Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.03.2019 року у справі №562/1897/18

Постанова

Іменем України

05 червня 2019 року

м. Київ

справа № 562/1897/18

провадження № 61-5289 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Здолбунівська музична школа Здолбунівської районної ради Рівненської області;

представник відповідача - Чепелюк Олександр Олександрович ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що наказом від 30 жовтня 1998 року № 67 її було прийнято на посаду викладача по класу акордеон на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою та звільнено наказом від 14 липня 1999 року № 102 за власним бажанням з 28 липня 1999 року. Наказом від 01 вересня 1999 року № 114 її було прийнято на посаду викладача по класу акордеон на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою з 02 вересня 1999 року по 31 травня 2000 року та звільнено наказом від 19 травня 2000 року № 172 по закінченню строку домовленості.

01 вересня 2000 року вона була прийнята на посаду викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи де і продовжує працювати. Зазначала, що її педагогічний стаж складає більше 18 років, проте відповідач відмовляється зарахувати період роботи з 30 жовтня 1998 року по 01 січня 2000 року до педагогічного стажу та виплачувати відповідну надбавку за педагогічний стаж, який складає 18 років.

Посилалась на те, що відповідно до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 (далі - Порядок виплати надбавок), є трудова книжка та інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи, вважала дії відповідача незаконними, оскільки вказані вище періоди її роботи відповідачем не враховано, що вплинуло на розмір її надбавки за вислугу років.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача зарахувати до стажу педагогічної роботи період її роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 01 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу; зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити їй щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи, що складає 18 років.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов?язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 02 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року в педагогічний стаж, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу. Зобов?язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням раніше виплачених сум. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державою гарантовано забезпечення педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплати надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи, тому відповідач безпідставно не зарахував до педагогічного стажу позивача період роботи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 01 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року, який підтверджується записами у трудовій книжці, і неправильно нараховував їй надбавку за вислугу років. Оскільки позивач звернулася до суду із позовом у зв`язку із порушенням відповідачем законодавства про оплату праці, то вона мала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника Здолбунівської музичної школи Здолбунівського району Рівненської області - Дяденчука А. І. - задоволено. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в спірний період виплата заробітної плати позивачу не фінансувалася державою, а позивач отримувала винагороду на умовах погодинної оплати праці за фактичну кількість відпрацьованих нею годин за рахунок позабюджетних спеціальних коштів. Відповідач самостійно вирішував питання нормування і оплати праці, встановлював форми, системи, розміри заробітної плати, у зв`язку з чим на позивача не поширювалася дія статті 57 Закону України «Про освіту» у частині нарахування щомісячної надбавки за вислугу років. Нарахування надбавок за вислугу років на підставі наказів, що мають періодичний характер, на умовах погодинної оплати та за рахунок позабюджетних спеціальних коштів законодавством не передбачено.

Отже, ураховуючи характер виконуваної роботи в спірний період, остання не містить обов`язкових складових, які передбачені статтею 57 Закону України «Про освіту» та Порядком виплати надбавок для нарахування надбавки за вислугу років, а саме: встановленого посадового окладу або ставки заробітної плати з тарифікацією на основі Єдиної тарифної сітки, та встановленого педагогічного навантаження. Також апеляційний суд зазначив, що позивач звернулася до суду із позовом з пропуском тримісячного строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, оскільки предметом спору є неправомірність виключення з педагогічного стажу певного періоду роботи, а питання заробітної плати і її складових є похідною вимогою від вимоги про перерахунок стажу, строк на звернення за яким закінчився, так як про порушення своїх прав позивач дізналася в кінці березня 2009 року в момент отримання заробітної плати за березень 2009 року, оскільки саме в цей час вона мала б отримати надбавку у розмірі 20 % у випадку наявності у неї такого права, а з позовом до суду вона звернулась у травні 2018 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У березні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано того, що надбавка за вислугу років входила до системи оплати праці педагогічним працівникам. Офіційне отримання нею заробітної плати за спірний період підтверджується довідками про заробітну плату, індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України, а з 01 вересня 2000 року вона продовжила працювати у відповідача викладачем по класу акордеон з неповним педагогічним навантаженням, який зараховано до спеціального стажу. Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи відповідно до пункту 6 Порядку виплати надбавок є трудова книжка та інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

ЇЇ право на зарахування роботи до педагогічного стажу, на отримання надбавки підтверджується записами в трудовій книжці, тарифікаційні списки, на які посилається відповідач, не можуть спростовувати записи в трудовій книжці, а виключення спірного періоду з педагогічного стажу призвело до невірного нарахування їй заробітної плати.

Крім того, тарифікаційні списки Здолбунівської музичної школи є суперечливими та такими, що містять помилки. Так, у період з 1998 року по 01 вересня 2000 року її не було внесено до тарифікаційних списків, а вперше її прізвище з`являється у списках з 01 вересня 2000 року. У тарифікаційному списку станом на 01 вересня 2001 роки - 2 роки 5 місяців, станом на 01 вересня 2002 роки - 3 роки 5 місяців. А у тарифікаційному списку станом на 01 вересня 2016 року - 16 років 1 день. Отже, з 01 вересня 2001 року спірний період було зарахований до педагогічного стажу, але, як повідомив відповідач листом від 18 травня 2017 року, у вересні 2007 року стаж було переглянуто тарифікаційною комісією та спірний період був виключений з її стажу.

Також посилалась на те, що строк звернення до суду нею не пропущено, оскільки про порушення своїх права вона дізналася у травні 2017 року, коли отримала відповідь на її звернення.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 562/1897/18-ц із Здолбунівського районного суду Рівненської області.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом директора Здолбунівської музичної школи від 30 жовтня 1998 року № 67 ОСОБА_1 прийнято на посаду викладача по класу акордеон на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою.

Наказом директора Здолбунівської музичної школи від 14 липня 1999 року № 102 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з 28 липня 1999 року.

Наказом від 01 вересня 1999 року № 114 ОСОБА_1 прийнято на посаду викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи на період навчання учнів за рахунок позабюджетних спеціальних коштів з неповним педагогічним навантаженням з погодинною оплатою з 02 вересня 1999 року по 31 травня 2000 року та звільнено наказом від 19 травня 2000 року № 172 по закінченню строку домовленості.

З 01 вересня 2000 року ОСОБА_1 продовжила працювати у відповідача викладачем по класу акордеон з неповним педагогічним навантаженням, який зараховано до спеціального стажу.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

За змістом статті 28 Закону України «Про освіту», чинного на час виникнення спірних правовідносин, система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту», чинного на час виникнення спірних правовідносин, структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 433, позашкільний навчальний заклад Переліку № 433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

У пункті 4 Порядку виплати надбавок зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Виходячи з аналізу зазначених вище норм, зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17 (провадження № 11-860апп18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд не перевірив її доводів про те, що наявність у неї педагогічного стажу у спірний період підтверджується записами у трудовій книжці, а також не дослідив наявні у справі докази, зокрема лист Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області від 18 травня 2017 року № 91 (а.с. 8), в якому відповідач зазначав, що станом на 01 вересня 2007 року тарифікаційною комісією Здолбунівської музичної школи її педагогічний стаж було переглянуто. При цьому апеляційний суд не дослідив підстав для такого перегляду, зважаючи на те, що відповідач посилався на те, що у спірний період ОСОБА_1 не було встановлено навантаження та пов?язував нарахування педагогічного стажу із тим, чи було це її основним місцем роботи, чи роботою за сумісництвом.

Отже, у порушення статей 264, 367, 382 ЦПК України апеляційним судом не було забезпечено повний та всебічний розгляд справи, не досліджено питання чи займала викладацька робота позивачки у спірний період не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), як це передбачено пунктом 4 Порядку виплати надбавок.

Крім того, апеляційний суд, відмовляючи у позові ОСОБА_1 у зв`язку з його необґрунтованістю, одночасно застосував положення про пропуск позивачем строку звернення до суду.

Статтею 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

За змістом наведеної норми права та статті 234 КЗпП України цей строк може бути поновлено у разі порушення трудових прав працівника.

Отже, перш ніж застосовувати строк звернення до суду суд має встановити, чи порушено трудові права позивача. Якщо вони не порушені, то суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

За таких обставин оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк