Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №686/26653/18

Постанова

Іменем України

03 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 686/26653/18

провадження № 61-12277св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, Прокуратура Хмельницької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Прокуратури Хмельницької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: П'єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь 1 000 000 000 грн моральної шкоди, завданої незаконною та протиправною постановою про закриття кримінального провадження № 12015240010005749 слідчого ВРЗГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області Томусяк Н. І. та мовчазною згодою з нею групи процесуальних прокурорів; стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь 40 020 грн майнової шкоди, завданої незаконною та протиправною постановою про закриття кримінального провадження № 12015240010005749 слідчого ВРЗГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області Томусяк Н. І. та мовчазною згодою з нею групи процесуальних прокурорів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що в провадженні слідчих Головного управління національної поліції в Хмельницькій області знаходиться кримінальне провадження № 12015240010005749, яке порушено за його заявою. 06 листопада 2018 року було скасовано постанову слідчого ВРЗГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області Томусяк Н. І., який прийняв незаконне рішення у вигляді постанови про закриття даного кримінального провадження, чим спричинив йому майнову та моральну шкоду. Окрім цього, група наглядових прокурорів підтримала цю незаконну постанову шляхом її не скасування, тобто погодились з слідчим, що ця постанова нібито є законною, тобто підтримали незаконне рішення слідчого і тому мають нести солідарну відповідальність, оскільки неналежно здійснювали нагляд за вищенаведеним кримінальним провадженням. Незаконним рішенням йому завдано моральну шкоду, яка полягає у марнуванні його часу, який він змушений був витрачати на скасування незаконної постанови, моральних стражданнях, які він зазнав під впливом цього незаконного рішення, він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Порушення його прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту він сприйняв та сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, відчув та відчуває себе приниженим та морально подавленим. Для відновлення своїх прав він вимушений звертатися до суду, що вимагає додаткових затрат часу і вчинення додаткових зусиль. Систематичність та регулярність цих дій свідчить про моральне та психологічне насилля над ним, а неефективне розслідування даного кримінального провадження привело до глибоких моральних страждань та розцінюється ним як приховане катування та є приниженням його честі та гідності. Тому він вважає, що заявлена ним моральна шкода у розмірі одного мільярда гривень буде адекватним відшкодуванням його моральних страждань і порушених його честі та гідності. Крім того, для написання скарги на постанову про закриття кримінального провадження він витратив одну годину власного часу, вартість якої він оцінює в 10 000 грн. Для подачі скарги до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду він витратив одну годину часу і десять гривень на проїзд в маршрутці № 30, туди і на зворотній шлях по 5 грн.

Для участі в слуханні справи у слідчого судді він витратив одну годину часу і десять гривень на проїзд. Тобто фактично витрачено часу чотири години, які він оцінює в 40 000 грн та 20 грн на проїзд в маршрутному таксі. Окрім цього, він витрачав власний папір, електроенергію і фарбу картриджа лазерного принтера.

Таким чином майнова шкода складає 40 020 грн. Оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено незаконність та протиправність постанови слідчого про закриття кримінального провадження і рішення скасовано, то наявна підстава, передбачена законом, для відшкодування як моральної, так і майнової шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 05 квітня 2019 року відмовив в задоволенні позову.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що позивачем не доведено заподіяння йому майнової та моральної шкоди, через винесення постанови про закриття кримінального провадження, а скасування судом постанови слідчого не свідчить про заподіяння ОСОБА_1 шкоди та наявність підстав для її відшкодування. Витрати, які пов'язані з підготовкою скарги на постанову слідчого та прибуттям до суду для участі у розгляді справи не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а входять до процесуальних витрат у кримінальному провадженні, відшкодування яких врегульовано Главою 8 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Хмельницький апеляційний суд постановою від 11 червня 2019 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року залишив без змін.

Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд зазначив, що безпідставним є посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення особистого немайнового права на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівника правоохоронного органу, яке не було захищено судом, так якОСОБА_1 отримав захист своїх прав за результатами судового розгляду його скарги на постанову слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування йому моральної шкоди, не дали належної оцінки доказам, доданих ним до позовної заяви.

Скасування судом постанови слідчого про закриття кримінального провадження є безумовним доказом завдання йому шкоди незаконними рішенням, дією та бездіяльністю органів державної влади. Судами не надано оцінки його доводам щодо завдання йому майнової шкоди, що ним витрачені кошти на квитки для проїзду до місця розгляду справи, копіювання документів, тощо. Наявний механізм контролю на який посилався апеляційний суд, жодним чином не дає права правоохоронним органам неякісно виконувати свої обов'язки та законодавчо визначені функції.

У липні 2019 року Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області та у серпні 2019 прокуратура Хмельницької області подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними та обґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що дії відповідачів є неправомірними, завдали йому шкоди та, що між діями та шкодою, завданою позивачу є безпосередній причинно-наслідковий зв'язок. Факт скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій відповідачів та заподіяння моральної шкоди позивачу.

Ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду, винесена за результатами скарги позивача про скасування постанови про закриття кримінального провадження не тягне наслідків цивільно-правового характеру, оскільки така ухвала не є доказом того, що дії чи бездіяльність посадових осіб органу державної влади порушували законні права та інтереси ОСОБА_1. Крім того, в судовому порядку не було визнано незаконність дій прокурора чи його протиправну бездіяльність через не скасування постанови слідчого поліції про закриття кримінального провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

17 липня 2019 року справа № 686/26653/18 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015240010005749, яке зареєстровано 28 вересня 2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактом зловживання, на думку ОСОБА_1, службовим становищем працівниками Хмельницької міської ради при передачі в оренду земельних ділянок, правова кваліфікація правопорушення - частина 1 статті 364 Кримінального кодексу України. За результатами проведеного досудового розслідування 28 березня 2017 року слідчим ВРЗГСД СУ ГУ НП в Хмельницькій області Томусяк Н. І. винесено постанову про закриття даного кримінального провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2018 року, постанову слідчого ВРЗГСД СУ ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції Томусяк Н. І. від 28 березня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12015240010005749 скасовано.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи № 686/25312/18 за скаргою ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження № 12015240010005749.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частинами 1 та 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Встановивши, що позивач не довів належними та достатніми доказами факт заподіяння йому моральної шкоди, причинний зв'язок між прийняттям постанови про закриття кримінального провадження, бездіяльністю органу прокуратури та настанням тих негативних наслідків про які вказує, місцевий суд, з висновком якого погодився і апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.

У зв'язку з цим доводи скарги про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування йому моральної шкоди, не дали належної оцінки доказам доданим до позовної заяви, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень судом касаційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції Верховного Суду.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 28 січня 2019 року в справі № 686/7576/18, від 12 квітня 2019 року в справі № 686/10651/18, від 16 травня 2019 року в справі № 686/20079/18, від 22 травня 2019 року в справі № 686/24243/18-ц та від 31 липня 2019 року в справі № 686/22133/18.

Аргументи касаційної скарги про те, що незаконність постанови про закриття кримінального провадження від 28 березня 2017 року підтверджена ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 06 листопада 2018 року, якою вказана постанова була скасована, не свідчать про неправильність висновків судів якими, на підставі оцінених у справі доказів, було зазначено про недоведеність заподіяної шкоди позивачу такою постановою.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки його доказам щодо понесення витрат на придбання квитків для проїзду до місця розгляду справи слідчим суддею, копіювання документів, тощо, спростовуються висновками судів, здійснених на підставі оцінених доказів, про відсутність підстав для стягнення цих витрат.

Інші наведені у касаційній скарзі аргументи аналогічні наведеним в апеляційній скарзі та зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається. При цьому Верховий Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29,30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно з частиною 3 статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю задоволенню не підлягає, оскільки розгляд справи в касаційному порядку проводиться Верховним Судом за правилами статті 401 ЦПК України в порядку письмового провадження, в якому учасники справи не повідомляються про такий розгляд.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

РішенняХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. П. Курило