Історія справи

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 549/310/17

провадження № 61-30498св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., ХоптиС. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області, у складі судді Крєпкого С. І., від 22 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області, у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Лобова О. А., Мартєва С. Ю., від 24 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2008 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02 грудня 2008 року до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2017 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 лютого 2017 року до досягнення дітьми повноліття. Всупереч вимогам частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір аліментів, які стягуються з нього, перевищує 50 % і становить 58 %. ОСОБА_4 прикладає багато зусиль для забезпечення спілкування його дітей між собою, рівності відносин, а тому, враховуючи викладене, та з метою запобігання в майбутньому будь-яких матеріальних конфліктів між ними розмір стягуваних з нього аліментів має бути зменшено.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/3 частини усіх видів заробітку щомісяця до 1/4 частини.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення його здоров'я або наявності інших істотних обставин, які унеможливлюють сплату ним аліментів у розмірі, визначеному рішенням суду. Розмір відрахувань із нарахованого грошового забезпечення позивача становить 58, 33 %, що не перевищує 70 % та відповідає вимогам частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 рокузалишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції з'ясовано усі обставини та надано їм належну правову оцінку, правильно застосовано норми матеріального права. Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальний стан або стан здоров'я змінився з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів, що перешкоджає йому здійснювати їх сплату у розмірі, визначеному судом, та є підставою для зміни розміру стягуваних аліментів. Розмір відрахувань на сплату аліментів із заробітної плати ОСОБА_4 не перевищує 70 %, що відповідає вимогам закону.

У грудні 2016 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що розмір аліментів, які стягуються із нього на неповнолітніх дітей, перевищує 50 % заробітної плати і становить 58, 33 %. Заявник посилається на те, що максимальний розмір аліментів, які стягуються із нього, відповідно до положень частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року не повинен перевищувати 50 % заробітної плати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2008 року у справі № 2-416/2008 з ОСОБА_4 на користь відповідача ОСОБА_5 стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), на утримання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно до досягнення дітьми повноліття (а. с. 25).

На підставі рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2017 року у справі № 549/31/17 з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01 лютого 2017 року до досягнення дітьми повноліття (а. с. 26-28).

Позивач працює у Чорнухинському ВП ГУНП в Полтавській області на посаді начальника сектору патрульної поліції. Сукупний дохід позивача, починаючи з липня 2016 року по червень 2017 року включно, становить 116 189, 43 грн, з них 45 210,31 грн сплачено аліментів (а. с. 10).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов.

Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент винесення рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2017 року, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, із урахуванням вказаних норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки розмір аліментів, які стягуються на чотирьох неповнолітніх дітей позивача (58, 33 %), не перевищує встановлений законом загальний розмір відрахувань із заробітної плати позивача встановлений статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для зменшення розміру аліментів немає.

Належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального стану, погіршення здоров'я після винесення судових рішень про стягнення аліментів, які б стали підставою для зменшення розміру аліментів, позивачем суду надано не було.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду справи).

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников О. В. Білоконь С. Ф. Хопта