Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.11.2019 року у справі №664/252/19

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 664/252/19-ц

провадження № 61-20737св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року у складі судді Сіденка С. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016 року у справі № 664/2582/16-ц виданий виконавчий лист від 27 грудня 2016 року про стягнення з нього на користь відповідача щомісячно аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 21 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Проте на теперішній час у нього змінився сімейний стан. 14 лютого 2018 року між ним та ОСОБА_4 укладений шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Таким чином, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сім`ю він утримує самостійно за рахунок заробітної плати, інших доходів не має, у зв`язку з чим не може належним чином утримувати свою родину.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив зменшити розмір аліментів, присуджених рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016 року у справі № 664/2582/16-ц та стягувати аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно.

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 є працездатною людиною, працює на посаді слідчого в органах поліції, що надає йому можливість приймати належну участь в утриманні дитини. Враховуючи, що дитина є школярем, то розмір отримуваних аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а статтею 182 СК України встановлено мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного, тому збільшення розміру аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батьків і відповідатиме чинному законодавству. Крім того, вона виховує дитину самостійною, винаймає та оплачує житло, чим забезпечує дитину належними житловими умовами, іншої допомоги від батька дитини, крім аліментів, не отримує, батько дитини у фізичному та духовному розвитку дитини участі не приймає, не цікавиться її здоров`ям, не піклується про неї, ліки та медичні препарати не купує, відсторонився від наявних дитячих проблем, які вона вирішує самостійно.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила змінити розмір аліментів, визначений рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016 року, стягнувши з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі зустрічного позову до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 травня

2019 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно з рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016 року, та визначено аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду.

Додатковим рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 03 червня 2019 року вирішено питання розподілу судових витрат.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надав доказів, які б свідчили про погіршення його матеріального становища та неспроможність його сплачувати аліменти у вказаному ОСОБА_2 розмірі. При цьому ОСОБА_1 не довів сплату саме з його сторони комунальних послуг за проживання у будинку його матері та витрат на проїзд до нового місця роботи так само як і не доведено його твердження про те, що сплата аліментів у розмірі 1/4 частини від його заробітку поставить у скрутне матеріальне становище його нову сім`ю та новонародженого сина ОСОБА_5 вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав копії квитанцій про придбання газу скрапленого та бензину для автомобіля, а також квитанції про придбання ліків (щеплення) для малолітнього сина ОСОБА_5 , які не приймаються до уваги, оскільки надані докази достеменно не доводять несення витрат на пальне саме позивачем та їх необхідність для переїзду до місця роботи, а також одноразове придбання щеплення для дитини не доводить несення таких витрат на постійній основі. Крім того, сторонами не оспорюється, що позивач працює у м. Гола Пристань, із яким існує транспортний зв`язок, наявний громадський транспорт і згідно із Законом України «Про Національну поліцію» має право на безоплатний проїзд всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі). З інформації про доходи ОСОБА_1 вбачається, що в порівнянні з 2016 роком, в якому ухвалено рішення про стягнення аліментів, у ОСОБА_1 суттєво збільшилась заробітна плата як у 2017, так і в 2018 році. При цьому, його дружина ОСОБА_4 отримує соціальні виплати на дитину.

Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 та від 11 вересня 2019 року у справі № 662/64/18. Оскільки при заявлені зустрічних позовних вимог, ОСОБА_2 просила збільшити розмір аліментів, посилаючись на зміну законодавства щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, то підстав для задоволення її зустрічного позову немає.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні його первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує, що незважаючи на матеріальне становище ОСОБА_4 вона має право на утримання від чоловіка - батька дитини, а саме ОСОБА_1 . Грошові активи задекларовані ОСОБА_4 у сумі 181 000,00 грн станом на 31 грудня 2018 року, тобто на час розгляду зазначеної цивільної справи, не підтверджена наявність зазначених грошових коштів у останньої. ОСОБА_4 має захворювання - змішаний астигматизм обох очей та потребує лікування.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки судові рішення суду першої та апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , Верховний Суд переглядатиме судові рішення лише у цій частині.

Обставини встановлені судом

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 21 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.

На підставі вказаного рішення, 27 грудня 2016 року Цюрупинським районним судом Херсонської області виданий виконавчий лист № 664/2582/16-ц, згідно з яким Олешківським РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області 17 січня 2017 року відкрито виконавче провадження № 53245764.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 14 лютого 2018 року серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 14 лютого 2018 року уклав шлюб з ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 04 грудня 2018 року серії НОМЕР_3 .

Згідно з наказом від 06 лютого 2019 року № 01-12/8, виданим Херсонським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ОСОБА_4 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 11 лютого 2019 року по 04 грудня 2021 року включно.

Відповідно до витягу з наказу від 20 лютого 2019 року № 43 о/с, виданого ГУНП в Херсонській області, ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого до слідчого відділення Голопристанського відділення поліції Новокаховського відділу поліції ГУНП в порядку переведення з посади слідчого слідчого відділення Олешківського відділення поліції.

Згідно з індивідуальних відомостей про застраховану особу - ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування Пенсійного фонду України вбачається, що у 2016 році ОСОБА_1 отримав дохід у сумі 27 598,90 грн, у 2017 році - 86 452,85 грн, у 2018 році - 127 423,67 грн.

Нормативно-правове обґрунтування

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першої статті 192 СК Українивстановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, із урахуванням наведених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши подані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, присуджених до стягнення з ОСОБА_1 за рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 грудня 2016року на утримання однієї дитини, з 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, з посиланням на зміну його матеріального становища (народження ще однієї дитини та перебування його дружини у декретній відпустці), оскільки розмір його доходів дозволяє йому виконувати свій обов`язок по утриманню своєї дитини від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дитини, яка народилася від шлюбу з ОСОБА_4 .

Доводи заявника не спростовують наявність у нього регулярного заробітку та матеріального становища, що дозволяє утримувати двох дітей, та висновків судів про відсутність законних підстав для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Твердження заявника проте, що у нього збільшилися витрати у зв`язку з народження другої дитини та необхідності обслуговувати свій транспортний засіб для проїзду до місця роботи, є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не дають суду підстав для зменшення присуджених судом аліментів, оскільки батько зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою. Такий висновок повною мірою відповідає інтересам дитини та захищає її права.

Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником у його апеляційній скарзі, та є такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі; враховуючи правомірний правовий результат вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій, підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 22 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик