Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.12.2024 року у справі №761/6243/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 761/6243/19

провадження № 61-1736св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»,

треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк»), треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (далі - ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит Капітал»), про визнання недійсним правочину.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що 12 липня 2016 року в приміщенні відділення № 6 ПАТ «Ідея Банк» у м. Києві уповноважений представник банку уклав з ним правочин - заяву № Z06.220.71449 на приєднання до договору добровільного страхування життя від 25 травня 2016 року № ДСЖ001, яка за текстом є індивідуальним договором добровільного страхування життя. Вказану заяву підписано зі сторони страхового агента уповноваженою особою ПАТ «Ідея Банк» та затверджено печаткою банку. Передумовою укладання цієї заяви став укладений між ним і банком 12 липня 2016 року кредитний договір № Z06.220.71449.

Позивач стверджував, що письмового договору добровільного страхування життя безпосередньо зі страховиком він не укладав, страхового полісу добровільного страхування життя від страховика не отримував. Заява не містить підпису страховика, яка мала б свідчити про прийняття страховиком умов страхування, окремо платіжних документів на перерахування страхової премії страховику він не підписував; реквізити заяви містять інформацію про наявність у страховика поточного рахунку в ПАТ «Ідея Банк». Під час оформлення та відкриття поточного рахунку відповідач отримав відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Статуту як про основні види діяльності страховика, так і про те, що у ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» немає ліцензії та не є ліцензіатом виду діяльності за КВЕД-2010 клас 65.11 страхування життя, через що не має зареєстрованих Нацкомфінпослуг правил добровільного страхування життя.

На думку позивача, укладенням зазначеної вище заяви на приєднання до договору добровільного страхування життя від 25 травня 2016 року № ДСЖ001, відповідач обмежив його право у виборі належного страховика, надавши перевагу ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», яка не має права на страхування життя за КВЕД-2010 клас 65.11.

Крім того, заява суперечить вимогам Закону і внутрішнім правилам страховика як щодо зовнішньої форми договору страхування, так і щодо його змісту за визначеними видом страхування та страховими випадками. Під час укладення правочину відповідач не мав на меті реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином і цей правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Суму страхової премії за заявою включено у первісну вартість кредиту за кредитним договором, доказів перерахування страховику страхового платежу позивачу не надано, наявність заяви порушує права та інтереси позивача.

Підставою недійсності правочину позивач указував:

- частину першу статті 215 ЦК України (недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України);

- частину першу статті 227 ЦК України (укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти, оскільки договір страхування життя укладений без відповідної ліценції у Страховика на цей вид страхування);

- частину другу статті 981 ЦК України (недодержання письмової форми договору страхування);

- частину другу статті 228 ЦК України (укладення правочину з порушенням публічного порядку).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним правочин - заяву № Z.06.220.71449 на приєднання до договору добровільного страхування життя від 25 травня 2016 року № ДСЖ001 - укладений між ним та банком.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року, ухваленим у складі судді Волошина В. О., позов ОСОБА_1 до ПАТ «Ідея Банк», треті особи: ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», ТОВ «ФК «Кредит Капітал», про визнання правочину недійсним задоволено.

Визнано недійсним правочин - заяву № Z06.220.71449 на приєднання до договору добровільного страхування життя від 25 травня 2016 року № ДСЖ001, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк».

Стягнуто з ПАТ «Ідея Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення кредитного договору та заяви від 12 липня 2016 року № Z06.220.71449 про приєднання до договору добровільного страхування життя від 25 травня 2016 року № ДСЖ001, ПАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» не мала дозволу (ліцензії) на страхування життя та внутрішніх правил, затверджених Нацкомфінпослуг, з добровільного страхування життя. Також, згідно з висновком експерта від 12 березня 2021 року № СЕ-19/111-21/10199-ДД зображення відбитку печатки та підпису, які розташовані в розділі: «Уповноважена особа зі сторони страхового агента банк: Публічне акціонерне товариства «Ідея Банк» в нижній частині заяви № Z06.220.71449 дата 12 липня 2016 року на приєднання до договору добровільного страхування життя від 25 травня 2016 року № ДСЖ001 - нанесені електрофотографічним способом друку за допомогою монохромного лазерного друкуючого пристрою (принтер, копіювальний апарат тощо), тому, укладаючи заяву, відповідач не дотримався вимог чинного законодавства, діяв від власного імені як самостійний суб`єкт без необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення правочину в інтересах особи, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору добровільного страхування життя. Суд керувався статтями 203 215 ЦК України. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач фактично ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, що відповідно до частини першої статті 230 ЦК України також є підставою для визнання спірного правочину недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Ідея Банк» задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив, що на момент укладення кредитного договору та заяви на приєднання до договору добровільного страхування ОСОБА_1 не звертався до банку із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування або страхування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тобто фактично погодився зі всіма умовами такого договору. Крім того, додатковою угодою від 25 листопада 2016 року № 2 до договору доручення № 073/1-05/2016 сторони погодили доповнити цей договір додатком № 4, в якому погодили шаблон заяви на приєднання до договору добровільного страхування життя, а кредитний договір та заява № Z06.220.71449 від 12 липня 2016 року містять зазначення уповноваженої особи на його підписання з боку банку, тому суд апеляційної інстанції відкинув висновок експерта як такий, що не є належним та допустимим доказом.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про те, що ПАТ «Ідея Банк» діяв в інтересах особи, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору добровільного страхування життя, з огляду на те, що договір доручення від 25 травня 2016 року № 073/1-05/2016, укладений між ПАТ «Ідея Банк» та ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП», є дійсним, у судовому порядку ніким не оспорений, банк діяв у межах угод, укладених зі страховою компанією, отже, в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог цивільного законодавства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів, що відповідач ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що банк діяв у межах та на підставі повноважень, передбачених договором доручення від 25 травня 2016 року № 073/1-05/2016. Крім того, ОСОБА_1 своїм рукописним підписом на кредитному договорі та заяві від 12 липня 2016 року № Z06.220.71449 погодився з усіма умовами договору, у тому числі зі страхуванням.

При цьому суд не прийняв додані відповідачем до апеляційної скарги нові докази, оскільки такі докази до суду першої інстанції не подавалися, вони не були предметом дослідження суду першої інстанції та відповідач із будь-якими заявами щодо долучення до справи вказаних доказів не звертався, а також не обґрунтував на не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Спростовуючи доводи ОСОБА_1 про необхідність відхилення апеляційної скарги з тих підстав, що її прохальна частина не стосується цієї справи, суд апеляційної інстанції врахував зміст апеляційної скарги, встановив, що апелянт оскаржує саме рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року у справі № 761/6243/19, а прохальна частина містить описку щодо предмету оскарження, яка, сама по собі не може бути достатньою підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Короткий зміст касаційної скарги

У лютому 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, витребувано матеріали справи із Шевченківського районного суду міста Києва, копії касаційної скарги направлено сторонам.

У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заявник указує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, саме:

- не залишив без руху апеляційну скаргу, яка містила суперечності (описка в прохальній частині), заява про поновлення строку не викладена на окремому аркуші, що суперечить положенням статті 356 ЦПК України;

- не виконав вимог частини першої статті 361 ЦПК України;

- постановив в один день ухвалу про відкриття апеляційного провадження та ухвалу про призначення справи до розгляду;

- не надіслав позивачу копію ухвали про призначення до розгляду справи протягом двох днів з моменту її складання, чим порушив вимоги статті 272 ЦПК України;

- розглянув обставини, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, чим порушив вимоги частини шостої статті 367 ЦПК України;

- постанова не містить мотивів відхилення аргументів позивача;

- в оскаржуваній постанові суд вийшов за межі позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку зібраним доказам, зокрема, врахував додаткову угоду № 2 до договору доручення від 25 травня 2016 року № 073/1-05/2016, укладену 25 листопада 2016 року, тобто після укладення оспорюваного правочину.

Суд апеляційної інстанції не встановив, чи погодив позивач (страхувальник) у визначеному законом порядку застосування факсимільного підпису для оформлення оспорюваного договору страхування життя.

Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема Закон України «Про споживче кредитування», який набув чинності після укладення оспорюваного договору, частину третю статті 207 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19 (провадження № 11-5905заі19), від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21 (провадження № 11-416заі21) та у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 174/814/19 (провадження № 61-18381св20), від 03 квітня 2019 року у справі № 754/6442/16-ц (провадження № 61-22663св18), від 11 червня 2020 року у справі № 523/16625/14-ц (провадження № 61-47553св18), від 15 вересня 2021 року у справі № 609/341/19 (провадження № 61-8757св20), від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18.

Відзив на касаційну скаргу у визначений Верховним Судом строк не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з відомостями офіційного вебсайту ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» має ліцензії та надає страхові послуги за КВЕД-2010 клас 65.12 - інші види страхування, крім страхування життя (основний), починаючи з 2009 року.

Витяги з річних фінансових звітів за 2016 рік, 2017 рік, перелік ліцензій та внутрішніх правил страхової діяльності, розміщених страховиком ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на його офіційному сайті, містять інформацію про господарську діяльність добровільного страхування від нещасних випадків та інших, відмінних від страхування життя, видів страхування; про дохід, отриманий від здійснення такої господарської діяльності.

Згідно з договором доручення від 25 травня 2016 року № 073/1-05/2016, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ПАТ «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП», страховик доручає, а агент на умовах, визначених цим договором, зобов`язується виконувати функції страхового агента, відповідно до Закону України «Про страхування», а саме від імені та за дорученням страховика вчиняти дії, пов`язані з укладенням договорів страхування, одержанням страхових платежів, а також інших дій (том 1, а. с.174-177).

12 липня 2016 року між ОСОБА_1 та уповноваженим представником ПАТ «Ідея Банк» укладено правочин (підписано) заяву № Z06.220.71449 на приєднання до договору добровільного страхування життя від 25 травня 2016 року № ДСЖ001. Заява підписана зі сторони страхового агента уповноваженою особою ПАТ «Ідея Банк» та засвідчена печаткою банку.

Передумовою укладання цієї заяви є укладений 12 липня 2016 року між ОСОБА_1 та банком кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 109 500,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується отримати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості), згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору № 206.220.71449, укладеного 12 липня 2016 року між банком та ОСОБА_1 , позичальник доручає банку сплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 9 500,00 грн.

Згідно з пунктом 1.6 кредитного договору позичальник надає свою згоду на укладення за рахунок позичальника як страхувальника та застрахованої особи договору добровільного страхування життя. Цим договором позичальник доручає та дає розпорядження банку - переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу, належного страховику, через транзитний рахунок банку. Позичальник погоджується на страхування своїх, як застрахованої особи, пов`язаних із життям майнових інтересів, що не суперечить чинному законодавству України, згідно з договором страхування, вигодонабувачем за яким виступає банк. Детальна інформація щодо страхування міститься у заяві на страхування, яка додається до цього договору.

Позивач у письмовому вигляді, своїм рукописним підписом у Заяві № Z06.220.71449 від 12 липня 2016 року підтвердив, що послуга страхування обирається ним добровільно, за власним бажанням, ним приймається публічна пропозиція на укладення договору і він беззастережно приєднується до умов цього договору, надає безумовне розуміння та згоду з умовами заяви та зобов`язується їх виконувати.

Встановлено, що на момент укладення кредитного договору та заяви на приєднання до договору добровільного страхування ОСОБА_1 не звертався до банку із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування або страхування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору.

Додатковою угодою № 2 від 25 листопада 2016 року до договору доручення № 073/1-05/2016 сторони погодили доповнити цей договір додатком № 4, в якому погодили шаблон заяви на приєднання до договору добровільного страхування життя.

Із проєкту публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, яка є додатком № 5 до договору про співробітництво № __від « » травня 2016 року (том 1, а.с.182), встановлено, що вона містить зразок факсиміле підпису відповідальної особи ПАТ «Ідея Банк» - директора департаменту кредитного адміністрування ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності від 16 вересня 2015 році № 13.1/129702 та печатки. Вказано, що підписанням цієї оферти страховик підтверджує, що вчинення правочинів, вказаних у пункті 1 цієї Оферти із використанням аналога власноручного підпису та відтиску печатки уповноваженої особи повіреного, що відтворні засобами копіювання вільним волевиявленням страховика, відповідає внутрішній волі страховика та ніяким чином не порушують прав страховика та страхувальника (пункт 2).

Договір уважається укладеним та набуває чинності з моменту акцептування страхувальником цієї оферти та діє до моменту припинення дії договору страхування між страховиком та страхувальником (пункт 4).

Дана оферта набуває чинності з дати її офіційного оприлюднення на інтернет-сторінці страховика за електронною адресою: www.ubi.ua(пункт 6).

Письмово договір добровільного страхування життя між зазначеним у заяві № Z06.220.71449 страховиком та ОСОБА_1 не укладався, на підтвердження цього факту страховий поліс добровільного страхування життя страховик страхувальнику ОСОБА_1 не надсилав, підпису страховика під заявою № Z06.220.71449, що свідчив би про прийняття ним зазначених умов страхування немає.

Згідно з відомостей офіційного веб-сайту ПАТ «Ю. БІ.АЙ-КООП» та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань страховик має ліцензії та надає страхові послуги за КВЕД-2010 клас 65.12 - інші види страхування, крім страхування життя (основний), починаючи з 2009 року.

Витяги з річних фінансових звітів за 2016-2017 роки, перелік ліцензій та внутрішніх правил страхової діяльності, розміщених страховиком на його офіційному сайті, містять інформацію про господарську діяльність добровільного страхування від нещасних випадків та інших, відмінних від страхування життя, видів страхування; про дохід, отриманий від здійснення такої господарської діяльності.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-21/10199-ДД, складеним 12 березня 2021 року експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за результатами проведеної судової технічної експертизи документа на замовлення ОСОБА_1 , учасника цивільної справи № 761/6243/19, встановлено, що «зображення відбитку печатки та підпису, які розташовані в розділі «Уповноважена особа зі сторони страхового агента банк: Публічне акціонерне товариства «Ідея Банк» в нижній частині Заяви № Z06.220.71449 дата 12 липня 2016 року на приєднання до договору добровільного страхування життя № ДСЖ001 від 25 травня 2016 року - нанесені електрофотографічним способом друку за допомогою монохромного лазерного друкуючого пристрою (принтер, копіювальний апарат тощо).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);

- суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що унеможливило встановити фактичні обставини справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дослідив письмові докази та дійшов висновку, що під час укладення заяви № Z06.220.71449 (договір добровільного страхування життя), відповідач не дотримався загальних вимог, встановлених статтею 203 ЦК України, додержання яких необхідне для чинності правочину, а саме: правочин укладено у формі, не встановленій законом; не дотримано вимог щодо цивільної правоздатності та дієздатності для укладення правочину - договору добровільного страхування життя; порушено право волевиявлення на отримання узгодженого виду фінансової послуги, обмежено у праві вибору особи страховика; правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим правочином.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявою № Z06.220.71449 на приєднання до договору добровільного страхування життя відповідач фактично ввів другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, що у відповідності до частини першої статті 230 ЦК України є підставою для визнання спірного правочину недійсним.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Згідно з частиною першою статтею 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

Частиною першою статті 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини четвертої статті 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, фінансові установи повинні розкривати шляхом розміщення на власних веб-сайтах (веб-сторінках) в обсязі та порядку, встановлених зазначеною комісією, таку інформацію, зокрема: повне найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження фінансової установи; перелік фінансових послуг, що надаються фінансовою установою; відомості про ліцензії та дозволи, видані фінансовій установі; річну фінансову та консолідовану фінансову звітність; іншу інформацію про фінансову установу, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону, тощо.

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» у редакції, чинної на час укладення оспорюваного договору, суб`єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються, зокрема, послуги у сфері страхування.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції встановив таке:

- правочин укладено у формі, не встановленій законом;

- не дотримано вимог щодо цивільної правоздатності та дієздатності для укладення договору добровільного страхування життя (натомість в договорі доручення зазначено, що банк уповноважується страховиком на укладення від імені страховика договорів добровільного страхування від нещасних випадків);

- порушено право волевиявлення на отримання узгодженого виду фінансової послуги.

Надаючи оцінку зібраним доказам, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час укладення оспорюваного договору відповідач не дотримався вимог Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про страхування», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28 серпня 2003 року № 40, статей 638 981 984 ЦК України.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що, укладаючи оспорюваний договір, банк не дотримався вимог статті 203 ЦК України, тому в силу вимог статті 215 ЦК України договір добровільного страхування життя, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея банк» підлягає визнанню недійсним.

Правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Встановлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/21730/19 (провадження № 61-37св22).

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог статей 203 215 227 228 638 981 984 ЦК України, та не обґрунтовував свої позовні вимоги такою підставою як вчинення правочину під впливом обману, то додаткове посилання суду першої інстанції на положення частини першої статті 230 ЦК України не узгоджується з вимогами статті 13 ЦПК України, тому підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

У справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені повно.

За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі, виключивши з мотивувальної частини посилання на положення статті 230 ЦК України.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подачу касаційної скарги відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, з урахуванням того, що касаційну скаргу задоволено, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.

Керуючись статтями 400 402 409 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року скасувати, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року змінити у мотивувальній частині шляхом виключення посилання на положення статті 230 ЦК України, а у решті залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 536,80 грн (одну тисячу п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець