивача та вилучати в неї транспортний засіб, зареєстрований на ім`я « ОСОБА_1 ». В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Частково погоджуючись із рішенням місцевого суду щодо відсутності у приватного нотаріуса законних підстав для посвідчення виконавчого напису, апеляційний суд вказав на безпідставність наданої судом першої інстанції оцінки дій приватного виконавця, третьої особи у справі, які не були предметом даного спору та позивачем не оскаржувались.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ «Кредобанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що чинним законодавством не визначено вичерпного переліку документів, які необхідно надати нотаріусу для підтвердження безспірності заборгованості, а тому поданий банком розрахунок заборгованості є достатнім для вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначеним пояснює необґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій щодо ненадання відповідачем нотаріусу належних доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивача.

Заявник також вказує на невідповідність дійсності встановленої апеляційним судом обставини щодо вчинення виконавчого напису нотаріусом не відносно тієї особи, з якою було укладено договір застави транспортного засобу, так як окрім прізвища боржника, у виконавчому документі містяться інші реквізити, які ідентифікують боржника. Крім цього, у договорі застави зазначено вірні дані боржника, а нотаріус також направив приватному виконавцю довідку про виправлення описки у виконавчому написі, на підставі якої приватним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

З установлених судом обставин справи вбачається, що, звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису, відповідач, з метою підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 , надав розрахунок заборгованості. З урахуванням положень Переліку документів зазначений документ не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника, про що обґрунтовано зазначено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення місцевого суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції.

Виходячи із вищевикладеного, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Черник Н. С. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Щодо наявної в оскаржуваному позивачем виконавчому написі нотаріуса помилки у зв`язку із зазначенням прізвища боржника «ОСОБА_1» замість вірного «ОСОБА_1» та винесення приватним виконавцем постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, колегія суддів зазначає таке. Порядок внесення дописок чи виправлень до тексту нотаріально оформленого документа нотаріусом визначено пунктом 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року. Водночас, питання правомірності дій приватного нотаріуса, спрямованих на виправлення описки у виконавчому написі, так само як і подальших дій приватного виконавця не є предметом дослідження суду, оскільки обсягом позовних вимог не охоплюється. У зв`язку з наведеним, залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необхідність виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції речення, зі змісту якого вбачається надання правової оцінки діям приватного виконавця.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду, у незміненій апеляційним судом частині, та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 березня

2018 року в незміненій апеляційним судом частині, та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 27 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська