Історія справи

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 201/9212/18

провадження № 61-12002св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на протокольну ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року у складі судді Федоріщева С. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року у складі колегії суддів: Зайцевої С .А., Барильської А. П., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності на домоволодіння.

У ході судового розгляду справи представник позивача звернувся з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження та заявою про уточнення позовних вимог.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та залишено без задоволення заяву про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для задоволення клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяви представника позивача про уточнення позовних вимог.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм процесуального права, та вважав його законним і обґрунтованим. Крім того, апеляційний суд зазначив, що позивач мав реальну можливість скористатися своїм правом на остаточне формулювання своїх позовних вимог, зокрема їх доповнення, протягом встановленого ЦПК України строку, однак не проявив належної зацікавленості та своєчасно не скористався ним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

09 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Козакова Н. Ю. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди дійшли помилкових висновків при вирішенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяви про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги були сформульовані, виходячи, в тому числі, з тієї обставини, що 30 вересня 2009 року позивач передав відповідачці грошові кошти у розмірі 40 000,00 доларів США як компенсацію за належну останній частку у спільному майні подружжя, а саме домоволодінні по АДРЕСА_1 .

Проте вже під час розгляду справи по суті, зокрема на стадії надання пояснень сторонами, відповідачка заперечила наявність домовленостей щодо розподілу майна та отримання нею компенсації, у зв`язку із чим позивач мав намір уточнити позовні вимоги шляхом доповнення їх новими.

Оскільки збільшення позовних вимог, як і зміна підстав та предмету позову, можливі лише на стадії підготовчого провадження, для захисту прав позивача та остаточного з`ясування предмета спору та характеру спірних правовідносин, як того вимагає стаття 189 ЦПК України, було необхідно повернутись на стадію підготовчого провадження, про що було подане відповідне клопотання, а також заяву про уточнення позовних вимог, в задоволенні яких суди відмовили.

Ухвалу було прийнято без виходу до нарадчої кімнати, суд взагалі не мотивував відхилення клопотань позивача та відмову у прийнятті уточненої позовної заяви.

Доводи інших учасників справи

Представник ОСОБА_4 - адвокат Зосименко С. Г. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська справу № 201/9212/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

У справі, яка переглядається, встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 31 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження.

Позивач ОСОБА_1 неодноразово надавав суду уточнені позовні заяви, зокрема 01 листопада 2018 року, 15 листопада 2018 року, 20 лютого 2020 року.

26 лютого 2021 року протокольною ухвалою Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська завершив підготовчі дії у справі та ухвалив перейти до розгляду справи по суті.

17 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі, а також заяву про уточнення позовних вимог та уточнену позовну заяву.

Клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження мотивував тим, що під час розгляду справи по суті, зокрема на стадії надання пояснень сторонами, відповідач заперечила наявність домовленостей щодо розподілу майна та отримання нею компенсації, у зв`язку з чим виникла необхідність уточнення позовних вимог шляхом доповнення позовних вимог новими.

18 квітня 2023 року протокольною ухвалою суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та залишив без задоволення заяву про уточнення позовних вимог.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на порушення судами норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо вирішення клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року, у задоволенні заяви представника позивача про повернення справи до стадії підготовчого провадження відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 389 цього кодексу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (частина перша статті 389 ЦПК України).

Ухвала суду першої інстанції після її перегляду апеляційним судом, якою вирішено питання про повернення справи до стадії підготовчого провадження, не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо вирішення питання про повернення справи до стадії підготовчого провадження не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, така ухвала не підлягає оскарженню у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду, ухвалену за результатами перегляду такої ухвали.

Подібний за змістом правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у пункті 25 ухвали від 28 вересня 2022 року у справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, тому у зв`язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити.

Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то касаційне провадження в частині оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви про повернення справи до стадії підготовчого провадження необхідно закрити.

Щодо вирішення питання про відмову у задоволенні заяви про прийняття уточненої позовної заяви

За частиною першою, пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Встановивши, що заява про прийняття уточненої позовної заяви подана 17 квітня 2023 року, тобто майже через понад два роки після закінчення підготовчого судового засідання, суд першої інстанції, з висновком якого в цій частині погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вказана заява подана з недотриманням вимог ЦПК України.

При цьому колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Норми, що регулюють строки подачі скарг (заяв), безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції з метою не допущення порушення процесуальних прав позивача, протягом усього розгляду справи надавав йому можливість подавати клопотання та заяви, у тому числі й уточнені позовні заяви, проте з останньою уточненою позовною заявою він звернулася через понад два роки після закінчення підготовчого провадження.

Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, яким апеляційний суд надав належну оцінку, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги в частині оскарження судових рішень про відмову задоволенні заяви про прийняття уточненої позовної заяви не заслуговують на увагу, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то касаційне провадження в частині оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення справи до стадії підготовчого провадження підлягає закриттю.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу в частині оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення в цій частині - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 389, 396, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року в частині вирішення заяви ОСОБА_1 про повернення справи до стадії підготовчого провадження, закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року в частині вирішення заяви про прийняття уточненої позовної заяви залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття заяви про уточнення позовних вимог залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун